Розроблено новий метод синтезу сполук на основі амінних комплексів нікелю (II) та міді (II) та іонів поліоксометалатів, з використанням якого одержано 23 нові комплекси. На підставі даних рентгеноструктурного аналізу встановлено, що аніони оксометалатів утворюють координаційні зв'язки лише з іонами міді (II). Показано, що у кристалічних гратках окремих сполук є вакантний простір, доступний для входження адсорбатів. Проведено систематичне вивчення кінетичних і термодинамічних особливостей реакцій гетерофазної взаємодії одержаних полікристалічних сполук з парами води, метанолу, етанолу, ацетону та ацетонітрилу. Продемонстровано стехіометричність та оборотність вивчених процесів. З'ясовано, що їх кінетичні характеристики описуються моделлю лінійної рушійної сили масопереносу і кінетичні профілі реакцій апроксимуються моно- або біекспоненційними залежностями, а це свідчить про наявність одного або двох енергетичних бар'єрів, які лімітують процес дифузії. На підставі кінетичних даних встановлено, що механізми взаємодій не залежать від природи полярних молекул. Вперше для металокомплексних сполук одержано кінетичні характеристики процесів десорбції молекул спиртів і показано ідентичність механізмів ад/десорбції. На підставі одержаних результатів обгрунтовано припущення про структурну природу енергетичних бар'єрів, що визначаються топологією пористої будови кристалічних решіток. Встановлено, що синтезовані сполуки ефективно зв'язують аміак за умов низької вологості. Показано принципову роль присутності у газовій парі води у визначенні кінетичних особливостей даних процесів.

  Скачати повний текст

З використанням методу п'єзокварцового мікрозважування досліджено гетерофазні реакції саліцилальмоноетаноламінатних комплексів міді(II), нікелю(II) з парами води, аміаком, гідразином та встановлено можливість їх опису моделлю утворення мономолекулярного шару (адсорбції за Ленмюром). Розглянуто вплив природи центрального атому комплексу, будови координаційного поліедру на ефективні константи швидкості гетерофазної взаємодії комплексів з парами води та амоніаком. Доведено, що зв'язування молекули газоподібної речовини з центральним атомом комплексу призводить до його руйнування або утворення надто стійких адуктів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

З використанням оригінальних методик синтезовано 2 нових моноядерних і 14 нових бі-, три- та тетраядерних комплексів нікелю (II) з оксимвмісними лігандами. Спостережено нову реакцію темплатного ковалентного приєднання оксимів до нітрилів, на підставі якої розроблено метод синтезу нового класу макроциклічних комплексів. Отримані сполуки досліджено з використанням методів мас-спектрометрії, електронної спектроскопії, циклічної вольтамперометрії та методів магнетохімії. За методом рентгеноструктурного аналізу встановлено молекулярні та кристалічні структури 13 нових комплексів. Встановлено, що у досліджених триядерних комплексах іони нікелю (II) розташовано у вершинах трикутників, тетраядерних комплексах - у вершинах ромбів. Проведено систематичний аналіз магнетохімічних, спектральних і редокс-властивостей три- та тетраядерних комплексів нікелю (II) згаданих технологій. Визначено, що введення ароматичних замісників у ліганди послаблює антиферомагнітні взаємодії між іонами нікелю (II) і в деяких випадках сприяє виникненню феромагнітних взаємодій. Виявлено одночасне співіснування феро- й антиферомагнітних взаємодій у тетраядерних комплексах нікелю (II). Отримано триядерний комплекс, який має властивості метамагнетика.

  Скачати повний текст