Встановлено закономірності впливу гідрологічних процесів на формування кисневого режиму Канівського водосховища та розроблено засоби його поліпшення у критичні періоди. Методологію оптимізації розроблено на базі регулювання об'ємів та режиму пропусків вище та нижче розташованих ГЕС. З метою поліпшення кисневого режиму верхньої (річкової) ділянки водосховища у літній період запропоновано збільшення об'ємів пропусків Київської ГЕС та підтримання їх нерівномірного режиму. Встановлено, що в зимовий період підвищення концетрації кисню у воді річкової ділянки досягається збільшенням розмірів пригреблевої ополонки. Розроблено методику призначення режиму пропусків ГЕС, які можуть забезпечити необхідний розмір ополонки та достатню кількість надходження до неї кисню за рахунок атмосферної аерації. З метою поліпшення кисневого режиму нижньої (озерної) ділянки водосховища як у літній, так і в зимовий періоди рекомендовано активізувати внутрішній водообмін шляхом асинхронної роботи Київської та Канівської ГЕС. На підставі контрольних розрахунків за запропонованою методикою та результатів натурних спостережень виявлено, що найбільшого ефекту можна досягти на так званих застійних зонах, зокрема у місцях зимівлі риб (зимувальних ямах).

  Скачати повний текст

Виконано обгрунтування та створена математична оптимізаційна модель пошуку режимів експлуатації каскаду водосховищ по водогосподарським та екологічним критеріям, яка базується на сучасній методології багатокритеріальної оптимізації та камерних моделях транспорту забруднювачів у водоймищах. Модель використовується для розрахунків режимів роботи Дніпровського каскаду водосховищ в умовах забруднення води радіонуклідами в результаті Чорнобильської аварії.

  Скачати повний текст