Досліджено міжклітинні взаємодії в процесі розвитку та диференціації споротвірних бактерій роду Bacillus. Виявлено властивість різних видів бацил на певній фазі ровитку періодичної культури утворювати багатоклітинні агрегати, в яких відбувається диференціація клітин. Досліджено електронно-мікроскопічну структуру, міжклітинну взаємодію, іонний склад, полімери поверхневих шарів клітинних стінок, екзогенні розчинні полімери бактеріальних клітин, об'єднаних в агрегати. Встановлено, що агрегація бактерій - закономірний процес, що забезпечує найкращу компетентність для реалізації міжклітинних взаємодій і створює умови для диференціації мікроорганізмів та індукції спорогенезу.

  Скачати повний текст

Для групи виділених штамів вперше оцінено здатність до адгезії та гемаглютинації, а також вплив вуглеводів на ці процеси. Виділено групу штамів, адгезія яких не залежала від D-манози. Встановлено вплив pH, пепсину, трипсину, хімотрипсину та лізоциму на здатність вилучених штамів лактобацил до міжклітинної взаємодії. Вперше досліджено антикомплементарну активність у бактерій роду Lactobacillus та показано повну її втрату за умов тривалого зберігання. Показано позитивний вплив перорального прийому живих клітин окремих штамів лактобацил на фагоцитарну та окиснювальну активність перитонеальних макрофагів мишей, досліджено його динаміку. Показано здатність окремих штамів лактобацил стимулювати продукцію сироваткового інтерферону, а також готовність спленоцитів та макрофагів до продукції інтерферонів різних класів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено чутливість умовно-патогенних бактерій до темнової та фотоіндукованої дії ряду синтетичних порфіринів і споріднених сполук, розглянуто особливості їх зв'язування з клітинами мікроорганізмів. Визначено особливості росту 24-х тест-штамів за дії сполук з позитивним і негативним зарядом молекули, порфіринів з асиметричною будовою молекул, вільних основ порфіринів та їх металокомплексів. З'ясовано, що клітини мікроорганізмів активно зв'язують природні та синтетичні порфірини за кімнатної температури. Виявлено, що природні порфірини поглинаються повністю у перші хвилини інкубації, синтетичні - частково і більш повільно. Показано, що в темноті грампозитивні та грамнегативні бактерії мають різну чутливість до вивчення сполук. Під час дослідження фотоіндукованої дії значних відмінностей не виявлено. Показано, що антибактеріальна дія порфіринів посилюється під час утворення металокомплексів. Встановлено, що серед досліджених сполук найбільш активні порфірини з асиметричною будовою. Виявлено, що активні сполуки у низьких концентраціях підвищують чутливість тест-мікроорганізмів до антибіотиків. На підставі одержаних даних обгрунтовано перспективність створення на основі досліджених речовин нових засобів антисептики та протимікробної терапії.

  Скачати повний текст

Досліджено геномоделювальні та протипухлинні властивості культуральної рідини, клітин та ліпополісахаридів (ЛПС) двох патоварів P. syringae. Виявлено, що екстраговані 0,85 % розчином хлориду натрію ЛПС P. syringae pv. atrofaciens 8281 P. syringae pv. coronafaciens 9030 мають типовий для бактерій даного виду хімічний склад. В бактеріальній тест-системі з ауксотрофними за гістидином штамами Salmonella typhimurium встановлено, що P. syringae pv. atrofaciens 8281 і P. syringae pv. coronafaciens 9030 не утворюють сполук з мутагенною активністю у разі культивування на картопляному бульйоні. Виявлено, що ЛПС P. syringae pv. atrofaciens 8281 і P. syringae pv. coronafaciens 9030 притаманна антимутагенна активність стостовно спонтанного та індукованого біхроматом калію мутагенезу у тест-штамів S. typhimurium. Зазначено, що антимутагенна активність обох досліджуваних ЛПС найбільшою мірою виявляється за одночасної дії їх з мутагеном на клітини тест-штамів, що, ймовірно, обумовлюється здатністю ЛПС адсорбувати біхромат калію. Встановлено, що сік з листків пшениці у фазі сходів з ознаками ураження P. syringae pv. atrofaciens 8281 та неуражених листків має однакову антимутагенну активність. Зроблено висновок, що в уражених бактеріями рослинах пшениці не утворюються сполуки з мутагенною активністю. За допомогою моделі пухлиноутворення, спричиненого Agrobacterium tumefaciens на експлантатах картоплі, виявлено, що фільтрат культуральної рідини, зруйновані ультразвуком клітини та ЛПС патоварівP. syringae перешкоджають пухлиноутворенню, зменшують його інтенсивність.

  Скачати повний текст

Проведено скринінг штамів з бактеріоциноподібною активністю серед 67-ми культур молочнокислих бактерій. Відібрано Lactobacillus plantarum УКМ B-2705. Досліджено дію нативної та сконцентрованої антибактеріальної речовини даного штаму, яка проявлялась по відношенню до представників роду Lactobacillus, а також клінічно значущих умовно-патогенних мікроорганізмів, зокрема, до штамів Enterococcus faecalis, E.faecium, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Proteus vulgaris, Salmonella entrica. Встановлено, що антагоністичний фактор білкової природи, термолабільний, активний в діапазоні pH 2,0 - 8,0, не кодується плазмідою, його молекулярна маса більше 10 кДа. Обгрунтовано припущення, що антагоністична речовина відноситься до групи II або III, але не до групи IV (складні бактеріоцини) і не до групи I (пептиди із розміром до 5 кДа) згідно класифікації бактеріоцинів молочнокислих бактерій. Початок виділення в середовище бактеріоциноподібної речовини зафіксовано в експоненційній фазі росту культури-продуцента, максимальне його накопичення - в стаціонарній. Культура-продуцент протестовано згідно основним вимогам ВООЗ до потенційно пробіотичних штамів. На підставі використання генетичних методів підтверджено приналежність штаму до виду Lactobacillus plantarum. Проведено тестування чутливості штаму щодо впливу 57-ми антибіотиків різних груп та різного механізму дії та показано резистентність до 32-х з них, зокрема, до аміноглікозидів, фторхінолонів, антифунгальних, деяких пеніцилінів, цефалоспоринів, фузидину, ванкоміцину, поліміксину. Встановлено високоадгезивні властивості мікроорганізма до клітин букального епітелію людини та показано гліколіпідну природу адгезинів. З урахуванням виявлених антагоністичних та адгезивних властивостей обгрунтовано можливість застосування штама L. plantarum УКМ B-2705 у складі пробіотиків.

  Скачати повний текст

Досліджено біологічні особливості активних штамів бактерій -деструкторів вуглеводнів та визначено ефективність створених на їх основі препаратів для очищення нафтових забруднень довкілля. Серед ізольованих з нафтозабруднених грунтів і кореляційних штамів бактерій відібрано активні штами - деструктори нафти та нафтопродуктів, що належать до видів Acinetobacter calcoaceticus, Gordonia rubropertinctus і Rhodococcus erythropolis. Вони здатні до засвоєння великої кількості вуглеводнів, не проявляють взаємного антагонізму, фітотоксичних властивостей і патогенності. За умов росту на вуглеводнях у штамів G. rubropertinctus ІМВ Ас-5005 і R. erythropolis ІМВ В-7012, які мають початкову низьку гідрофобність клітинної поверхні, відбувалося значне (у 4 - 25 раза) підвищення цього показника та синтез клітиннозв'язаних поверхнево-активних речовин (біоПАР), що мають емульгувальні властивості й утворюють стійкі емульсії типу "масло у воді". Домінувальними компонентами біоПАР цих штамів є гліколіпіди - мономіколати та диміколати трегалози. У високогідрофобного штаму A. calcoaceticus ІМВ В-7013 під час засвоєння вуглеводнів відбувається зниження гідрофобності клітин у 1,4 раза та синтез позаклітинних біоПАР з емульгувальними властивостями, які утворюють стійкі емульсії типу "вода в маслі". Відзначено, що біоПАР ацинетобактерій містить вуглеводи, білки та ліпіди, загальна кількість і склад окремих компонентів у яких залежить від використаного субстрату. Спільне культивування штамів збільшує на 6 - 15 % ступінь деструкції вуглеводнів, яка дорівнювала 76,0 - 97,8 % і зберігалася під час мінералізації середовища до 4,0 % NaCl і значень pH 6,0 - 8,0. Створені на основі досліджених штамів та нафтопоглинальних сорбентів препарат еколан і родойл зменшують концентрацію вуглеводнів у воді за 7 діб на 89,6 %, у грунті за 3 місяці - на 92,7 %, а нафтошламах за 6 місяців - на 92,1 %. У разі використання цих препаратів у запропонованих нормах їх внесення у забруднене середовище відсутня негативна дія на гідробіонтів прісноводних екосистем.

  Скачати повний текст

Експериментально обгрунтовано розробку комплексного пробіотичного препарату на основі бацил і лактобацил з широким спектром антагоністичної активності щодо умовно патогенних мікроорганізмів (УПМ). На підставі даних про видовий і кількісний склад мікрофлори кишечнику новонароджених з високим перинатальним ризиком, а також рівнів і профілів антибіотикорезистентності виділених штамів умовно патогенних бактерій доведено необхідність введення в комплекс лікувальних заходів пробіотичних препаратів з широким спектром антагоністичної активності. Розроблено поживне середовище та визначено оптимальні параметри для росту пробіотичних штамів бактерій у монокультурі та за умов їх сумісного вирощування. Показано, що за умов сумісного культивування між ними виникає симбіотичний тип взаємодії. За результатами дослідів in vitro та in vivo доведено ефективність одержаної шляхом глибинного культивування у розробленому середовищі змішаної культури з бацил і лактобацил, а також їх композиції, одержаної у процесі роздільного культивування пробіотичних штамів бактерій з їх подальшим поєднанням.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виділено й ідентифіковано міксобактерії з різних місць існування на півдні України та вивчено їх біологічні властивості. Наведено дані про морфологічні, фізіолого-біохімічні, молекулярно-біологічні властивості вилучених і музейних штамів. Досліджено їх чутливість до антибіотиків, здатність до антагонізму: адгезії, акумуляції металів. Установлено закономірності довгострокового збереження культур міксобактерій у життєздатному стані. Визначено кількісний і видовий склад міксобактерій у грунті та морській воді зони заплеску, на живих рослинах. Показано, що міксобактерії широко розповсюджені у грунті, воді, рослинному матеріалі півдня України. Уперше ковзні бактерії, що утворюють плодові тіла, виявлено у морській воді та грунті прибережної зони заплеску. Уперше розроблено діагностичну схему для ідентифікації щодо рівня родини представників порядку Myxococcales. Виявлено, що для протеолітичних і целюлозолітичних представників міксобактерій найкращим способом збереження є кріоконсервація. З'ясовано наявність біологічних ритмів у життєдіяльності міксобактерій, що дозволяє визначати сприятливі проміжки часу для проведення консервації та досліджень міксобактерій на основі виявлених закономірностей.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено біологічні властивості фосфатмобілізуючих бактерій і їх вплив на формування бобово-ризобіального симбіозу у рослин сої. Виділено та відібрано перспективні штами фосфатмобілізуючих бактерій, які запропоновано для виготовлення бактеріальних препаратів комплексної дії. Досліджено здатність виділених бактерій мінералізувати органічні та розчиняти важкорозчинні неорганічні сполуки фосфору. Вивчено залежність фосфатазної активності B.subtilis 5 від температури, pH середовища, стадії розвитку культури, вмісту катіонів деяких металів та неорганічного фосфату. Виявлено стимулюючий вплив на фосфатазну активність B.subtilis 5 природних глинистих мінералів монтморилоніту і палигорськіту, які є компонентами багатьох типів грунтів. У вегетаційних дослідах встановлено, що бактеризація насіння сої штамами Bradyrhizobium japanicum, фосфатмобілізуючими бактеріями роду Bacillus, а також бактеріями роду Azotobacter, супроводжується збільшенням кількості нормально сформованих проростків, а також значним стимулюванням формування бобово-ризобіального симбіозу у рослин сої. На підставі одержаних результатів відібрано нові мікробні композиції, перспективні для вирощування сої.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено якісний склад природного угрупування гетеротрофних бактерій, яке зруйнувало бутилкаучуковий шар покриття Полікен 980-25. Визначено питоме продукування синтезу екзополімерного комплексу (ЕПК), загальну кількість білку та вуглеводів у ЕПК за різних моделей росту. Вивчено моносахаридний склад ЕПК. Встановлено, що моносахаридний склад ЕПК біоплівки більш різноманітний, ніж у планктоні, ксилоза була виявлена тільки у ЕПК біоплівок моно- та бінарних культур. Показано, що міцність до розриву захисного покриття Полікен 980-25 під впливом біоплівок, які сформовані моно- та бінарними культурами значно знижуються. Проаналізовано, що механізм біодеградації бутилкаучукового шару під впливом моно- та бінарної біоплівок відбувається внаслідок окисної деструкції. Запропоновано можливий механізм біодеградації бутилкаучукового шару покриття Полікен 980-25.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено, що оксидативний стрес, індукований пероксидом водню, збільшує активність ферментів регулону SoxRS. Досліджено вплив оксидативного стресу на рівень продуктів вільнорадикального окиснення білків і ліпідів у бактеріях. Доведено, що екзогенний пероксид водню призводить до збільшення вмісту окиснених білків та ліпідів у E. coli, a величина цих показників залежить від способу індукції стресу.

  Скачати повний текст

Удосконалено технологію виготовлення мікробного екзополісахариду (ЕПС) етаполану (продуцент - Acinetobacter sp. B-7005) на суміші ростових субстратів. Розроблено технологію ЕПС, яка дає змогу (у порівнянні з вихідною) зменшити витрати на сировину для одержання 1 кг етаполану у 3,5 раза. Створено технологічну й апаратну схеми одержання трьох товарних форм етаполану, що відрізняються ступенем очищення ЕПС.

  Скачати повний текст