Досліджено вініл-<$Ebeta>-дикетонати перехідних металів як ініціаторів, комономерів та інгібіторів радикальної полімеризації. Використання вініл-<$Ebeta>-дикетонатів як ініціаторів радикальної полімеризації дозволяє одержувати полімери з розгалуженою структурою. Вивчено вплив природи металу та ліганду у вініл-<$Ebeta>-дикетонатах. Запропоновано ефективну низькотемпературну ініціюючу систему АПД (Co) - ПД для проведення радикальної полімеризації метилметакрилату (ММА), яка значно перевищує за ефективністю бензоїлпероксид. Показано, що незалежно від природи металу та ліганду вініл-<$Ebeta>-дикетонати здійснюють ініцюючу та інгібуючу дії. Змінюючи умови проведення полімеризації (концентрацію, температуру, використання донорних розчинів), можна керувати співвідношенням процесів ініціювання та інгібування. Досліджено ряд зразків щодо стійкості до термоокиснювальної деструкції. Полімери, одержані за умов ініціювання вініл-<$Ebeta>-дикетонатами, мають більшу стабільність, ніж полімери, одержані за умов застосування перекисного ініціатора.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив кремнезему на процес фотополімеризації (ФП), структуру та міцність олігоефіракрилатних композитів залежно від його дисперсності та стану поверхні. Виявлено, що з ростом концентрації кремнезему характеристики ФП (швидкість, ступінь конверсії, кількість радикалів) змінюються немонотонно. З'ясовано, що введення кремнезему А-175 знижує швидкість ФП. Встановлено концентрації кремнезему, за яких ступінь конверсії зростає. Зазначено, що наповнення олігоефіракрилатів кремнеземами А-100, А-175, А-300, А-450 не змінює пошарового характеру нарощування фотополімеру, але гальмує його та викликає нерівномірність тверднення. За методом ЕПР-спектроскопії встановлено, що гідроксильований кремнезем стабілізує радикали в опроміненій композиції. На підставі аналізу ІЧ-спектрів виявлено високу сумісність кремнезему з олігоефіракрилатами за рахунок утворення водневих зв'язків. Знайдено, що показники міцності композитів зростають зі зниженням питомої поверхні кремнезему. Виявлено характер зв'язку модифікаторів з поверхнею кремнезему, визначено їх вплив на міцність композитів та знайдено модифікатори, які підвищують показники міцності. Створено моделі та схеми впливу кремнезему на процес фотополімеризації та структурування олігоефіракрилатних систем.

  Скачати повний текст

Вивчено кінетичні закономірності процесу полімеризації вінільних мономерів у присутності полівінілпіролідону, визначено енергії активації, порядки реакцій та швидкості полімеризації у зовнішніх енергетичних полях. Встановлено активуючий вплив ультразвукового та магнітного полів на полімеризацію на стадії ініціювання та у процесі формування структури полімерів. З використанням методів інфрачервоної спектроскопії, диференційно-термічного та рентгенофазового аналізів досліджено структуру синтезованих полімерів. Встановлено, що емульсії, синтезовані за умов дії ультразвуку характеризуються високою здатністю до плівкоутворення, а полімери, синтезовані у магнітному полі - підвищеними фізико-механічними та теплофізичними властивостями на відміну від полімерів, синтезованих без впливу магнітного поля.

  Скачати повний текст

Вперше досліджені закономірності фотополімеризації метакрилових мономерів у присутності гомогенної матриці на основі полівінілпіролідону (ПВП). Встановлена ініціююча роль ПВП і фоточутливість полімер-мономерних композицій на його основі, що обумовило синтез ряду прищеплених кополімерів без використання додаткових фотоініціаторів.

  Скачати повний текст

Досліджено практичні аспекти використання явища внутрішньомолекулярного перенесення енергії збудження в органічних молекулах для синтезу полімерів із заданим комплексом властивостей та "розумних" полімерів. У напівемпіричному наближенні РМ3 висвітлено можливість теоретичного розрахунку значень перших збуджених синглетних і триплетних рівнів pi-електронних систем фрагментів молекул для прогнозування наявності у них ефекту внутрішньомолекулярного перенесення енергії. Синтезовано молекулярні структури зі спрямованим переносом енергії синглетних і триплетних електронних збуджень. Встановлено, що перенос енергії відбувається в модельних сполуках, гетерилвмісних арил(мет)акрилатах, у бічних групах їх полімерів і кополімерів, у кополімерах альтернантної будови. Відзначено, що одним із наслідків явища переносу енергії збудження є його вплив на швидкість проходження фотохімічних реакцій (фотоперегрупувань, фотолізу) органічних сполук,складених з декількох неспряжених pi-електронних систем, повне їх припинення. Висвітлено можливість використання даного явища для створення ефективних стабілізаторів полімерних матеріалів і елементної бази "молекулярної електроніки".

  Скачати повний текст

Показано, що алкіламінобензофенони є біфункціональними фотоініціаторами, що мають властивості ароматичних кетонів і ароматичних амінів, їх ініціювальна здатність у реакціях фотополімеризації зростає зі збільшенням полярності розчинника. Установлено, що збудження цих молекул призводить до утворення відносно довгоживучих поляризованих молекулярних утворень, які є інтермедіатами з внутрішньомолекулярним переносом заряду. Вивчено флуоресценцію алкіламінобензофенонів у розчинах. Виявлено, що у разі збільшення полярності розчинника та за присутності води підвищується інтенсивність флуоресценції та зсув максимуму у довгохвильову область. На підставі аналізу величин дипольних моментів показано, що перехід у флуоресцентний стан супроводжується суттєвим переносом заряду.

  Скачати повний текст

Створено кінетичну модель прищепленої полімеризації, ініційованої від поверхні твердого тіла, яка враховує утворення закріплених до поверхні радикалів, дифузію вільних радикалів в об'єм та додаткове ініціювання в об'ємі. Проведено експериментальне дослідження кінетики прищеплення за методом нуль-еліпсометрії. Зазначено, що модель дозволяє на кількісному рівні оцінити кінетичні характеристики процесу прищеплення та керувати ним у бажаному напрямку з метою одержання полімерних шарів. Показано, що обрив ланцюга для полімеризації на поверхні відбувається за рахунок радикалів з об'єму та передачі ланцюга на компоненти розчину. Додатковим ініціюванням в об'ємі можна регулювати швидкість полімеризації на поверхні та молекулярну масу полімеру. Визначено молекулярно-масовий розподіл прищепленого полімеру. Показано, що відношення середньо-масової до середньо-числової молекулярної маси дорівнює 2 і відповідає експериментальним даним. Завдяки проведенню полімеризації за умов, передбачених кінетичною моделлю, синтезовано прищеплені полімерні моношари в стані полімерних щіток з високими значеннями густини прищеплення.

  Скачати повний текст

Досліджено кінетичні закономірності стаціонарної фотоініційованої кополімеризації моно- та ди(мет)акрилатів до глибоких конверсій методом лазерної інтерферометрії залежно від природи, функціонального навантаження комономерів, складу композицій, концентрації фотоініціатора й інтенсивності УФ-опромінення. Вивчено кінетичні закономірності загибелі метакрилатних та акрилатних макрорадикалів та їх росту в одержаних полімерних матрицях різної природи у широкому температурному діапазоні методом ЕПР-спектроскопії. Встановлено кореляційний зв'язок між кінетичними закономірностями кополімеризації та природою мономерів. На базі концепції мікрогетерогенності розроблено кінетичні моделі лінійної та тривимірної кополімеризації (мет)актрилатів до глибоких конверсій із урахуванням особливостей проходження процесів у різних реакційних зонах, а також кінетичну модель кополімеризації для випадку лінійного обривання ланцюга. Показано, що одержаний експериментальний матеріал і запропоновані кінетичні моделі лінійної та тривимірної кополімеризації моно- та ди(мет)акрилатів розширюють і доповнюють уявлення про процес фотоініційованої кополімеризації та дозволяють кількісно за відомими кінетичними параметрами розрахувати динаміку процесу до глибоких конверсій, що забезпечує можливість створення нових технологій синтезу полімерних матеріалів з прогнозованими властивостями.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичну розробку нових прецизійних методів контрольованого синтезу прищеплених полімерних наношарів на різних поверхнях за умов використання міжфазних реакцій функціональних олігомерів. З'ясовано, що суть даних методів полягає у проведенні двостадійних процесів, коли на першій стадії досягається іммобілізація реакційно-здатного олігомеру на дисперсній чи планарній поверхні в результаті їх фізичної чи хімічної адсорбції. У подальшому, на підставі використання функціональних груп іммобілізованих олігомерів, здійснюється прищеплення до них полімерних ланцюгів заданої хімічної будови, формуючи в таких спосіб структуру типу "полімерні щітки". Показано, що обидва підходи "прищеплення до" та "прищеплення від" можуть бути використані для синтезу "полімерних щіток" на функціоналізованій реакційно-здатними олігомерами поверхні. Доведено надзвичайні можливості даних методів щодо вирішення широкого кола прикладних задач, зокрема, створення високонаповнених і полімеризаціонаправлених полімерів, електро- та теплопровідних композитних матеріалів тощо.

