Узагальнено досвід вивчення антропогенної трансформації ландшафтів, вдосконалено методичні підходи до їх вивчення, викладено базові поняття, запропоновано алгоритмічну схему дослідження. Проаналізовано ландшафтно-морфологічну структуру 30-ти км зони впливу ХАЕС як основний чинник просторової диференціації забруднювальних речовин, виявлено зони розподілу та перерозподілу забруднювальних речовин. Вивчено та проаналізовано впливи атомної електростанції на навколишнє середовище й інші види антропогенних навантажень в межах зони впливу. Обчислено величину впливу АЕС та виконано оцінювання ступеня антропогенної трансформації природно-господарських систем, а також здійснено оптимізаційне районування та обгрунтовані рекомендації з регулювання природокористування в зоні впливу ХАЕС.

  Скачати повний текст

На базі теоретичних засад антропогенної геоморфології та суміжних дисциплін, даних фондових, літературних джерел і власних польових досліджень, за допомогою запропонованої методики в історичному, аналітичному, синтетичному та прогностичному аспектах встановлено особливості антропогенної трансформації рельєфу міста Хмельницького. Розкрито значення досліджень антропогенної трансформації рельєфу міст серед напрямів і галузей геоморфологічної науки. Розроблено методику дослідження антропогенної трансформації рельєфу міст. Встановлено історичні закономірності та соціально-економічні передумови появи природно-антропогенних й антропогенних форм рельєфу, розвитку геоморфологічних процесів. З врахуванням рельєфотвірних чинників проаналізовано, типізовано та класифіковано спектр природних, природно-антропогенних, антропогенних форм рельєфу, рельєфотвірних процесів і відкладів, виявлено закономірності їх поширення на території Хмельницького. Визначено ступінь і характер антропогенної трансформації рельєфу Хмельницького на підставі комплекса синтетичних показників. Зроблено прогнозування подальшої антропогенної трансформації рельєфу Хмельницького. Надано рекомендації щодо використання одержаних результатів у дослідженнях інших великих міст.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням теорії, історико-географічному аналізу, районуванню і оптимізації антропогенних ландшафтів. Обгрунтована періодизація історії комплексних природничих досліджень природи території Правобережної України, становлення на їх основі антропогенного ландшафтознавства. Проведена класифікація антропогенних ландшафтів, досліджена їх структура, взаємозв'язки, зональні типи і регіональні структури. Складена схема природно-господарського районування, зроблено прогноз розвитку і розглянуті можливості оптимізації антропогенних ландшафтів Правобережної України на наступні 10-15 років.

  Скачати повний текст

Виявлено закономірність розподілу антропогенних ландшафтів за висотно-ландшафтними рівнями та типами місцевостей, зв'язок ландшафтного різноманіття з явищем висотної диференціації. Встановлено кількість ландшафтних комплексів різних ієрархічних рангів та обраховано показники топологічного та хорологічного ландшафтного різноманіття на натурних ділянках. Визначено, що показники сучасного ландшафтного різноманіття суттєво переважають показники відновлених натуральних ландшафтних комплексів. Розроблено заходи щодо оптимізації та раціонального використання антропогенних ландшафтів з врахуванням їх висотної диференціації та різноманіття на прикладі Вінниччини.

  Скачати повний текст

Досліджено механізм взаємодії гірських ландшафтних структур із магістральними трубопроводами. В результаті запропоновано карти поширення шкідливих природно-географічних процесів та стійкості природних комплексів. На цій основі розроблені ландшафтно-екологічні підходи до оптимізації антропогенно-порушених територій Карпатського регіону.

  Скачати повний текст

Розвинуто теорію й методологію досліджень дорожніх ландшафтів стосовно рівнів структурної організації та парадинамічних зв'язків з довкіллям. Здійснено історико-ландшафтознавчий аналіз формування й функціонування даних ландшафтів Східного Поділля, виділено й обгрунтовано п'ять етапів їх розвитку. Виявлено специфіку компонентної структури та особливості просторової організації дорожніх ландшафтів регіону, їх геохімічні й екологічні властивості й парадинамічні взаємозв'язки з довкіллям. Удосконалено класифікацію цих ландшафтів, уперше складено оригінальні дорожньоландшафтні карти регіону, зокрема, районування дорожніх ландшафтів Східного Поділля. Уперше розроблено й обгрунтовано еколого-ландшафтознавчі напрями їх оптимізації для заповідної мережі регіону.

  Скачати повний текст

Здійснено спробу пошуку шляхів оптимізації мережі природно-заповідного фонду, базуючись на концепції ландшафтного різноманіття (ЛР) (на прикладі Кіровоградської області): узагальнено та доповнено теоретичні положення про вияви різних аспектів значення ЛР для процесів і явищ ландшафтної оболонки. Розвинуто теоретичні засади методики та розроблено оригінальну систему показників параметричної метризації ЛР. Висвітлено шляхи застосування теоретичних положень концепції під час формування екомережі конкретного регіону. Для ряду територій Кіровоградщини складено серію крупномасштабних карт ландшафтів, здійснено аналіз та систематику геокомплексів рангу родів та видів ландшафтних урочищ, трирівневу кількісну оцінку ЛР регіону (фонових масивів, заповідних об'єктів і суміжних з ними ділянок). Виявлено та кількісно оцінено невідповідність сучасного стану мережі природно-заповідного фонду регіону досліджень вимогам проекту екомережі, окреслено ресурси для її виправлення.

  Скачати повний текст

Проведено історико-ландшафтну реконструкцію корінних ландшафтів території Дніпропетровська, оцінено їх природний геоекологічний потенціал, проаналізовано етапи та тенденції містобудівного освоєння території у процесі історичного розвитку міста. Проведено ретроспективний аналіз ландшафтно-планувальних та ландшафтно-функціональних особливостей містобудівного освоєння території міста. Ландшафтну структуру території Дніпропетровська встановлено на рівні ландшафтно-архітектурних комплексів, що складають три ландшафтно-архітектурні системи. Досліджено характер та види трансформації компонентів міського ландшафту залежно від тривалості та виду природокористування. Розглянуто розповсюдження всіх видів геоекологічної небезпеки за територією міста, що спричинили формування ділянок за різними видами геоситуації: критичної, напруженої, помірної. Проведено рекомендаційне ландшафтно-оптимізаційне зонування, яке запропоновано використовувати у процесі складання містобудівної програми.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні засади оцінки ландшафтно-рекреаційного потенціалу природоохоронних територій, розроблено загальну концепцію його дослідження. Проаналізовано природні умови та визначено стимулювальні й лімітуючі фактори рекреаційного природокористування Національного природного парку "Синевир". Встановлено ландшафтну структуру парку на рівні складних урочищ. Наведено оцінку естетичної привабливості, рекреаційного навантаження, стійкості та ємності природно-територіальних комплексів Національного природного парку, які визначено як параметри ландшафтно-рекреаційного потенціалу. Здійснено типізацію складних урочищ за показниками придатності до різних видів рекреаційного природокористування. Обгрунтовано шляхи оптимізації використання ландшафтно-рекреаційного потенціалу парку, найважливішими серед яких є удосконалення функціональної структури його території та мережі туристичних маршрутів.

  Скачати повний текст