Наведено результати досліджень алелопатичної дії едифікаторів злакових фітоценозів - м'якої та твердої пшениці і тритикале. Показано, що алелопатична активність кореневих виділень едифікаторів злакових фітоценозів обумовлена нуклеїновими кислотами, вітамінами, органічними кислотами, амінокислотами, гіберелінами, ауксинами, ліпідами, фенольними з'єднаннями та іншими сполуками. Установлено, що поглинальна здатність грунту забезпечує акумуляцію алелопатично активних речовин та їх накопичення в кореневовмісному прошарку, які є компонентами культурального середовища для поодиноких рослин інших видів. Зазначено, що адаптація цих рослин досягається шляхом модифікаційної та генетичної мінливості. Визначено, що генетична мінливість материнського організму внаслідок дії алелопатично активних речових призводить до підвищення схрещуваності різних видів пшениці, пшениці та жита і пояснює причини виникнення спонтанних віддалених гібридів різних видів злаків. Алелопатично активні речовини, діючи на материнську рослину, підвищують життєздатність і продуктивність гібридів першого покоління. Наведено методику допосівної обробки насіння екзометаболітами проростаючого насіння (екстрактом) озимої та ярої пшениці та їх вплив на ріст, розвиток, урожайність зерна та його якість.

  Скачати повний текст

Вивчено динаміку біосинтезу та виділення в навколишнє середовище алелопатично активних сполук (фенокарбонових кислот, флавоноїдів, амінокислот та ефірних олій) органами рослин T. erecta, T. patula, T. signata. Проведено оцінку алелопатичної та фітонцидної активності екзометаболітів даних рослин. Досліджено мікробіологічний та біохімічний склад грунту ризосфери видів Tagetes. Наведено дані стосовно перспектив використання інтродукованих видів Tagetes як фітосанітарних культур. Обгрунтовано перспективність використання видів Tagetes для оздоровлення грунту після вирощування айстр, гладіолусів і лілій, а також T. patula та T. signata - для санації приміщень. Показано перспективність вивчення ефірних олій T. patula та T. signata з метою їх застосування в практиці аромотерапії, а ефірної олії T. signata та T. lucida - для розробки фітогербіцидів. Надано рекомендації щодо збору рослинної сировини видів Tagetes.

  Скачати повний текст

Зроблено скринінг алелопатично активних сполук бур'янів і розроблено фіторегулятори з гербіцидною дією. З використанням відкритих рослин-донорів - осоту рожевого (Cirsium arvense (L) Scop.), суріпиці звичайної (Barbarea vulgaris R.Br), рутки лікарської (Furmaria officinalis L.) створено шість фіторегуляторів, які містять як діючу основу багатокомпонентну, синергетичну суміш фенольних сполук. Уперше досліджено хімічний склад цих рослин, виділено комплекс речовин ліпідної та фенольної природи, зокрема з високою рістінгібуючою активністю. Установлено, що калусна маса, одержана з коренів молодих проростків суріпиці та осоту, а також поживні середовища з-під калусів мають рістінгібуючі властивості. Теоретично обгрунтовано та підтверджено практично суттєву ефективність фіторегуляторів, які селективно інгібують проростання насіння бур'янів і практично не впливають на ріст і розвиток основних зернових культур. На базі синтетично відтвореної природної діючої речовини, виділеної з Cirsium arvense (L) Scop., розроблено препарат "Алметид", який за даними польових випробувань виявився ефективним у боротьбі з дводольними бур'янами у посівах ярого ячменю та озимої пшениці. На підставі вивчення персистентності фіторегуляторів показано, що вони практично повністю інактивуються в грунті через 25 - 30 діб: а синтетичний аналог природної сполуки алметид - через 45 діб. За результатами дослідження їх токсикологічних властивостей віднесено фіторегулятори до мало небезпечних сполук (IV клас небезпеки).

  Скачати повний текст

Розроблено та практично реалізовано теоретичні засади біологізації агрофітоценозів ароматичних рослин, які започаткували новий напрямок в екології - сільськогосподарську алелопатію. Розкрито алелопатичну взаємодію ароматичних рослин та післядію їх післяжнивних решток і відходів ефіроолійного виробництва, а також екзометаболітів мікроорганізмів, у формуванні алелопатичного режиму грунту, зокрема, грунтовтоми. Досліджено механізми алелопатичної дії виділень ароматичних рослин, в тому числі - ефірних олій, упродовж усього онтогенезу, на сортовому рівні, у рослин різного віку та за різних умов їх вирощування. Встановлено причини грунтовтоми під ароматичними культурами та розроблено шляхи їх подолання, а також з'ясовано роль грунту, як середовища для проявлення алелопатичної дії фітовиділень та їх післядії.

  Скачати повний текст

Досліджено фізіолого-біохімічні особливості рододендрона жовтого (Rhododendron luteum Sweet). Вперше надано алелопатичну характеристику рододендрона жовтого, вивчено його фізіолого-біохімічні особливості та адаптаційні процеси під час інтродукції, вивчено алелопатичні особливості насіння різних видів росту Rhododendron L. З'ясовано хімічну природу алелопатично активних сполук рододендрона жовтого. Встановлено, що алелопатичну активність обумовлено наявністю сполук фенольної природи, амінокислот, лектинів і сапонінів. Вивчено сезонну динаміку накопичення алелопатично активних сполук у рослині та ризосферному грунті. Вперше виділено суму сапонінів рододендрона жовтого та досліджено їх біологічну активність, показано, що рододендрон жовтий є лектиномісткою рослиною. Досліджено динаміку активності лектинів з різних органів рослини. Отримані результати розширюють існуючі погляди відносно збереження R. luteum Sweet у природних фітоценозах як реліктового виду флори України, а також дозволяють рекомендувати рододендрон жовтий для інтродукції в ботанічні сади, дендропарки та використання в ландшафтній архітектурі. Доведено перспективність їх використання в фармакологічній промисловості.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст