Розроблено наукову концепцію комплексного використання газо-плазмових уворень для розв'язання задач діагностики навколоземного простору, моделювання фізичних процесів активної взаємодії нейтральних потоків газу та плазми з атмосферою Землі в межах єдиного підходу, що об'єднує три головні напрямки використання газо-плазмових утворень як маркерів для досліджень динаміки природних процесів у навколоземній плазмі, для моделювання процесів формування та релаксації штучних і природних неоднорідностей та техногенних впливів на середовище, що виникають внаслідок використання ракетно-космічних систем. Вивчено сукупність вперше виявлених властивостей взаємодії інжектованої речовини з іоносферною плазмою та надано їх теоретичне пояснення в розроблених фізичних моделях. Відкрито довгоживучі (більше 14 год) штучні локалізовані плазмові неоднорідності в іоносфері та запропоновано принципово новий спосіб трасування іоносферної конвекції шляхом створення довгоживучих іонних хмар.

  Скачати повний текст

Вивчено характеристики авроральних променів - часу життя, швидкості дрейфу, розмірів, яскравості, положень радіанта - за матеріалами телевізійних спостережень в бухті Тіксі (Якутія). Встановлено, що час існування променів обмежується у разі збільшення швидкості дрейфу, зменшення ширини та інтенсивності світіння. Зроблено висновок, що стійкість електронного пучка, який вторгається до іоносфери, обумовлюється ефективністю іонізації, викликаної самим пучком. Визначено, що в ділянках авроральних дір ("чорних сяйв") яскравість світіння менша за типові для авроральної зони рівнів фону неба за незбурених умов. За результатами аналізу структури гвинтового закручування променистої корони визначено кутове відхилення променів від паралельності та зроблено оцінку висхідного поздовжнього струму. Систематичні відхилення аврорального зеніту на південь і на захід від незбуреного магнітного зеніту свідчать про існування переважного NW-напряму іоносферних струмів над станцією.

  Скачати повний текст

Розроблено та впроваджено нові та розвинуто відомі радіофізичні методи визначення швидкості руху іоносферної плазми, що використовують кореляційну обробку некогерентно розсіяного (НР) сигналу. Проаналізовано алгоритми оцінювання швидкості плазми за різних умов вимірювань, на підставі статистичного підходу вибрано та реалізовано оптимальний варіант. Розроблено та реалізовано на радарі НР принципи зондування, приймання сигналу та побудови доплерівських приймально-задавальних радіосистем з урахуванням специфіки НР сигналу. Створено багатофункціональні прецизійні радіосистеми для визначення швидкості плазми разом з іншими іоносферними параметрами. Розроблено принципи зменшення або усунення похибок визначення швидкості. Проведено регулярні радіофізичні вимірювання швидкості іоносферної плазми над Україною, одержано нові дані про вертикальну складову швидкості плазми області F іоносфери у 1986 - 2009 рр.

  Скачати повний текст

З метою підвищення ефективності визначення параметрів іоносфери за умов дистанційного моніторингу іоносфери Землі за методом некогерентного розсіяння (НР) у широкому інтервалі висот розглянуто питання узагальнення теорії та практики зондування обробки сигналу некогерентного розсіяння, а також багатопараметричної ідентифікації стану плазми за автокореляційними функціями цього сигналу. Розроблено теоретичні положення. Сформульовано принципи побудови систем імпульсного зондування й обробки. Створено алгоритми їх функціонування за умов синтезу інформаційних технологій, адаптованих до особливостей некогерентного розсіяння радіохвиль. Модифіковано методи й алгоритми аналізу та обробки сигналу розсіяння, що сприяє подальшому розвитку теорії розв'язку зворотньої задачі електродинаміки. Обгрунтовано структуру спеціалізованого пристрою багатоканальної обробки. Синтезовано загальну структуру апаратурних засобів для їх спільної взаємодії з багаторівневою комп'ютерною мережею у випадку функціонування у складі міжнародної мережі радарів НР. Створено локальну базу даних радара. Розроблено прикладне програмне забезпечення, одержано нові експериментальні дані про структуру та динаміку іоносферної плазми в інтервалі висот 100 - 1 500 км.

  Скачати повний текст

Одержано кількісні характеристики добових і сезонних варіацій концентрації електронів, температур електронів та іонів на різних фазах 23-го циклу сонячної активності у періоди, близькі до весняного та осіннього рівнодня, зимового та літнього сонцестоянь. Виконано детальний аналіз добових і сезонних варіацій головних параметрів геокосмічної плазми на різних фазах зазначеного циклу сонячної активності. Виявлено та пітверджено існування сезонної та піврічної аномалії у варіаціях концентрації електронів на висотах, близьких до висоти максимуму області F2 іоносфери. Побудовано регіональну напівемпіричну модель іоносфери, яка містить дані про концентрацію частинок, температури електронів та іонів, швидкість переносу плазми, а також густину повного потоку частинок, густину потоку частинок за рахунок амбіполярної дифузії, швидкості нейтральних вітрів у іоносфері, густину потоку тепла, яке переноситься електронами та величину енергії, що підводиться до електронного газу. Наведена модель містить дані про величини поздовжньої складової тензорів амбіполярної дифузії та теплопровідності електронного газу, частоти зіткнень заряджених і нейтральних частинок. Виконано дослідження, аналіз і моделювання ефектів у геокосмосі, які супроводжували затемнення Сонця 3 жовтня 2005 р. та 29 березня 2006 р. Виявлено особливості варіацій параметрів геокосмічної плазми, супутніх цим затемненням Сонця.

  Скачати повний текст

Використано GPS-технології на геодинамічних полігонах. Побудовано моделі іоносфери за даними спостережень GPS-супутників. Завдяки обробці GPS-спостережень отримано високоточні координати пунктів, розташованих на Кримському геодинамічному полігоні, у Карпатах (проект GEODUS), на локальному полігоні Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України. Створено мережу перманентних GPS-станцій на території України. Доведено, що розроблене програмне забезпечення Klio дозволяє оцінити параметри іоносфери у рамках моделі тонкого шару. Обчислено значення загального вмісту електронів, які узгоджуються зі значеннями, отриманими за допомогою комплексу Bernese v.3.5, в межах 0,25 TECU.

  Скачати повний текст