Розвинуто перспективний науковий напрямок: електрохімія міжфазної взаємодії багатокомпонентних металевих систем із водними розчинами електролітів. Визначено кінетику процесів анодного розчинення і пасивації скандію, хрому та молібдену у розчинах електролітів, а також розроблено їх механізми. Нестаціонарними електрохімічними методами встановлено селективне розчинення твердих розчинів системи хром-залізо за умов їх взаємодії з кислими розчинами в активному стані у початковий період та наведено його механізм. Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено на модельних сплавах системи хром-залізо принципову можливість підвищення пасивування сплавів d-перехідних металів шляхом їх легування електрохімічно негативними металами. На основі теорії селективного розчинення запропоновано механізми підвищення пасивування сплавів негативними металами. Доведено, що позитивний вплив анодних додатків на корозійно-електрохімічні властивості сплавів на основі, яка має пасивуватися, підтверджено на модельних та виплавлених за промислових умов сплавах системи хром-залізо-алюміній, що містять 15 - 60 мас.% Cr, 2 - 5% Al і високоміцнісні сплави алюмінію.

  Скачати повний текст

Досліджено анодну поведінку магнієвого сплаву з домішкою свинцю (МС), який завдяки унікальним електрохімічним властивостям дозволить суттєво удосконалити анодні характеристики існуючих електронних матеріалів. Визначено електрохімічні параметри електродів на основі запропонованого магнієвого сплаву, модифікованого свинцем, і встановлено можливість його використання як анодного матеріалу в хімічних джерелах струму та пристроях протикорозійного захисту. На підставі дослідження анодної поведінки магнієвих сплавів у розчинах хлориду та сульфату натрію та комплексного вивчення диференц-ефекту встановлено, що новий магнієвий сплав з свинцем більш рівномірно розчиняється, має меншу швидкість розчинення у порівнянні з існуючими магнієвими сплавами. Досліджено особливості анодної поведінки сплавів магнію в хлоридно-сульфатно-нітратних розчинах, вплив інгібіторів на анодне розчинення сплаву МС у хлоридному розчині та анодну поведінку сплавів магнію у хлоридамонійних розчинах. Запропоновано хімічне джерело струму мангано-магнієвої системи наливного типу для роботи за стаціонарних умов аналогічної існуючим мангано-цинковим елементам, електричні характеристики якого у 1,2 - 1,3 рази вищі за розрядною напругою і коефіцієнтом використання у порівнянні з елементами МЦ-системи. На підставі результатів випробувань властивостей магнієвих сплавів доведено безумовну перевагу сплаву МС у хлоридних, сульфатних розчинах і воді промислового та побутового призначення у порівнянні з магнієвими сплавами, які використовують.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено механізм електродних процесів у розплавленому індивідуальному карбаміді на інертних електродах. Виявлено різний характер електрохімічної поведінки металів, що пасивуються (Ti та Ta). Визначено вплив ступеня пасивації металів та властивостей пасивної плівки на механізм анодних процесів, склад комплексів, що утворюються, та можливості катодного осадження металевого осаду. Виявлено, що у випадку сильної пасивації металу (танталу) в розплаві утворюються галогенідні комплекси іонів вищого ступеня окислення Ta(V), відновлення яких не відбувається в межах потенціалів катодної поляризації.

  Скачати повний текст

Досліджено фізико-хімічні закономірності розчинення алюмінію та його сплавів у водних і водно-спиртових розчинах гідроксидів натрію та літію. Показано, що реакція розчинення алюмінію та його сплавів у лужних водних розчинах проходить за електрохімічним механізмом з переважним катодним контролем. Встановлено, що під час переходу від розбавлених до концентрованих розчинів лугу відбувається зміна лімітуючої стадії анодної реакції. Запропоновано багатостадійний механізм анодної реакції розчинення алюмінію і його сплавів у розчинах NaOH. У водних розчинах LiOH кінетика реакції ускладнюється утворенням на поверхні електрода алюмінатів літію. З'ясовано, що інгібуюча дія спиртів обумовлена взаємодіями, що відбуваються в об'ємі розчину (утворенням водневого зв'язку, кислотно-основними перетвореннями, сольватацією). Виявлено, що вплив багатоатомних спиртів (етиленгліколю та гліцерину) на кінетику розчинення у багато разів сильніший у порівнянні з одноатомними, що пов'язано не з адсорбційними явищами, а з більшою гідрофільністю молекул багатоатомних спиртів. Визначено локальні температурні ефекти на межі поділу метал/розчин. Встановлено, що у всіх досліджених розчинах, на межі поділу фаз спостерігається значний екзотермічний ефект, зумовлений, головним чином, утворенням поверхневих оксидних сполук алюмінію. Для сплавів Д-16 і В-95 значення локального температурного ефекту більше, ніж для чистого алюмінію, що пов'язано з більшою швидкістю розчинення сплавів. На основі отриманих даних оптимізовано склад лужного травильного розчину, що застосовується для контурного травлення алюмінію та його сплавів. Запропоновано базовий склад електроліту для лужних джерел струму з алюмінієвим анодом.

  Скачати повний текст

Встановлено основні закономірності розчинення міді у водних і водно-органічних розчинах, доведено каталітичний механізм процесу, визначено форми каталітичних та інгібуючих процес комплексів. Розвинуто теорію пошарової анодної пасивації міді у хлоридних розчинах різної кислотності. Розкрито механізми модифікації поверхневих сполук на мідних зразках під дією різних факторів. Показано шляхи керування їх властивостями. Для мідних сплавів (Л-62, Fe-Cu, Cu-Ni) визначено селективність, основні стадії процесу, причини їх лімітування та впливу співвідношення компонентів у сплавах на кінетику та механізм активного розчинення та пасивації поверхні у разі корозії й анодного розчинення. Показано шляхи інтенсифікації розчинення латуні, пов'язані з варіюванням складу розчинів та із зменшенням ступеня пасивації поверхні сплаву. Для Cu-Ni сплавів показано, що здатність до пасивування пов'язана зі збагаченням поверхні більш позитивним компонентом. Виявлено конкуренцію між хлорид-іонами та розчиненим киснем відносно процесів пасивації й активації поверхні. Доведено, що Fe-Cu сплави у лужних хлоридних розчинах пасивуються сумішшю гідроксидів Fe(II), (III) та Cu (II). Визначено умови електрохімічного отримання сировини як основи синтезу монофериту міді. Запропоновано кілька варіантів регенерації залізо-мідно-хлоридних відпрацьованих травильних розчинів. Розроблено взаємозалежні технології обробки мідноаміачних відпрацьованих травильних розчинів і промивних вод виробництва друкованих плат.

  Скачати повний текст