Досліджено конгломератоподібні утворення метаморфічних комплексів Українського щита (УЩ). Розглянуто їх типізацію за генезисом, а також реологічні умови становлення та механізми перетворення. На прикладі Волинського та Росинсько-Тікицького мегаблоків УЩ за тектонофаціальною методологією виділено сім (характерних для метаморфічних комплексів амфіболітової фації) генетичних типів конгломератоподібних утворень, зокрема, метаолістостромний ("звенигородський"), продукти тектонічного розлінзування мігматитів ("тетерівський"), нодулярні утворення, мімікричні гравелітоподібні утворення ("стебнинський"), продукти десквамації. Розроблено кореляційну схему структурних і речовинних ознак конгломератоподібних утворень.

  Скачати повний текст

Базуючись на єдиній методиці, вивчено геолого-геоморфологічні, сейсмічні та природоохоронні особливості понад сто великих вапнякових масивів Південнобережного Криму, багато з яких описано уперше. Розглянуто теоретичні засади сейсмоморфогенезу, на основі яких розроблено класифікацію сейсмографічних форм рельєфу Криму. Установлено тісний взаємозв'язок вапнякових масивів з сейсмоактивними структурами. Обгрунтовано поняття "сейсмографічна ситуація". Розроблено методику оцінки сеймоекологічної ситуації, що містить інтегральні показники сейсмічної небезпеки, щільності населення та розташування об'єктів соціально-господарських підсистем, що перебувають у суб'єктно-об'єктних відношеннях. З застосуванням розроблених оцінних шкал виконано диференційну оцінку сейсмоекологічної ситуації Південнобережного Криму, що змінюється від безпечної (0 оцінних балів) до ситуації високого ступеня небезпеки (7 - 9 оцінних балів). У межах досліджуваного регіону виділено 4 сейсмоекологічні райони, що мають певні особливості сейсмоекологічної ситуації. Виконано оцінку природоохоронного значення вапнякових масивів і встановлено природоохоронний статус 29-ти масивів.

  Скачати повний текст

Досліджено геологічну будову вулканогенно-теригенних відкладів верхнього альбу Балаклавської улоговини та їх літолого-петрографічний склад. Встановлено, що вулканогенно-теригенні комплекси даної улоговини - частина більш великої структурної тектонічної зони, що знаходиться нижче рівня Чорного моря. Визначено 3 горизонти за літологічним складом та умовами утворення, зокрема, туфовий, глинистий і карбонатний (враконський). Проаналізовано початок верхньоальбської вулканічної діяльності на основі виливів авгітових порфіритів, авгіт-рогообманкових і роговообманкових базальтів, експлозивну діяльність з виверженням більш кислих продуктів вулканізму. Зроблено припущення про 3 і більше експлозивних викиди за результатами досліджень. Відзначено, що центр альбського вулканізму знаходився в межах центральної частини затоки Мегало-Яло, фрагменти офіолітової зони в даному регіоні, уламковий матеріал метаморфічних, магматичних і осадових порід з туфів, олістостром і враконського горизонту мінерально та петрографічно подібні, що підтверджує його утворення за рахунок руйнування Балаклавського палеопідняття. Визначено безперервну базальт-андезит-дацит-ріодацит-ріоліт-трахіріолітову формацію зон активізації окраїнно-континентальних дуг та серединних масивів. Доведено, що уламковий матеріал з олістостроми, враконського горизонту і туфів відрізняється від магматичних порід гірського Криму, мису Фіолент і Ломоносівського підводного масиву та подібний до вулканітів рівнинного Криму. Наведено рекомендації щодо проведення розшукових робіт на основі літолого-петрографічного складу, геологічної будови і стратиграфічного положення вулканогенно-теригенної товщі Балаклавської улоговини і ознак золотополісульфідної мінералізації.

  Скачати повний текст

Визначено та оцінено вклад природних і техногенних критеріїв, що впливають на сучасний седиментогенез. Досліджено елементне наповнення осадків, води та бентосу. Встановлено особливості диференціації техногенних радіоактивних ізотопів в осадках, як трасерів процесів сучасного седиментогенезу. Визначено якісний та кількісний склад домінуючого органічного та органо-мінерального забруднення компонентів басейну осадконагромадження - води, осадків і бентосних організмів. Виявлено причинно-наслідкові зв'язки сучасних умов осадконагромадження з екологічним станом біотичної складової морського довкілля. Запропоновано методику та технологію моніторингу геологічного середовища придунайського шельфу.

