Доведено просторове і часове підпорядкування усіх етапів трапового вулканізму Волино-Поділля періодам перебудови структурного плану кристалічного фундаменту та осадового чохла, зумовлених змінами тектонічного режиму байкальського тектогенезу. Виділено чотири етапи вулканізму, що за часом збігаються з активізацією певних систем глибинних розломів, яка супроводжується переробкою порід субстрату з якісною зміною дислокаційних структур та мінералого-петрографічного складу порід. Висвітлено процес активізації розломів за результатами досліджень речовинного складу і потужностей ефузивно-пірокластичних утворень, який поступово зміщувався від межі Східно-Європейської платформи углиб її в північно-східному і східному напрямках. Відзначено, що на першому етапі трапового вулканізму сформувались міжформаційні та внутрішньо-формаційні сили габро-долеритів, пізніші фази проявів трапового вулканізму венду пов'язані з розломами північно-західного простягання. На основі дослідження прижерлових фацій порід, частоти їх перешарування в розрізах, пористості товщ визначено координати вулканічних апаратів та тріщинних виливів магми. Встановлено асинхронність викидів магми з вулканічних апаратів, зміщення за часом фаз і субфаз вулканізму. Виділено вулканічні поля і зони з характерними мінералого-петрографічними, літологічними, геохімічними та іншими особливостями ефузивно-пірокластичних утворень. Доведено, що концентрації самородної міді у розрізах трапової формації закономірно розміщуються у відповідних частинах розрізів, які корелюються на значні відстані, підтверджуючи стратиформний тип зруденіння, найбагатші концентрації міді приурочені до ділянок перетинання розломів діагональної та ортогональної систем, де відбувалося вилуговування рухомої міді з трапових утворень і перевідкладання її за допомогою гідротерм у тріщинах та пустотах. Зроблено висновок, що мідна мінералізація в ефузивно-пірокластичних утвореннях венду має полігенне походження.

  Скачати повний текст