Вивчено протонне спряження фотосинтетичного електронного транспорту та фотофосфорилування. Визначено участь компонентів тилакоїдних мембран у світлозалежному зв'язуванні та перенесенні протонів за розподілом тритієвої мітки. Проаналізовано термодинамічну ефективність фотосинтетичного перетворення енергії. Доведено, що мембранозв'язний бікарбонат є компонентом буферної системи тилакоїдів, бере участь у процесах трансформації енергії і його вміст у мембрані контролюється активністю карбоангідрази.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

За допомогою методу кислотно-лужного титрування проведено порівняльне дослідження буферних властивостей хлоропластів різного ступеня цілісності. Показано, що буферна ємність інтактних хлоропластів підвищується за умов світлозалежного відновлення розчинних компонентів строми, іоногенні групи світлозбірального комплексу ФСІІ, які розташовані на поверхні тилакоїдних мембран, незначною мірою відповідають за буферну ємність у темряві, тоді як групи АТФсинтази майже не впливають на буферність хлоропластів у фізіологічному діапазоні pH. Доведено, що світлозалежне поглинання корелює з поглинанням протонів і відповідає за зростання буферної емності тилакоїдів за умов енергізації. Розроблено метод визначення дегідратазної та гідратазної активності карброангідрази (КА).

  Скачати повний текст

Виявлено, що нижчий рівень нефотохімічного гасіння флуоресценції хлорофілу листків гороху, вирощеного за умов збільшення частки червоного світла, узгоджується з виявленими змінами в організації СЗКП, більшою стабільністю його олігомерної структури.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості взаємозв'яків між фотодиханням, фотосинтезом і продуктивністю рослин і роль фотодихання в регуляції фотосинтезу за оптимальних і стресових умов. На прикладі роду Triticum показано, що фотодихання не є головним чинником міжвидових і міжсортових відмінностей за інтенсивністю фотосинтезу, однак, сприяє збереженню високої активності фотосинтетичного апарату впродовж репродуктивного періоду розвитку рослин, чим забезпечує кращу виповненість зерна та вищу зернову продуктивність колосу. Зазначено, що роль фотодихання в підтриманні фотосинтетичної активності за тривалої посухи пов'язана зі зменшенням фотоінгібування фотосинтетичного апарату, а для рослин винограду з посиленням амінокислотної направленності фотосинтетичного метаболізму. Виявлено, що в сортів озимої пшениці степового екотипу висока стійкість до помірно високої температури пов'язана з підвищенням інтенсивності фотодихання. Показано, що фотодихання є необхідним компонентом реалізації адаптивного потенціалу стійких сортів.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності регуляції активності фотосинтетичного апарату та ростових процесів. Досліджено розподіл асимілянтів за умов зміни донорно-акцепторних відносин на організменному рівні в рослин з недетермінованим типом росту на прикладі цукрового буряка та квасолі. Виявлено, що у рослин з недетермінованим типом росту діють ефективні механізми перерозподілу пластичних речовин у донорно-акцепторній системі, що стабілізує роботу фотосинтетичного апарату. Експериментальне втручання у донорно-акцепторні відносини цих рослин дозволяє цілеспрямовано керувати їх продукційним процесом. Доведено, що у рослини цукрового буряка ріст листкової розетки у другу половину вегетації є надлишковим і може бути обмежений через видалення апекса або обробку ретардантом з перерозподілом пластичних речовин у коренеплід зі збільшенням його маси та цукристості. Інтенсивність фотосинтезу листків регулюється попитом на асиміляти з боку акцепторів сигналами субстратної та фітогормональної природи. Показано, що важливу роль у цій регуляції грає фотодихання, яке є альтернативним акцептором у разі зменшення аграгувальної сили основного, що захищає фотосинтетичний апарат від інгібування надлишком асимілянтів. Встановлено, що проміжне депонування асимілянтів на шляху між донорами (листками) та акцепторами (споживаючими органами) стимулює асиміляційну діяльність рослини та є важливим фактором продукційного процесу.

  Скачати повний текст

Встановлено участь АТФ-синтази у регуляції швидкості електронного транспорту на рівні фотосистем I і II. Розроблено методичний підхід для оцінки відносного внеску окремих фотосистем у реакцію Хілла за низької та високої інтенсивності світла.

  Скачати повний текст