Встановлено закономірності внутрішнього розмірного ефекту в електрофізичних властивостях металевих матеріалів (плівки товщиною до 400 - 600 нм та дроти) з Cu, Ni та Мо, які мають різний ступінь дисперсності кристалітів у інтервалі проміжних температур. Розрахунок параметрів електропереносу (середня довжина вільного пробігу носіїв електричного струму (СДВП), коефіцієнта розсіювання на межі зерна) проведено на основі лінеаризованої, ізотропної моделей Тельє - Тоссе - Пішара та моделі Ухлінова - Косаківської, а також запропонованих асимптотичних співвідношень теорії Майядаса - Шатцкеса. Для обробки даних експерименту у дротах використано формули Дінгла, Нордгейма та Ухлінова - Косаківської.

  Скачати повний текст

Відкрито і досліджено спонтанну генерацію доменів електричного поля, які рухаються, струмових шнурів і електричних автоколивань в нормальних металах в умовах магнітного пробою, при розсіянні електронів на межі двійника і при джоулевому розігріві в області низьких температур. Запропоновано і досліджено два фізичних механізми, які приводять до надшвидкого руху температурно-електричних доменів. Передбачено і досліджено ефект надмірного опору структур нормальний метал - надпровідник - нормальний метал, який приводить до розвитку автоколивань транспортного струму, напруги і параметра порядку надпровідника. Відкрито і докладно досліджено явище гігантських осциляцій кондактанса в структурах надпровідник - нормальний провідник - надпровідник, яке приводить до спонтанного розвитку автоколивання напруги, транспортного і Джозефсонівського струмів.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичні дослідження термодинамічних і спектральних характеристик гексаборидів перехідних і рідкоземельних металів, які мають фундаментальне і прикладне значення. Встановлено особливості і тенденції поведінки пружних властивостей гексаборидів, недостатньо досліджених експериментально. Розраховано електронні енергетичні спектри гексаборидів лужно-земельних, перехідних і рідкісноземельних металів. Проаналізовано роль позиційного параметра в електронній структурі і властивостях основного стану гексаборидів. Виявлено особливості в поведінці локальних характеристик електронної структури міжатомних зв'язків, пружних і магнітних властивостей гексаборидів.

  Скачати повний текст

Вивчено властивості острівцевих металічних плівок (ОМП) золота, в яких з окремих нанометрових ділянок (центрів) спостерігається електронна та фотонна емісія. Дані плівки являють є одним з важливих видів нанооб'єктів, вивчення властивостей яких є актуальним у зв'язку зі становленням наноелектроніки. Одержано плівки, структура яких більшою мірою, ніж структура неупорядкованих плівок, відповідає модельним уявленням за умов теоретичного розгляду явищ, які спостерігаються в ОМП. На підставі експериментальних досліджень характеристик фотонної емісії з нанокомпозитної системи "острівці золота - молекули стеарона" виявили складний характер залежності світіння від напруги та наявності декількох механізмів випромінювання фотонів, що обумовлені процесами, які відбуваються в острівцях золота та в органічних молекулах. На зразках плівок, що містять один центр емісії, виявлено ефект кулонівської блокади за кімнатної температури та показано, що на величину цього ефекту сильно впливають адсорбовані на поверхні плівки молекули. З метою уточнення механізму емісії гарячих електронів проведено дослідження чистих упорядкованих плівок, за яких виявлено вплив ефекту Шоткі на величину струму електронної емісії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Охарактеризовано та встановлено природу неперервного (НВ) випромінювання в іонно-фотонній емісії срібла. З'ясовано, що імовірність збудження поверхневих плазмонних коливань електронів Ag визначається внутрішньою енергією системи іон - метал, зокрема, передача енергії плазмонам відбувається за рахунок процесу оже-нейтралізації іона поблизу поверхні. Встановлено зв'язок між фізико-хімічними характеристиками поверхні та характеристиками плазмонного випромінювання срібла.

  Скачати повний текст

На базі вивчення змін в електронній структурі перехідних і благородних (на прикладі міді) металів за умов додавання до їх складу перехідних металів, а також під час структурних та фазових перетворень даних систем досліджено вплив на їх оптичні властивості приповерхневих шарів та стан самої поверхні після різноманітних обробок і дії зовнішніх чинників. Визначено дію стимулюючих факторів (йонної імплантації) на оптичні властивості системи тонка плівка перехідного металу - піроелектрик. Встановлено загальні закономірності формування електронного спектру перехідних металів і міді під час легування їх іншими перехідними металами. На підставі експериментальних даних запропоновано модель електронного спектра невпорядкованих бінарних сплавів перехідних металів, згідно з якою їх енергетичний спектр є суперпозицією спектрів розчинників і домішок, які формують домішкові зони, розташовані вище рівня Фермі або межують з ним. У випадку бінарних сплавів міді з тими ж перехідними металами додаткові смуги, які виникають у спектрах сплавів, пов'язані з переходами електронів на рівень Фермі з домішкових зон, розташованих в цьому випадку за різних енергій нижче рівня Фермі, які, не змінюючи свого положення в енергетичному спектрі, розширюються у разі збільшення концентрації домішок. Визначено параметри s- та d-електронів провідності в чистих перехідних металах та їх зміни у разі додавання до них у вигляді домішок інших перехідних металів. Показано, що у випадку структурних перетворень аморфний - кристалічний стан оптичні властивості металевих систем на основі перехідних металів визначаються, в першу чергу, найближчим оточенням і електронна структура на зазнає суттєвих змін. У зв'язку з цією обставиною під час опромінення високоенергетичними пучками йонів інертних газів систем тонка плівка перехідного металу - піроелектрик зміни їх оптичних властивостей зумовлені, значною мірою, змінами стану самої поверхні, ніж аморфізацією приповерхневих шарів. Запропоновано схему практичного застосування виявленого ефекту різкого збільшення коефіцієнта поглинання та його стабільності в широкій інфрачервоній області спектра в чутливих елементах піроелектричних приймачів випромінювання, які, у порівнянні з існуючими, характеризуються покращеними технічними характеристиками.

  Скачати повний текст

Долсіджено структуру й електрофізичні властивості ультратонких плівок Cu, Au та Ag. Вивчено вплив поверхневого та зерномежового розсіювання носіїв струму на перенесення заряду в плівках Cu, Au та Ag. Досліджено вплив сурфактантних підшарів Sb, Ge та Si на структуру та кінетичні коефіцієнти у тонких плівках Cu, Au та Ag. Залежності від товщини шару питомого опору p, температурного коефіцієнта опору beta у широкому діапазоні товщин (d = 2-70 нм) плівок пояснено на основі існуючих теоретичних моделей квазікласичних і квантових кінетичних явищ у зразках обмежених розмірів. Проведено розрахунок зонної структури ультратонких плівок Cu, Au та Ag. Виявлено, що для плівок досліджуваних металів товщиною більшою 5-6-атомних шарів зонна енергетична структура близька до зонної енергетичної структури масивного зразка металу. Розмірні залежності кінетичних коефіцієнтів тонких плівок досліджуваних металів пояснено за допомогою квантових теорій балістичного перенесення заряду в ультратонких плівках металів. Параметри перенесення заряду в плівках металів розраховано у межах моделей класичного та внутрішнього розмірних ефектів.

  Скачати повний текст

Експериментально визначено механізм емісії металевопористих емітерів (МПЕ) з додаванням скандію. Визначено роль скандію у даному процесі. Досліджено взаємодію компонентів активної речовини МПЕ з використанням систем, що моделюють їх робочу поверхню. Визначено фізико-хімічні та емісійні властивості МПЕ з додаванням скандію та побудовано фізичну модель їх робочої поверхні, за допомогою якої встановлено особливості поведінки вольт-амперних характеристик МПЕ. Виявлено, що взаємодія компонентів активної речовини МПЕ за кімнатної та високої температури сприяє утворенню їх тривимірних острівців. На підставі комплексного аналізу вольт-амперних властивостей МПЕ з додаванням скандію виявлено термоавтоелектронний характер їх емісії. Визначено роль скандієвого компонента у збільшенні емісійної здатності МПЕ, яка полягає в утворенні умов для суттєвого зростання автоемісійної складової загального анодного струму, що сприяє збільшенню кількості та обумовлює зміну хімічного складу та форми емітуючих центрів - кристалів окисів лужноземельних металів. Показано, що скандій активно впливає на емісійну здатність кремнієвих автоемітерів. Встановлено, що залежність їх активності від кількості скандію на поверхні має оптимум, який характеризується високим струмом емісії та стабільністю струму в часі за постійної анодної напруги. Підвищення емісійної здатності кремнієвих автоемітерів за присутності скандію на їх поверхні пояснено утворенням комплексу на основі окисів скандію та кремнію, що сприяє зниженню загальної роботи виходу зразка.

  Скачати повний текст