Розроблено теоретичні, методологічні та прикладні підходи до відновлення водно-болотних угідь (ВБУ) на одамбованих ділянках заплави української частини дельти Дунаю як територій з високим біологічним різноманіттям і потенціалом для комплексного використання природних ресурсів на базі матеріалів експедиційних досліджень Лабораторії менеджменту ветландів Азово-Чорноморської орнітологічної станції Науково-дослідного інституту біорізноманіття іноземних і водних екосистем Мелітопольського державного педагогічного університету, Одеського проектного офісу WWF в Україні, інституту Укрпівдендніпроводгосп, Дунайської гідрометереологічної обсерваторії з застосуванням методів системного та статистичного аналізу, експертних оцінок, математичного (імітаційного) моделювання та сценарного прогнозування. Виконано теоретичні узагальнення та запропоновано нові рішення наукової задачі, що полягають у розробці комплексного підходу до відновлення водно-болотних угідь. Ідентифіковано й описано основні фактори, що мають значення за умов відновлення ВБУ. Обгрунтовано нову концепцію проектування у разі відновлення біологічного різноманіття ВБУ. Розроблено імітаційну модель і комп'ютерну програму "Польдер" для підбору оптимальних гідротехнічних параметрів водопропускних споруд і режиму їх експлуатації за умов відтворення ВБУ.

  Скачати повний текст

З використанням системного підходу, поєднання концепцій елементарних грунтових процесів (ЕГП) та еволюції грунтів з ландшафтно-геохімічним аналізом грунтоутворення визначено механізми і географічні особливості функціонування ландшафтно-геохімічних і ЕГП, розроблено модель заплавного грунтоутворення, профільно-генетичну класифікацію заплавних грунтів та еколого-агромеліоративну класифікацію заплавних земель. Запропоновано критерії діагностики грунтів і лабільних грунтових тіл на підставі поняття "грунтова часова катена", розкрито особливості екології, генези і географії грунтів, їх будови, складу, властивостей, режимів. За результатами багаторічного моніторингу агроекологічного стану грунтів проаналізовано динаміку ЕГП і характер зміни властивостей грунтів, зумовлених їх осушенням і зрошенням, розроблено критерії доцільності використання заплавних земель.

  Скачати повний текст