Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню складу водоростей у грунтах широколистяних, соснових лісів, лучних степів Лівобережного Лісостепу України. Встановлено, що альгофлора регіону включає 297 видів (314 внутрішньовидових таксонів, враховуючи ті, що містять номенклатурний тип виду), які належать до 7 відділів, 15 класів, 33 порядків, 67 родин, 122 родів. Показано, що зональними особливостями грунтової альгофлори регіону є високе видове різноманіття родин Chlamydomonadaceae, Chlorococcaceae, Pleurochloridaceae та Neochloridaceae. Основу альгофлори складають види зональних фітоценозів. Встановлено, що режим заповідності на різних ділянках степу заповідника Михайлівська цілина суттєво впливає на систематичну структуру та ценологічний склад альгофлор. Показано, що щільність переносу життєздатних діаспор водоростей повітряними потоками свідчить про необхідність виділення і аналізу активно вегетуючого (корінного) комплексу грунтової альгофлори. У складі грунтових водоростей Лівобережного Лісостепу встановлено 12 синтаксонів. Запропоновано фонові формули альгосинузій, які можуть бути використані у процесі моніторингу наземних екосистем регіону досліджень. Пропонуються оригінальні дихотомічні ключі для визначення видів Bracteacoccus та Gloeobotrys, знайдених у грунтах України.

  Скачати повний текст

У лісових грунтах Українського Полісся знайдено 232 види водоростей: Chlorophyta - 170 видів, Xanthophyta - 38, Bacillariophyta - 13, Cyanophyta - 7, Euglenophyta - 3 та Dinophyta - 1. Серед них 171 вид - новий для грунтів Українського Полісся, 43 - для грунтів України та 23 - для альгофлори України загалом. Два види - IChloromonas prokudiniiD Kostikov & Demczenko та IChlorococcum papillatumD Demczenko, описані як нові для науки. На основі оригінальних та літературних даних, складено конспект флори водоростей грунтів Українського Полісся. Проведено флористичний та фітоценотичний аналізи грунтової альгофлори даного регіону, виділено 7 грунтових альгоугрупувань досліджених лісів. Виявлено вплив географічної широти на розповсюдження водоростей у грунтах лісів Українського Полісся. Встановлено зв'язок в розподілі грунтових водоростей певних пігментних та морфологічних груп з різними лісовими фітоценозами. На основі аналізу гетерогенності видового складу виявлено специфіку досліджуваної альгофлори і встановлено ступінь її спорідненості з грунтовими альгофлорами лісів інших регіонів України. Складено оригінальні описи місцевих популяцій 54 видів грунтових водоростей, уточнені діагнози деяких з них. Виявлено та описано новий тип поділу клітин у деяких представників Сhlamydophyceae.

  Скачати повний текст

Вивчено морфологічні, фізіологічні та біохімічні особливості меланінвмісних грибів, виділених з приміщень 4-го блоку ЧАЕС. Виявлено особливості росту всіх досліджених штамів H. resinae, C. herbarum та C. sphaerospermum, зокрема, їх повільний вихід в стаціонарну фазу. Це дає підставу віднести їх до групи олігокарботолерантних грибів. Показано стійкість темнопігментованих грибів, виділених з приміщень об'єкту "Укриття", до тривалого голодування (200-т діб), їх здатність до росту на силікагельному середовищі за наявності слідових кількостей вуглецю. Виявлено два типи морфологічних змін у H. resinae, C. herbarum та C. sphaerospermum за умов низьких концентрацій вуглецю у поживному середовищі (0,1 г/л та менше), а саме: втрату репродуктивного апарату, утворення фрагментованого міцелію (H. resinae) редукцію спороношень (C. herbarum і C. sphaerospermum). За результатами проведених досліджень установлено, що більшість штамів H resinae, C. herbarum та C. sphaerospermum мала низьку активність гідролітичних ферментів, яка в 26 % випадків була відсутня. Лише H. resinae штами 63, 77, 76, 52 проявили високу ліполітичну активність. Установлено високу внутрішньоклітинну та низьку позаклітинну каталазну активність практично у всіх досліджених штамів мікроміцетів. Всі наведені особливості досліджених штамів H. resinae, C. herbarum та C. sphaerospermum зумовлюють їх постійне виявлення у приміщеннях об'єкту "Укриття".

  Скачати повний текст

Встановлено, що клітини мідьрезистентного штаму Dunaliella viridis більш стійкі до впливу високої температури, ніж клітини мідьчутливого штаму. Відзначено їх підвищену первинну стійкість і здатність швидко відновлювати рухливість і проліферативну активність у порівнянні з клітинами мідьчутливої культури. З'ясовано, що підвищена термостійкість мідьрезистентного штаму зумовлена корпоративними змінами метаболічних систем клітини, зокрема рівнем експресії геному та зміною складу білків. Встановлено вплив високої температури на збільшення вмісту РНК (особливо рРНК) у клітинах мідьрезистентного штаму. Зроблено припущення, що пристутність іонів міді індукує додаткові зміни в їх структурно-функціональних характеристиках.

  Скачати повний текст

Досліджено сезонний перерозподіл важких металів у складових частинах природної та модельної прісноводних гідроекосистем (вода, прибережний мул, водорості, молюски) закритої водойми. Проаналізовано взаємодію природних факторів, сезонності та хімічного походження сполук техногенних елементів. Узагальнено дані про зміну токсикологічних властивостей забруднювачів водного середовища за рахунок їх перерозподілу у водному середовищі. Встановлено, що найкращими акумуляторами і трансформаторами важких металів є біотичні складові, зокрема водорості, що свідчить про значну роль біоти в акумуляції важких металів у гідроекосистемах.

  Скачати повний текст

Вивчено закономірності взаємодії клітин мікроводоростей за різним типом фоточутливих систем з речовинами природного та синтетичного походження - поверхнево-активними речовинами (ПАР), що у великих об'ємах попадають у водні екосистеми та внаслідок високої поверхневої активності негативно впливають на фотосинтезувальні організми. Як об'єкт дослідження використано популяції водоростей та цінні для промислового вирощування культури (представники родин Cyanophyta, Chlorophyta, Bacillariophyta, Rhodophyta), представлені активнорухливими формами та організмами фітопланктону, що пасивно зависають у воді. Досліджено зміни під впливом ПАР структури (зміни цитоплазматичних мембран, стан хлоропластів, ядер, мітохондрій, вакуолей) та фізіології клітин (інтенсивності росту та розмноження, швидкості руху, енергетичного потенціалу його здійснення, зміни об'ємів та площі поверхні поверхні внаслідок надходження води), особливості фотосинтезу, водного обміну та стійкості (динаміки вмісту хлорофілу a, потенційної фотосиснтетичної активності, зміни стану води та гідратації внітрішньоклітинних структур, процесів фотовицвітання хлорофілу у разі опромінення світлом, адаптаційного пристосування клітин до виживання за умов контакту з ПАР). Вперше розшифровано основні механізми впливу на клітини мікроводоростей 9-ти видів ПАР різної хімічної природи (катіон-, аніонактивних, неіоногенних та природних). Одержано стійкі до катіонактивних ПАР мутанти Anabaena РСС 7120 й доведено перспективу мутагенезу у виживанні організмів.

  Скачати повний текст