  Скачати повний текст

Вивчено катагенетичні перетворення пісковиків вуглевмісних товщ. Петрографічними методами з використанням рентгенівського та хімічного аналізу досліджено пісковики русел, підводних виносів рік і узбережжя моря, що містять вугілля від довгополуменевого до пісного для Донецько-Макіївського та Красноармійського районів Донбасу та газове, жирне, коксівне для Південно-Західного району Львівсько-Волинського басейну. На підставі вивчення змін мінералів-індикаторів (кварцу, регенераційного кварцу, польових шпатів, біотиту, глинистих мінералів цементу), встановлено, що зональність катагенетичних перетворень залежить від генетичного типу пісковиків та геологічної будови районів досліджень. Визначено взаємозв'язок між інтенсивністю катагенетичних перетворень пісковиків та їх пористістю. Пісковики русел та підводних виносів рік у процесі переходу від стадії початкового до глибинного катагенезу характеризуються стрибкоподібним зменшенням пористості. Детальне літолого-петрографічне дослідження пісковиків з встановленням їх генетичного типу та врахуванням інтенсивності катагенетичних змін дає можливість передбачати небезпечні зони, які можуть акумулювати супутній газ метан і бути небезпечними через газовикиди під час розробки вугільних пластів.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості літологічної будови та золотоносність четвертинних алювіальних відкладів басейну річок Чорний і Білий Черемош. Встановлено основні літо- та мікрофації, визначено їх речовининй склад, структурно-текстурні особливості, простежено просторовий розподіл і взаємовідносини. Розкрито особливості гранулометрії, морфології, мікроморфології поверхні та хімічного складу розсипного золота, розроблено його морфогенетичну класифікацію. Простежено трансформацію зерен золота в річкових долинах і виявлено чинники, що обумовлюють даний процес. Встановлено зв'язок розсипної золотоносності з певними мікрофаціями та літофаціями й основні етапи формування річкових долин і розсипів золота. Проаналізовано зміну морфології річкових долин та її вплив на концентрацію в них металу. Розроблено пошукові критерії на розсипну та корінну золотоносність району досліджень, виділено перспективні ділянки для проведення пошуково-ревізійних робіт на корінну та розсипну золотоносність.

  Скачати повний текст

Розроблено математичні моделі порових систем та кількісних методів аналізу інформації в контексті проблеми прогнозу неантиклинальних пасток вуглеводнів. Запропоновано математичну модель порового середовища гранулярного колектора та методику оцінки його параметрів за гранулометричним складом для прогнозу фільтраційно-ємнісних властивостей та палеофаціальних умов утворення пасток. Розроблено комп'ютерні методики палеоструктурного аналізу з урахуванням ущільнення порід, а також оцінки неотектонічної активності порушень. Наведено математичну модель масопереносу з перерозподілом пористості в процесі водної фільтрації в межах тектонічних блоків та виконано кількісну оцінку її впливу на утворення та просторовий розподіл вториннопорових резервуарів.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості породотвірних процесів у техногенно-природному середовищі. Встановлено субаеральні та субаквальні форми, що представлені у виробках. Розглянуто морфологічні різновиди, що характерні для карстових печер, зокрема, сталактити, сталагміти, покриви, гури, мікрогури, ооліти "печерні перли", плівки та конуліти. Розроблено морфогенетичну типізацію новоутворень дренажно-штольневих систем у м. Київ, з'ясовано закономірності їх поширення й умови утворення. Встановлено кальцитовий і магнезіально-марганцевисто-залізистий кальцитовий склад переважної частини утворень у виробках, що дренують четвертинний водоносний горизонт, шари арагоніту в оолітах ДШС N 61, визначено морфологічні та структурні особливості аутигенних утворень.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено дерново-підзолисті грунти, підстелені щільними карбонатними породами, у межах Малого Полісся. Розкрито умови їх формування, закономірності географічного поширення. На базі літературних джерел досліджено їх генезу й еволюцію. Вивчено морфологічну будову профілю. Визначено фізичні та фізико-хімічні властивості та проаналізовано їх залежність від глибини залягання щільних карбонатних порід. Вивчено мікроморфологічні особливості досліджених грунтів, визначено хімічний склад генетичних горизонтів, грунтотвірних і підстилаючих порід. Проаналізовано диференціацію профілю досліджених грунтів. З'ясовано, що глибина залягання карбонатних порід суттєво впливає на властивості цих грунтів. Рекомендовано здійснити певні зміни у агровиробчому групуванні грунтів України та поділити десяту агровиробничу групу на 2 агрогрунти (перша - з підстиланням грунтів від 0,5 до 1 м та друга - 1 - 1,5 м).

  Скачати повний текст

Вивчено морфологію та особливості внутрішньої будови, а також ударного метаморфізму порід, кварцу та деяких породоутворювальних мінералів Західної імпактної структури. Усі типи порід у Західній імпактній структурі містять сліди ударного метаморфізму, який у кварці та польових шпатах зумовлює появу деформаційних структур, зменшення показників заломлення та двозаломлення, ізотропізації та плавлення.

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз морфогенетичних особливостей травертинів Поділля, з'ясовано палеогеографічні умови їх утворення й обгрунтовано шляхи раціонального використання та охорони. Висвітлено теоретичні засади вивчення травертинів як специфічних континентальних карбонатних відкладів та історію їх дослідження. Проаналізовано вплив геологічних, хімічних і фізичних чинників та живих організмів на процеси утворення травертинів. Досліджено викопну флору та малакофауну, розглянуто закономірності поширення, структуру, текстуру, морфологію та сучасний стан травертинів, наведено їх характеристику як природно-територіальних комплексів та з'ясовано особливості сучасного травертиноутворення на Поділлі.

  Скачати повний текст

У межах Балтійсько-Дністровської зони перикратонних прогинів установлено різну інтенсивність літогенетичних перетворень рифей-фанерозойських осадових порід (від середнього катагенезу до глибинного метагенезу), досліджено їх термобаричні умови. З'ясовано палеогеотермальні умови пізніх стадій літогенезу (ката- та метагенез), гідротермально-метасоматичних змін і епігенетичного рудоутворення у межах західного схилу Східно-Європейської платформи (СЄП). На підставі результатів термобарогеохімічних досліджень визначено умови епігенетичного мінералоутворення на родовищах типоморфної для СЄП барит-флюорит-сульфідної рудної формації та встановлено його зв'язок з вуглеводневими флюїдами. Уперше в межах Волино-Подільської окраїни СЄП досліджено термобарогеохімічні умови мінералоутворення у рудопроявах самородномідної рудної формації у трапах венду. На підставі одержаних даних виявлено постмагматичні зміни вулканогенних порід, утворення яких супроводжувало розкол континенту Родінія та формування зони Тейсейра - Торнквіста. Виявлено вертикальну мінеральну зональність на міденосних площах і створено геолого-генетичну модель самородного рудоутворення у трапах Волині, що дає змогу визначити перспективи рудоносності територій. Вивчено золотовмісну барит-халькозинову мінералізацію в ефузивах венду та доведено необхідність її подальшого вивчення. На підставі аналізу рифей-фанерозойської еволюції західної окраїни СЄП виявлено термальні епохи, що відповідають етапам складчастості у суміжних магматично-складчастих областях. Визначено чинники, які впливають на зміни палеогеотермального режиму літогенезу та гіпогенного рудоутворення.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена проблемі вивчення хімічного складу порових розчинів глинистих порід артезіанських басейнів платформної України для одержання більш глибоких уявлень про гідрогеохімічні умови артезіанських басейнів. Одержані нові дані про хімічний склад інфільтрогенних порових розчинів, вивчені особливості його формування в умовах інфільтраційного водообміну, горизонтальна та вертикальна гідрогеохімічна зональність порових розчинів, а також гідрогеохімічна зональність артезіанських басейнів з поверхнево залягаючими водоносними та слабопроникними шарами. Вивчені особливості вертикального перетікання підземних вод крізь слабопроникні породи, розроблені гідрогеохімічні показники вертикального водообміну, простежена геохімічна еволюція порових розчинів на протязі гідрогеологічного циклу.

  Скачати повний текст

Досліджено, що морфологія самородних міді та золота в корах вивітрювання залежить від типу кори, її потужності та ступеню її зміни гіпергенними процесами. Визначено, що в осадових породах морфологія міді така ж як у корах вивітрювання, які підстилають їх. Встановлено, що морфологія золота з осадових горизонтів залежить від відстані переносу його від корінних джерел. Висвітлено, що самородне золото гіпергенного походження характеризується хімічною чистотою, а із порід фундаменту - наявністю домішок Ag, рідше Сu та Fe. Обгрунтовано перспективність певних площ і ділянок даної території для рентабельного видобутку самородних міді та золота.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасний субаквальний седиментогенез у різних типах континентальних і морських басейнів гумідної зони літогенезу. Висвітлено проблеми осадконакопичення у великих рівнинних водосховищах України. Проаналізовано процеси осадконакопичення і встановлено особливості формування складу сучасних донних відкладів за умов континентальних (водосховища дніпровського каскаду), перехідних (Дніпро-Бузький лиман) і морських (шельф Чорного моря) басейнів для розробки основ теорії субаквального седиментогенезу. На підставі методичних і методологічних підходів вирішено проблему геоекологічного монітирингу водних об'єктів. Запропоновано систему рекомендацій щодо водокористання, навігації, рибництва, гідротехнічного будівництва та рекреації. На основі узагальнення даних про осадконакопичення в водних басейнах і залучення матеріалів про радіаційний моніторинг поверхневих вод України розглянуто проблеми радіоактивного та інших видів техногенного забруднення донних відкладів досліджуваних водойм.

  Скачати повний текст