Досліджено молекулярні механізми взаємодії лізоциму з модельними ліпідними мембранами різного складу. У межах континуальних моделей електростатично-контрольованої адсорбції визначено рівноважні параметри зв'язування білка з ліпідами. Одержано дані стосовно утворення агрегатів лізоциму за умов підвищення поверхневого електростатичного потенціалу ліпідного бішару. Виявлено обмеження внутрішньомолекулярної рухливості лізоциму у разі зв'язування з ліпосомами. Установлено, що асоціація лізоциму з ліпідами призводить до зменшення вільного об'єму мембрани, дегідратації бішару, упорядкування ацильних ланцюгів ліпідів, латерального перерозподілу ліпідних молекул. Охарактеризовано просторову організацію лізоцим-ліпідних комплексів. Запропоновано концептуальну модель взаємодії лізоциму з мембранами.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено протонофорну здатність нижчих карбонових кислот і продемонстровано її залежність від довжини вуглеводного радикала кислоти. Визначено форми іонів металів (аквакомплекси), здатних до взаємодії з бішаровими ліпідними мембранами (БЛМ), за рахунок впливу на її електрохімічні параметри. Вперше досліджено методом вольтамперометрії взаємодію аміно- та карбоксилатних координаційних сполук з БЛМ. Показано, що взаємодія іонів металу(II) (нікель, купрум, цинк) з аміно- або карбоксилатними лігандами призводить до зростання провідності БЛМ внаслідок зміни ліпофільно-ліпофобного балансу комплексного іона. За значенням впливу комплексних іонів на електрохімічні параметри БЛМ вперше встановлено, що більшу проникність крізь ліпідний бішар мають комплексні іони з зарядом "+1" і "+2" та зі значенням ліпофільності від "-1" до "+1,5". На підставі електрохімічних досліджень запропоновано механізм взаємодії комплексних частинок з БЛМ.

  Скачати повний текст

Проведено систематичні дослідження процесів формування та фізико-хімічного модифікування полісульфонових (ПС) мембран олігомерними біанкерними сполуками, аміно-похідними акрилової кислоти, комплексами полівінілпіролідонйоду, частинками колоїдного срібла з метою гідрофілізації їх поверхні та надання їм специфічних розділювальних характеристик за рахунок утворення на них функціональних груп. Нові методи модифікування представлено у двох варіантах: для фізико-хімічного модифікування та створення композиційних мембран шляхом їх наповнення функціоналізаторами різної хімічної природи. Шляхом модифікування поверхні ПС мембран біанкерних поверхнево-активними речовинами одержано заряджені (катіоно-, аніоноактивні) та бактерицидні мембрани. Обгрунтовано принципову можливість регулювання розділювальних властивостей ПС мембран методом фізико-хімічної адсорбції на їх поверхні, хімічного модифікування та шляхом наповнення біанкерними поверхнево-активними речовинами різної концентрації. Досліджено вплив фізико-хімічного модифікування на функціональні характеристики мембран функціоналізованих олігомерними біанкерними сполуками, амін-похідними акрилової кислоти, комплексами полівінілпіролідонйоду. Встановлено, що гідрофілізація та поява заряду на поверхні мембран істотно змінюють ці характеристики, що пов'язано з характером і величиною адсорбції та механізмом розділення речовин різної хімічної природи на модифікованих мембранах. Виконано дослідження з наповнення мембран гуанідинвмісними олігомерами, частинками колоїдного срібла та модифікування мембран комплексами полівінілпіролідонйоду, виявлено їх високу бактерицидну ефективність протягом тривалого часу. Показано можливість використання одержаних модифікованих ПС мембран за допомогою технології очищення та концентрування екстракту білкових, фізіологічно активних речовин, зокрема простатилену.

  Скачати повний текст

Висвітлено ефекти, пов'язані з надмолекулярною впорядкованістю ліпідної компоненти біологічних мембран. Досліджено низку модельних біомембран на базі ліотропних і термотропних рідкокристалічних (РК) систем, які містять біомолекули різних хімічних класів. Для обох типів систем показано чітке розрізнення ефектів, обумовлені особливостями фазового стану та тих, які пов'язані з поглинанням на молекулярному рівні. Встановлено, що зміну калориметричних параметрів фазових переходів фосфоліпідних мультишарів обумовлено хімічною природою введених біомолекул. Запропоновано використання РК-систем на основі ефірів холестерину як рідкокристалічної моделі біомембран. Отримано дані про зміни надмолекулярних структурних параметрів холестеричних систем, що містять продукти синтезу вітаміну D, які мають практичний інтерес з точки зору біоеквівалентності ультрафіолетової дозиметрії. У рамках методів термічного аналізу отримано параметри гідратних оболонок ліотропних модельних мембран.

  Скачати повний текст