Досліджено синтез, будову, структуру та властивості, а також реакційну здатність галогенвмісних макробіциклічних трис-діоксиматів заліза (II). Описано лігандні системи та умови синтезу, за яких утворюються галогенідні макробіциклічні трис-діоксимати заліза (II). Експериментально доведено їх здатність вступати в реакції нуклеофільного заміщення, за цього синтезовано ряд фенольних, тіофенольних й амінних похідних, а також клатрохелатів, що містять краун-, тіокраун- і азакраунефірні фрагменти. З використанням топологічного аналізу поверхні неорганічних оксидних сорбентів розроблено метод синтезу фац-ізомерів клатрохелатів, за якого гідроксильні групи сорбентів виконують функції захисної групи преклатрохелатів.

  Скачати повний текст

Досліджено моно- та поліядерні комплекси, а також координаційні полімери міді (II) та заліза (III) з новими полідентатними лігандами - піридилгідроксамовими кислотами. Розроблено методики синтезу, а також виділено в індивідуальному стані й охарактеризовано за допомогою аналітичних і фізико-хімічних методів 37-ми нових моно-, бі- та поліядерних координаційних сполук і координаційних полімерів. Установлено їх склад та способи координації лігандів. З використанням методів потенціометричного pH-титрування, електронної та ЕПР-спектроскопії та ESI мас-спектрометрії вивчено комплексоутворення піридин-2,6-дигідроксамової кислоти з іонами міді (II) у водних розчинах. Установлено константи стійкості утворюваних комплексів і характер їх розподілу залежно від pH. З використанням методу рентгеноструктурного аналізу досліджено будову 15-ти синтезованих сполук, зокрема 2-х моноядерних і 13-ти бі- та поліядерних комплексів і координаційних полімерів. Відкрито два нових способів координації гідроксаматних груп, знайдено новий мотив олігомеризації гідроксаматних лігандів за присутності іонів міді (II), яка зумовлює утворення безпрецендентних тетра- й октаядерних структур. Проведено дослідження температурної залежності магнітної сприйнятливості синтезованих комплексів міді (II) в інтервалі температур 1,7 - 300 К. Установлено, що піридин-2-гідроксамова і піридин-2,6-дигідроксамова кислоти є ефективними оберненими конкурентними інгібіторами мідьвмісного ензиму тирозинази.

  Скачати повний текст

Визначено стратегію конструювання раніше невідомих аксіально та меридіанально несиметричних клатрохелатів заліза (II), розроблено загальні методи синтезу сполук даного типу. Розглянуто можливість застосування елементооксидних матриць як топохімічної захисної групи для твердофазного синтезу клатрохелатів. Виявлено роль металохелатного скелета у стеричному контролі реакції утворення сполук із геометрично-ізомерними макрокаркасами. Вперше отримано імобілізовані на поверхні неорганічних матриць макробіциклічні системи, синтезовано 23 нові сполуки. З використанням рентгеноструктурного аналізу і фізико-хімічних методів дослідження отримано дані про структуру, спектральні та електрохімічні властивості синтезованих сполук.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше синтезовано макробіциклічні тирс-діоксимати з триорганілсурмяними зшиваючими фрагментами, а також напівклатрохелатний лакунарний комплекс, який містить один апікальний фрагмент. Виявлено здатність сурмавмісних клатрохелатів до постадійного обміну апікальних груп. Розроблено новий загальний метод синтезу клатрохелатних комплексів з нееквівалентними апікальними фрагментами. Запропоновано метод синтезу поліклатрохелатів шляхом постадійного нарощування макробіциклічного ланцюга. Вперше одержано гібридні комплекси, що містять фталоціанінові та клатрохелатні фрагменти. За допомогою сучасних фізико-хімічних методів дослідження встановлено склад і будову синтезованих сполук. На підставі застосування рентгеноструктурного аналізу визначено молекулярну та кристалічну структуру ряду комплексів. Розроблено методику ітераційного уточнення структурних параметрів, одержаних з EXAFS і Месбауерівських спектрів, що базується на використанні цих даних у поєднанні з розрахунками методом молекулярної механіки, показано доцільність застосування нового методу для встановлення молекулярної структури. З використанням розробленої методики відтворено будову сполук, для яких не вдалося виконати рентгеноструктурний аналіз. Загалом синтезовано 14 нових сполук.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано 17 моноядерних комплексів та 12 одновимірних полімерних координаційних сполук. Встановлено, що моноядерні алківмісні сполуки в процесі плавлення утворюють смектичну рідкокристалічну фазу. Проаналізовано, що рідкокристалічні комплекси на основі одновимірних координаційних полімерів знаходяться в гексагональній фазі та за охолодження зазнають склування, що зменшує швидкість спінового переходу. Запропоновано класифікацію рідкокристалічних комплексів заліза (ІІ) на основі типу взаємодії фазового та спінового переходів, а саме: із взаємодією, із співіснуванням без взаємодії та у взаємодії. Показано, що синтезовані сполуки можуть бути використані як термохромні маркери для цінних паперів, дисплеїв та елементів пам'яті.

  Скачати повний текст