Для реалізації температурної шкали розроблено комплекс еталонної температури, який складається з випромінювача, що містить графітову ампулу з чистою міддю; одноканального еталонного фотоелектричного пірометра, побудованого за принципом прямого підсилення та вимірювання сигналу фотоприймача, у якості якого використовується кремнієвий фотодіод ФД-288; екстраполятора (подвоювача яскравостей). У процесі реалізації радіаційної температурної шкали та атестації первинного еталона було проведено дослідження метрологічних характеристик еталонного устаткування, а саме: відтворюваності стану фазового переходу тверднення реперної точки міді; впливу наявності ефекту розміру джерела на величину вихідного сигналу еталонного пірометра під час реєстрації плато тверднення міді; впливу температурної варіації ефективної довжини хвилі даного пірометра, який містить як систему монохроматизації випромінення інтерференційний фільтр з піковим пропусканням в області 660 нм, на значення температур, що екстраполюються; впливу наявності температурного коефіцієнта, тобто залежності яскравісної температури від температури цоколя лампи, у даному діапазоні відтворюваних стрічковими вольфрамовими лампами типу СИ 10 - 300, ТРУ 1100 - 2350 і ЛТВВ температур; лінійності вихідної характеристики еталонного оптичного пірометра. Запропоновано Державну повірочну схему для засобів вимірювання температури за випроміненнями, у відповідності з якою виконано переатестацію еталонних засобів монохроматичної та радіаційної пірометрії. Наведено результати звірень радіаційних температурних шкал, що реалізуються в Україні та Росії на рівні вторинних еталонів.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності тепло-, масо- та електропереносу в системі "високотемпературна частинка - конденсована дисперсна фаза" (КДФ) за умов її руху в газі з температурою 290 К - 300 К та дії атмосферного тиску. Запропоновано нові методи дослідження заряду, температури та КДФ за допомогою визначення відхилення частинок в електричному полі, використання пірометру та лазерного сканування рухомих у газі високотемпературних сферичних металевих частинок. Розроблено методи дослідження немонотонної залежності температури частинок від часу руху, засновані на контрольованому нагріві та швидкому охоложденні частинок після певного руху в газі. Вперше експериментально визначено залежності електричного заряду від температури частинок W, Mo, Ta та Cu під час їх руху в повітрі та азоті. Встановлено, що знак надмірного заряду на частинці може бути як позитивним, так і негативним. Визначено конфігурацію та концентрацію КДФ. Показано роль різних механізмів тепло- та масообміну на окремих етапах еволюції частинки. Встановлено визначальний вплив сумісної дії пінч- та скін-ефектів у формуванні високотемпературної частинки в імпульсному дуговому генераторі, зміна якої дає змогу стабілізувати початкові температуру та вектор швидкості частинок. Для обчислення заряду частинок запропоновано модель електропереносу.

  Скачати повний текст