Вивчено властивості водних суспензій діоксиду титану з концентарцією твердої фази 0,03 - 4,00 г/л у широкому інтервалі зміни pH середовища та концентрації доданих речовин. Вперше показано, що характер зміни агрегативної стійкості водних суспензій діоксиду титану в околі ізоелектричної точки залежить від співвідношення ефектів упорядкування та розупорядкування структури води навколо іонів фонового електроліту. Виявлено, що максимальна стабілізація суспензій діоксиду титану за присутності поліметакрилової кислоти забезпечується за умов переходу від слабоіонізованої компактної форми макромолекулярного клубка до його сильноіонізованої розгорнутої форми. Вперше виявлено, що за умов агрегативної стійкості суспензій форма утворених агрегатів наближається до сферичної, а з пониженням стійкості колоїдних систем - відхиляється від сферичної.

  Скачати повний текст

З використанням методу темплатного золь-гель синтезу одержано порошки та плівки пористого діоксиду титану та досліджено їх оптичні та структурно-сорбційні характеристики (кристалічність, питому площу поверхні, розмір пор та частинок, граничний сорбційний об'єм пор) і з'ясовано напрям змін структурно-сорбційних характеристик у процесі старіння зразків, їх прожарювання та гідротермальної обробки. Встановлено, що зразки матеріалів на основі пористого діоксиду титану є ефективними фотокаталізаторами розкладу спиртово-водних розчинів з виділенням молекулярного водню. Детально досліджено кінетичні закономірності даного процесу. Досліджено кінетичні особливості перебігу редокс-процесів. Виявлено залежність між структурно-сорбційними характеристиками матеріалів на основі пористого <$Eroman {TiO sub 2 }> та їх фотокаталітичною активністю в редокс-процесах. Показано, що домінуючим фактором, який визначає швидкість гетерогенного газофазного окиснення, є сорбційна здатність фотокаталізатора, яка визначає можливість попереднього сорбційного концентрування реагентів на поверхні діоксиду титану, де відбувається їх наступне окиснення.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Установлено, що основними активними центрами поверхні анатазу є центри типу Бренстеда та Льюїса, тоді як на поверхні рутилу присутні тільки льюїсівські. Проаналізовано гідратне покриття поверхні даних частинок.

  Скачати повний текст

З використанням методів малокутової дифракції рентгенівських променів, адсорбції-десорбції гексану, атомно-силової мікроскопії (СМ), сканувальної електронної мікроскопії (СЕМ) та електронної мікроскопії у режимі пропускання (ПЕМ) підтверджено формування мезопористої структури плівок після видалення темплату у разі прожарювання за 773 К.

  Скачати повний текст