Проаналізовано ландшафтні межі Південно-Східного Криму як специфічний тип геосистем. Виявлено їх ознаки, властивості, внутрішню структуру, морфометричні та морфологічні особливості. Складено розгорнуту класифікацію ландшафтних меж, використану як інструмент під час вивчення геосистем даного типу. Розроблено й апробовано підхід (комбіноване використання польових ландшафтних досліджень, дешифрування аерофотознімків і ГІС-технологій), за допомогою якого виявлено та картографовано граничні геосистеми, і який грунтується на кількісно визначеному ступені однорідності-неоднорідності ландшафтних виділів. Висвітлено пограничні ландшафтні ефекти та інформаційно-польову структуру досліджуваної території на топологічному та хорологічному рівнях. Визначено основні напрямки використання знань про ландшафтні межі для вирішення геоекологічних завдань.

  Скачати повний текст

На підставі знахідок планктонних форамініфер зони N 8 Globigerinatella insueta - Globigerinoides підтверджено ранньоміоценовий вік спіріалісових глин Рівнинного Криму, їх належність до тарханського регіоярусу та здійснено міжрегіональну кореляцію останнього. Уточнено обсяги тарханського, чокрацького, караганського, конкського, меотичного регіоярусів. Проведено детальне розчленування сарматських відкладів по форамініферам з виділенням верств. З'ясовано походження, шляхи міграції та етапи розвитку міоценових форамініфер Рівнинного Криму. Проведено палеобіогеографічне районування тарханського, конкського, меотичного басейнів, а також побудована для Рівнинного Криму детальна схема стратиграфії міоценових відкладів за форамініферами.

  Скачати повний текст

Диссертация посвящена разработке нового и модернизации имеющихся методов изучения пространственно-временной структуры сейсмичности. Разработан новый метод выделения связанных событий, модернизированы методы определения типа группирования совокупности землетрясений, оценки ее пространственно-временной неоднородности и кластерного анализа путем переноса этих методов из пространственной и временной областей в пространственно-временную. При применении этих методов к конкретной совокупности землетрясений получены новые свойства сейсмичности как процесса.

  Скачати повний текст

Вивчено мінеральний склад бентонітових глин Кудринського родовища, екологічної обстановки деяких районів Криму. Розроблено технології санірування територій, забруднених токсичними важкими металами. Досліджено питання очищення стічних вод на міських каналізаційних очисних спорудах та економічної ефективності розробки Кудринського родовища в цілому. Комплексно проаналізовано особливості бентонітових глин з кар'єру ТОВ "Бентокрим" та проведено їх порівняльну оцінку з глинами Кудринського родовища. Розглянуто питання мінералогії, фізико-хімічних властивостей, склад і генезис Кудринського родовища бентонітових глин. Запропоновано та впроваджено рекомендації щодо використання бентонітових глин Кудринського родовища для охорони навколишнього середовища.

  Скачати повний текст

Вперше на прикладі темно-каштанових грунтів Криму експериментально визначено вертикальну динаміку кількісного та якісного складу солей, міграцію гумусу і NPK у зв'язку зі зрошенням їх водами різної мінералізації. Встановлено об'єми дренажно-скидних вод і причини її формування на зрошуваних землях Кримського Присивашшя. Наведено методику геохімічного вивчення міграції речовин під впливом зрошення ландшафтів у Кримському Присивашші, з використанням якої з'ясовано сезонну динаміку вмісту солей в грунтах. Виділено головні закономірності міграції солей в горизонтальному напрямі. На підставі послідовного, часового вивчення горизонтальної міграції солей виділено ландшафтно-геохімічні райони території досліджень. Запропоновано комплекс заходів щодо оптимізації природокористування в Кримському Присивашші.

  Скачати повний текст

Розроблено систему теоретико-методологічних положень і методичних прийомів оцінки екологічних ситуацій на географічній основі з апробацією їх на прикладі геосистем Криму, висвітлено поняття "екологічна ситуація". Відзначено, що в основі оцінки екологічних ситуацій на рівні регіонів і мікрорегіонів знаходиться поняття територіальної геоекологічної норми. Розкрито закономірності ландшафтної структури як основи для визначення операційних територіальних одиниць, необхідних для збору первинної інформації, її просторової і часової інтерполяції й екстраполяції. Доведено необхідність сполучення абсолютних і відносних шкал оцінювання, обліку просторової і тимчасової структури геосистем як екологічної характеристики. Визначено методичні розходження, необхідні під час оцінки ситуації на територіях, що виконують різне функціональне призначення: селитебне, рекреаційне, сільськогосподарське, заповідне тощо.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність і здійснено теоретико-методологічне обгрунтування геоекологічної експертизи адміністративних територій (ГЕЕАТ) як нового науково-практичного виду діяльності та складової частини інноваційного напряму конструктивної географії - геоекспертології. Розроблено методичні прийоми організації та проведення геоекологічної експертизи адміністративних територій. Вперше розроблено схеми методики оцінювання ступеня коадаптивності природної та господарської підсистем на локальному та мезорегіональному рівнях, а також визначення рівня середовищетвірного потенціалу середовищетвірних геосистем. Здійснено реалізацію ГЕЕАТ на прикладі Великого Севастополя. Показано, що впровадження ГЕЕАТ дозволяє суттєво впорядкувати використання природних ресурсів, покращити організаційну структуру природокористування, нормалізувати геоекологічну ситуацію та сформувати нові підходи щодо територіальної організації району.

