Досліджено геохімічні особливості великих вибірок уламкових зерен циркону (n = 2684) та монациту ((n = 937) з льодовикових і алювіальних відкладів, які характеризують як провінції постачання Український щит з прилеглою частиною Східно-Європейської платформи (СЄП) й Антарктичний півострів (АП) у Західній Антарктиді. Концентрації елементів-домішок (Hf, Y, Th, U, Pb) у поодиноких зернах мінералів визначено за допомогою нової апаратурної версії спеціалізованого варіанта рентгено-флуоресцентного аналізу (XRF - MP/SG). Вік зерен оцінено за методом "загального Pb" (Pb - Th - U критерій). Денудовані материнські петротипи ідентифіковано за складом циркону з використанням його Hf - Y класифікації (Hf - Y критерій). Установлено, що комплексне використання Hf - Y та Pb - Th - U критеріїв дозволяє ефективно ідентифікувати провідні джерела постачання уламкового циркону (материнські петротипи) й оцінювати внесок кожного з них. Hf - Y та Pb - Th - U систематика зерен уламкового циркону дозволила оцінити об'ємні співвідношення провідних петротпів, охарактеризувати їх зміну у часі та розрахувати моделі росту земної кори у межах СЄП та АП. Виявлено молодий (0,5 - 0,7 млрд років), невідмий раніше етап інтенсивного монацитоутворення у межах СЄП. Одержані результати досліджень суттєво доповнюють існуючі дані про еволюцію земної кори обох регіонів.

  Скачати повний текст

Розглянуто елементи-домішки найбільш розпосюджених ("наскрізних") акцесорних мінералів (НАМ) та їх використання під час проведення дослідження ендо- та екзогенних геологічних утворень. Запропоновано нові індикаторні пари ізоморфних елементів-домішок провідних НАМ - циркону (Hf - Y), а також апатиту та сфену (Sr - Y). Розроблено геохімічні класифікації, які дають змогу ідентифікувати вміщуючі породи та руди за домішковим складом НАМ, реконструювати області живлення осадових басейнів і здійснювати пошуки родовищ алмазу і рідкісних металів. Запропоновано модель магматичної еволюції, яка базується на геохімії НАМ та їх мінералотвірних елементів. Зазначено, що її реалізація на прикладі Коростенського плутону (Український щит) показала принципове розширення можливостей геохімічного моделювання з метою оцінки умов функціонування та потенційної рудоносності магматичних систем. Доведено можливість використання великих теригенних популяцій циркону для дослідження історії формування континентальної земної кори. Запропоновано модель її росту, яка може бути застосована для узгодження геохімічних моделей магматичних систем і системи кора - мантія між собою і з геофізичними моделями.

  Скачати повний текст

Досліджено рудоносні апограніти, альбітити, грейзени, польовошпатові, сидерофілітпольовошпатові та сидерофілітові метасоматити Сущано-Пержанської зони (СПЗ), що просторово асоціюють з гранітоїдами докембрійського (1,7 - 1,8 млрд р.) Коростенського плутону (КП) північно-західної частини Українського щита. Серед цих метасоматитів виділено два провідних геохімічних типи, а саме: Si - Sn, Be, W (грейзени); K - Na - Fe - Mg - Zn, Pb, Nb, Sn, Rb, Cs, Be, Li (решта порід). Установлено, що останній тип є домінуючим. Концентрації Hf, Sr, Y, LREE, Th, U, Pb у досліджених акцесорних мінералах, а також їх Ce/Ce* відношення запропоновані як геохімічні індикатори багатостадійної еволюції досліджених метасоматичних утворень другого типу. Установлені мікроелементні композиції петротипів та їх акцесорних мінералів зіставлено з їх модельними аналогами, розрахованими на базі геохімічної моделі формування гранітоїдів КП. Композиції обох типів узгоджуються поміж собою, що свідчить про генетичну єдність метасоматитів СПЗ з гранітоїдами КП.

  Скачати повний текст