  Скачати повний текст

Доведено, що у системі епоксид/метакрилова кислота (МАК) або монометакриловий естер етиленгліголю (МЕГ) за присутності трифенілсульфонійгексафторфосфата одночасно відбуваються три основні процеси: полімеризація епоксидних груп за катіонним механізмом, гомополімеризація акрилатних груп за радикальним механізмом та реація епоксидних груп з карбоксильними або гідроксильними групами акрилатних мономерів. Результатом цих процесів є утворення поліепоксиакрилатів (ПЕА) сітчастої будови. Установлено кінетичні закономірності проходження фотохімічно ініційованих процесів радикальної та катіонної полімеризації та естерифікації або етерифікації. Показано можливість суттєвого впливу на загальну швидкість одностадійного утворення ПЕА та на індивідуальні швидкості кожного з процесів, що відбуваються в системі зміною співвідношень концентрацій співреагентів, їх хімічної будови та режиму опромінювання або введення в систему інгібіторів. Це дає змогу змінювати напрямок і ступінь завершення хімічних реакцій, які відбуваються в реакційній суміші та варіювати структурні й фізико-механічні властивості одержаних полімерів. Виявлено, що за середніх мольних концентрацій вихідних речовин одержані матеріали характеризуються наявністю процесів мікрофазового поділу.

  Скачати повний текст

Синтезовано пептидвмісні мономери і полімери на основі амінокислот для макромолекулярного дизайну та вивчено деякі їх фотофізичні і фотохімічні властивості. Відзначено, що наявність ефективного перенесення енергії фотозбудження в таких сполуках від бензильного фрагменту до фталімідного дає теоретичні підстави для фотостабілізації промислових арилвмісних полімерів. Вивчено кінетичні закономірності радикальної термо- та фотоініційованої полімеризації метакрилових похідних.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено результати дослідження властивостей амінопероксидних олігомерів та особливості їх використання як ініціаторів вільнорадикальної полімеризації вінілових мономерів, і активаторів поверхні твердої дисперсної фази. Доведено, що завдяки наявності в макромолекулах олігопероксиду комплексу функціональних груп, він проявляє високу спорідненість до різних мінеральних поверхонь. Встановлено, що розпад -О:О- зв'язків в молекулах синтезованих пероксидів характеризується низьким енергетичним бар'єром, який ще знижується у разі введення амінопероксидних фрагментів у полімерний ланцюг, а розклад амінопероксидів у органічних середовищах проходить поряд з мономолекулярним за радикально-індукованим механізмом. Охарактеризовано вплив природи мономеру та умов проведення полімеризації на сумарну константу швидкості та елементарні стадії процесу вільнорадикальної полімеризації, ініційованої синтезованими пероксидами за гомофазних та гетерофазних умов. Виявлено, що дифузійний та стеричний контроль реакцій передачі та обриву ланцюга є основними причинами росту з конверсію ММ полімерів, які утворюються у разі ініціювання полімеризації олігомерним амінопероксидом.

  Скачати повний текст

Розроблено метод отримання реакційноздатних пероксидовмісних кополімерів шляхом кополімеризації 2-трет-бутилперокси-2-метил-5-гексен-3-іну з вищими ефірами (мет)акрилового ряду. Досліджено особливості протікання цієї реакції, створено математичну модель процесу та оптимізовано умови синтезу ряду пероксидовмісних кополімерів. Показано, що синтезовані кополімери придатні для модифікації поліолефінових поверхонь за рахунок фізичних та хімічних міжфазних зв'язків. Простежено особливості термолізу пероксидних груп у складі кополімерів. Встановлено, що залишкові пероксидні групи на модифікованій поверхні поліолефінів дозволяють змінювати властивості поверхні за рахунок полімеризаційного прищеплення вінільних мономерів (акрилової кислоти та акрилонітрилу).

  Скачати повний текст

Запропоновано метод синтезу прищеплених пероксидних кополімерів - прекомпатибілізаторів та новий підхід до компатибілізації термодинамічно несумісних полімерних сумішей типу термопласт/термопласт та реактопласт/термопласт з застосуванням універсального прекомпатибілізатора, що у ході реакційного змішування перетворюється у високоефективний компатибілізатор. Синтез пероксидного прекомбілізатора проведено з використанням сучасних методів дослідження, закономірностей прищеплення поліолефінових ланцюгів до пероксидного якірного кополімера. Розроблено математичну модель синтезу та оптимізовано його умови.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст