Обгрунтовано й експериментально доведено наявність актопротекторної дії у нових похідних 4-оксо(аміно-)хіназоліну за звичайних і екстремальних умов перебування тварин. Встановлено, що актопротекторна активність похідних 4-оксо(аміно-) хіназоліну залежить та обумовлюється природою замісника в положенні 3, а саме наявністю n-карбоксифенільного залишку в положенні 3 4-оксихіназолінового циклу (ПК-66). Вперше доведено, що сполука-лідер 4[4-оксо-4Н-хіназолін-3-іл] бензойної кислоти (ПК-66) за величиною актопротекторного ефекту співставлялась з бемітилом, а в деяких випадках і перевершувала його за зазначеною дією. В механізмі актопротекторної дії сполуки ПК-66, як і бемітилу, провідну роль відіграють позитивні метаболічні зміни, що в кінцевому результаті зумовлюють збереження та збільшення енергетичного потенціалу в клітинах.

  Скачати повний текст

Вперше синтезовано 2-(діарилгідроксиметил)-3-R-4-оксо-3,4-дигідрохіназоліни, що поєднують у своїй структурі хіназолінове ядро та залишок діарилгліколевої (бензилової) кислоти Ц два високоактивних фармакофора. Одержано нові експериментальні дані щодо малодослідженої взаємодії похідних 4-оксо-3,4-дигідрохіназолінів з реактивами Гриньяра. Вперше досліджено взаємодію 2-карбетоксі-3-R-4-оксо-3,4-дигідрохіназолінів з арилмагнійгалогенідами. Показано, що реакція зупиняється на стадії взаємодії з естерною групою та не зачіпає карбонільну групу у положенні 4 хіназолінового ядра. Запропоновано новий ефективний метод одержання 2-карбетокси-3-арил-4-оксо-3,4-дигідрохіназолінів шляхом гетероциклізації N-етоксалілантраніламідів. Встановлено, що циклодегідратація відбувається за нетривалого кип'ятіння в оцтовій кислоті в присутності подвійного надлишку триетиламіну. Вперше описано випадок надзвичайно легкого гідролітичного розкриття хіназолінового циклу, зазвичай стійкого до гідролізу, у випадку 2-R-3-фурфурил-4-оксо-3,4-дигідрохіназолінів, яке відбувалось як в слабколужному, слабкокислому середовищах, так і в нейтральному. Вперше за гетероциклізації бензиламіду N-етоксалілантранілової кислоти виділено похідну бензодіазепіну - 2-карбетокси-3-феніл-5-оксо-1,4-бензодіазепін, як результат взаємодії амідної групи етоксалільного фрагменту та метиленової групи бензиламіду. Досліджено взаємодію 2-карбетоксі-3-феніл-5-оксо-1,4-бензодіазепіну з арилмагнійгалогенідами, в результаті якої виділені 2-(диарилгідроксиметил)-3-феніл-5-оксо-1,4-бензодіазепіни. Вперше одержано дані про біологічну активність (протимікробну, снодійну, протисудомну, антидепресивну) синтезованих 3-арил-2-(діарилгідроксиметил)-4-оксо-3,4-дигідрохіназолінів. Знайдено сполуки із значним рівнем протисудомної активності, які є перспективними БАР.

  Скачати повний текст

Розроблено препаративні методи синтезу, встановлено будову, вивчено фізико-хімічні та біологічні властивості [{2-R-(3H)-хіназолін-4-іліден}гідразоно]карбонових кислот та їх похідних, функціональних заміщених 1,2,4-тріазину, піридазину та 1,2,4-тріазино[2,3-с]хіназоліну. Виявлено, що [(2-R-3H-хіназолін-4-іліден)гідразоно]карбонові кислоти за умов карбонілдіімідазольного синтезу з амінами утворюють відповідні аміди або [1,2,4]тріазино[2,3-с]хіназоліни. Встановлено, що гідразиноліз естерів [(2-R-3H-хіназолін-4-іліден)гідразоно]карбонових кислот сприяє утворенню (2-R-3H-хіназолін-4-іліден)гідразинів, заміщених піридазину або 1,2,4-тріазину, для яких розроблено зустрічний метод синтезу. Доведено, що 3-R-2H-[1,2,4]-тріазино[2,3-с]хіназолін-2-они зазнають нуклеофільної атаки по C-6 атому з розкриттям піримідинового циклу, і утворюють у даному разі відповідні 6-R-3-(2-амінофеніл)-1,2,4-тріазин-5(4H)-они, які використані як "ефективні синтони" для побудови 6-R-1,2,4-тріазино[2,3с]хіназолінів. Будову синтезованих сполук підтверджено фізико-хімічними методами, а їх частоту й індивідуальність - хроматомасспектрометрично. На підставі результатів фармакологічних досліджень встановлено, що синтезовані сполуки проявляють антиоксидантну, ноотропну, антиамнестичну, протимікробну та протиракову активність.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст