Скачати повний текст

Досліджено вплив природи поверхні високодисперсних оксидів, зокрема, високодисперсного кремнезему, титано- й алюмокремнеземів на адсорбцію аміноцукрів. Встановлено відмінності в термолізі альбуміну в залежності від pH його розчину та природи поверхні дисперсних оксидів. Показано можливість використання виділення з сірководню за термолізу білка як тестового піку на змішаних оксидах із білковим покриттям. Методом ІЧ-спектроскопії досліджено зміни в будові альбуміну на поверхні дисперсних оксидів, завдяки чому зроблено припущення щодо просторового розташування бичачого сироваткового альбуміну на вказаних оксидах. Методом термостимульованої деполяризації показано, що у розчині альбуміну значна частина води зв'язана водневими зв'язками з молекулами білка, порівняно з системою "нанооксид/бичачий сироватковий альбумін/вода", для якої кількість зв'язаної води зменшується внаслідок сильної взаємодії макромолекул з наночастинками оксидів з утворенням агрегатів. Встановлено, що стан води за дегідратації гамет бика залежить від наявності кріоконсерванта - диметилсульфоксиду. Показано, що присутність бичачого сироваткового альбуміну стабілізує аміноцукор, зменшуючи біоактивність нанокомпозиту. Доведено, що від природи й особливостей поверхневого шару адсорбентів суттєво залежить їх біоактивність.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості впливу хімічного (гексаметилдісилазаном) та адсорбційного (фенольними сполуками) модифікування поверхні кремнезему на його гідратаційні властивості. Вивчено дані властивості вільного (адсорбованого на поверхні кремнезему) сироваткового альбуміну людини в присутності органічних розчинників. Проаналізовано гідратаційні властивості кремнезему залежно від концентрації хімічно прищеплених триметилсилільних груп, а також за адсорбційного модифікування його поверхні одноядерними (флороглюцин, галова кислота) та біядерними (1,5- та 1,6-діоксинафталіни) фенольними сполуками. Визначено гідратаційні характеристики сироваткового альбуміну людини у вільному та адсорбованому на поверхні кремнезему станах в присутності органічних розчинників.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено методики одержання активних і стабільних препаратів галактозооксидази, іммобілізованої на вихідному кремнеземі та аміноорганокремнеземах, активованих 2,4-толуіленідіізоціанатом, хлористим ціануром та 2,4-галактогексодіальдозою. Визначено властивості гетерогенних каталізаторів з метою використання для аналізу галактозовмісних вуглеводів. Обгрунтовано спосіб одержання активних і стабільних препаратів галоктозооксидази, адсорбованої на вихідному кремнеземі. Виявлено, що за певних співвідношень ферменту та носія активність одержаних даним методом препаратів суттєво (~ у 20 разів) перевищує активність нативного біокаталізатора. Запропоновано одностадійний спосіб одержання препаратів галактозооксидази, ковалентно зв'язаних через аміногрупи поверхні за рахунок продукту ферментативного окиснення галактози (2,4-галактогексодіальдози). Показано, що одержані даним способом препарати мають активність більш високу у порівнянні з ферментом, закріпленим на активованих кремнеземних матрицях. Визначено оптимальні концентрації ефекторів, за яких іммобілізований та розчинний фермент мають максимальну активність і стабільність. Розроблено проточно-інжекційну систему, що включає реактор з іммобілізованою галактозооксидазою та проточний електрод Кларка, для аналізу субстратів ферменту. Показано можливість використання іммобілізованої галактозооксидази для визначення галактозовмісних вуглеводів у складних сумішах (молочних продуктах дитячого харчування та цукрового виробництва) та в тонкому органічному синтезі (одержання гліцеринового альдегіду).

  Скачати повний текст

Розглянуто актуальні питання конструювання центрів адсорбції холевої кислоти шляхом спрямованого модифікування поверхні кремнезему четвертинними амонієвими групами. Здійснено хімічну іммобілізацію тетраалкіламоній галогенідних груп різної будови на поверхні високодисперсних аморфних кремнеземів з використанням реакцій кватернізації, гідросилілювання та кополімеризації. За допомогою ІЧ спектроскопії, термічного аналізу з програмованим нагріванням та хімічного аналізу поверхневих сполук встановлено будову функціональних груп органокремнеземів, а також межі їх термічної та хімічної стабільності. Розраховано константи аніонного обміну, агрегування та стійкості. Показано, що хімічне закріплення четвертинних амонієвих груп на поверхні кремнезему сприяє покращанню основних параметрів адсорбції холевої кислоти у порівнянні з гідроксильованим кремнеземом й холестираміном.

  Скачати повний текст

Досліджено умови синтезу однорідномезопористих кремнеземів із сферичною морфологією частинок, визначено структурно-спрямувальну роль іонену типу 1,4-MePh у темплатному синтезі мезопористих кремнеземів і розроблено методику синтезу однорідномезопористих кремнеземів у нанореакторах на основі великопористих неорганічних матриць. Показано можливість контролю геометричних парметрів структури та морфології синтезованих кремнеземів залежно від pH середовища та співвідношення вихідних компонентів. У спиртово-основному середовищі модифікованим методом Штобера з використанням міцелярних розчинів гексадецилтриметиламінійброміду та тетраетоксисилану синтезовано однорідномезопористі кремнеземи типу МСМ-41, що мають розвинену питому поверхню, виключно вузький розподіл пор за розмірами та складаються з однорідних частинок сферичної форми, розміром 0,5 мкм. У кислому середовищі проведено темплатний синтез впорядкованих пористих кремнеземів з високими значеннями питомої поверхні та сферичною грануляцією частинок розміром 10 мкм. У спиртово-основному середовищі проведено синтези з використанням у складі міцелярного темплату полііонену типу 1,4-MnPh. Встановлено, що введення невеликої кількості іонену дозволяє синтезувати кремнеземи високими значеннями питомої поверхні та впорядкованою гексагональю структурою пор. Вперше показано можливість проведення темплатного синтезу мезопористих кремнеземів у нанореакторах на основі великих пор силікагелю.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив умов реакції, типу кремнеземної матриці та будови закріпленого шару на склад і природу груп на поверхні одержаних матеріалів. Для усіх синтезованих модифікованих кремнеземів вперше досліджено механізми термічного розкладу та виявлено їх загальні закономірності, показано головну роль взаємодії закріплених органічних груп з силанольними. Методами діелектрично-релаксаційної спектроскопії та адсорбції води доведено, що воднево-зв'язані силанольні групи на поверхні модифікованих кремнеземів утворюють два типи структур: невеликі кластери та нескінчені одновимірні ланцюги - елементи сітки водневих зв'язків. Встановлено, що заміщення частини силанольних груп триметилсилільними призводить до розриву такої нескінченої сітки, а відповідно і до виключення частини силанолів з взаємодії з кислотними групами, що у свою чергу призводить до збільшення сили кислотних центрів. Зазначено, що даний ефект призводить до вищої каталітичної активності триметилсилільованих алкілсульфокремнеземів у реакції етанолу з ізобутиленом у порівнянні з гідрофільними алкілсульфокремнеземами.

  Скачати повний текст

Показано, що утворення поверхневого адсорбційного шару досліджених біологічно активних молекул відбувається внаслідок взаємодії головним чином з вільними силанольними групами кремнезему. За умов адсорбції органічних сполук певний внесок здійснює дисперсна неспецифічна взаємодія, однак він є значно меншим, ніж зумовлений водневими зв'язками. Виявлено, що адсорбційна взаємодія з поліоксіетиленом (ПОЕ) та полівінілпіролідоном (ПВП) відбувається за умов витіснення з поверхні високодисперсного кремнезему сорбованих молекул води. Конформація моношарів ПОЕ та ПВП характеризується пласким розташуванням макромолекул та практично не залежить від умов взаємодії, а саме: адсорбції за умов рівноваги, імпрегнації (просочування), механосорбції та псевдозрідження. Установлено, що утворення у дисперсіях кремнезему вторинних структур різної компактності не впливає на доступність поверхні наночастинок для взаємодії з дослідженими молекулами модифікаторів, незалежно від їх молекулярної маси та розмірів. Виявлено, що визначальним фактором, який зумовлює перебіг процесу модифікування високодисперсного кремнезему нелеткими органічними сполуками за умов газового дисперсійного середовища, є сольватація і, як наслідок, пластифікація молекул модифікатора.

  Скачати повний текст

Вивчено процеси комплексоутворення та протонізації п'яти алкіламінів різної дентатності та природи. Для гомологічного ряду іммобілізованих амінів досліджено вплив концентрації закріплених груп на значення констант протонізації (КП). Проведено інтерпретацію умов появи аномальних КП закріплених монодентатних амінів. Доведено, що друга константа характеризує густину закріпленого шару. Виявлено критерії визначення складу комплексів на поверхні амінокремнеземів. Встановлено, що склад комплексів залежить від лінійної довжини закріплених лігандів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

полідиметилсилоксану на півітрі та у вакуумі. Виявлено, що діоксид цирконію підвищує термічну стійкість диметилсилільних груп. З використанням високодисперсних цирконійвмісних кремнеземів розроблено новий варіант золь-гель синтезу легованих діоксидом цирконію ксерогелів і одержано прозоре золь-гель кварцове цирконійвмісне скло.

  Скачати повний текст

Розроблено методику керованого синтезу однорідномезопористих МСМ-41 кремнеземів. За допомогою використання різних за довжиною вуглеводневого ланцюга поверхнево-активних речовин знайдено оптимальні умови одержання мезопористих кремнеземів з упорядкованою структурою типу МСМ-41 і бімодальних пористих матриць. За даними методиками синтезовано однорідномезопористі титанокремнеземи типу Ті-МСМ-41 з 1 і 15 мол. % вмістом диоксиду титану, що характеризується регулярною структурою, розвиненою питомою поверхнею та вузьким розподілом пор за розмірами. Здійснено синтез вуглецевих наноструктур шляхом термічного розкладу парів хлористого метилену у процесі використання як матриці однорідномезопористого МСМ-41 кремнезему.

  Скачати повний текст

Вперше синтезовано та досліджено молекулярну будову аеросилу, модифікованого частково дегідрогенізованими вуглеводневими групами. Встановлено факт утворення нанокластерів кремнію за газофазного синтезу монооксиду кремнію. Уточнено роль дегідроксильованих ділянок поверхні у властивостях аеросилу. Синтезовано 9 нових композитів високодисперсних матеріалів на основі сполук силіцію (ВДМОСС) з фулереном, які можуть бути в подальшому використані у фотокаталізі розкладу шкідливих органічних речовин як хімічні сенсори, як основа медичних препаратів для лікування злоякісних процесів та під час розробки електронних пристроїв. Досліджено фізико-хімічні та спектральні властивості 10 композитів ВДМОСС з фулереном. Окреслено загальні властивості двох груп таких композитів. Запропоновано модель найменшого стійкого клатрату фулерену з водою.

  Скачати повний текст

Розроблено підхід до оцінювання властивостей приповерхневого шару комплексотвірних хімічно модифікованих кремнеземів на підставі результатів кількісно-хімічного аналізу та зондування сольватохромними бетаїновими індикаторами Райхардта, що дозволяє більш повно охарактеризувати кислотність, полярність і неоднорідність приверхневого шару гібридних матеріалів. Установлено, що реакції, які відбуваються у цьому шарі кремнезмів, модифікованих аліфатичними амінами та N-бензоїл-N-фенілгідроксиламіном, супроводжуються гомосупряженням останніх (прояв ефектів кооперативності) та відбувається на енергетично неоднорідних центрах. Реакції перебігають зі зростанням ентропії, за міцного зв'язування протиіонів у заряджених центрах та є слабко ендотермічними процесами. Особливості перебігу реакцій на поверхні зумовлені станом приповерхневого шару (неоднорідністю прищеплення та неповною гідратацією реагентів). Кооперативні ефекти нівелюються за підвищення температури. Зондування амінокремнеземів сольватохромними індикаторами доводить існування у приповерхневому шарі ділянок, неоднорідних за кислотністю та полярністю, а також подібність полярності його сердовища до полярності органічних розчинників. Зондування сольватохромними індикаторами поверхні силікагелю з прищепленими групами амінодифосфонової кислоти доводить наявність на поверхні ділянок, що відрізняються за полярністю та кислотністю, що підтверджує зростання неоднорідності поверхні у разі її модифікації за реакціями поверхневої зборки.

  Скачати повний текст