  Скачати повний текст

Базуючись на єдиній методиці, вивчено геолого-геоморфологічні, сейсмічні та природоохоронні особливості понад сто великих вапнякових масивів Південнобережного Криму, багато з яких описано уперше. Розглянуто теоретичні засади сейсмоморфогенезу, на основі яких розроблено класифікацію сейсмографічних форм рельєфу Криму. Установлено тісний взаємозв'язок вапнякових масивів з сейсмоактивними структурами. Обгрунтовано поняття "сейсмографічна ситуація". Розроблено методику оцінки сеймоекологічної ситуації, що містить інтегральні показники сейсмічної небезпеки, щільності населення та розташування об'єктів соціально-господарських підсистем, що перебувають у суб'єктно-об'єктних відношеннях. З застосуванням розроблених оцінних шкал виконано диференційну оцінку сейсмоекологічної ситуації Південнобережного Криму, що змінюється від безпечної (0 оцінних балів) до ситуації високого ступеня небезпеки (7 - 9 оцінних балів). У межах досліджуваного регіону виділено 4 сейсмоекологічні райони, що мають певні особливості сейсмоекологічної ситуації. Виконано оцінку природоохоронного значення вапнякових масивів і встановлено природоохоронний статус 29-ти масивів.

  Скачати повний текст

Досліджено геологічну будову вулканогенно-теригенних відкладів верхнього альбу Балаклавської улоговини та їх літолого-петрографічний склад. Встановлено, що вулканогенно-теригенні комплекси даної улоговини - частина більш великої структурної тектонічної зони, що знаходиться нижче рівня Чорного моря. Визначено 3 горизонти за літологічним складом та умовами утворення, зокрема, туфовий, глинистий і карбонатний (враконський). Проаналізовано початок верхньоальбської вулканічної діяльності на основі виливів авгітових порфіритів, авгіт-рогообманкових і роговообманкових базальтів, експлозивну діяльність з виверженням більш кислих продуктів вулканізму. Зроблено припущення про 3 і більше експлозивних викиди за результатами досліджень. Відзначено, що центр альбського вулканізму знаходився в межах центральної частини затоки Мегало-Яло, фрагменти офіолітової зони в даному регіоні, уламковий матеріал метаморфічних, магматичних і осадових порід з туфів, олістостром і враконського горизонту мінерально та петрографічно подібні, що підтверджує його утворення за рахунок руйнування Балаклавського палеопідняття. Визначено безперервну базальт-андезит-дацит-ріодацит-ріоліт-трахіріолітову формацію зон активізації окраїнно-континентальних дуг та серединних масивів. Доведено, що уламковий матеріал з олістостроми, враконського горизонту і туфів відрізняється від магматичних порід гірського Криму, мису Фіолент і Ломоносівського підводного масиву та подібний до вулканітів рівнинного Криму. Наведено рекомендації щодо проведення розшукових робіт на основі літолого-петрографічного складу, геологічної будови і стратиграфічного положення вулканогенно-теригенної товщі Балаклавської улоговини і ознак золотополісульфідної мінералізації.

  Скачати повний текст

Визначено та охарактеризовано основні етапи розвитку історичної топонімії Криму. Уперше висвітлено основні тенденції розвитку топонімічної системи кримськотатарської мови у контексті розселення, міграцій, господарської діяльності населення півострова. Досліджено питання щодо відродження цієї системи. Доведено відсутність у кримській історичній топонімії індоарійських реліктів, постульованих О.Трубачовим. Уперше всю кримську топонімію розглянуто в історичній динаміці та семантико-топологічному аспекті. Проаналізовано лексичний склад, семантичну базу, словотвірну структуру тюркської топонімії Криму у її повному обсязі. Зроблено спробу дослідити закономірності утворення й розвитку топонімії як релігійної топонімічної системи з використанням відповідних матеріалів щодо Криму. Запропоновано ряд етимологій кримських топонімів, регіональних термінів та етнонімів з залученням екстралінгвістичних даних та генетичних і семантичних паралелей з різних мов і регіонів. З використанням топонімічного матеріалу вивчено етногенез кримськотатарського народу, а також на підставі даних топонімії виявлено етногенетичні зв'язки кримських татар з іншими етносами. За результатами вивчення ойконімії з'ясовано схему еволюції тимчасових поселень татар-кочовиків у постійні селища. До наукового обігу введено значний топонімічний матеріал. Укладено картосхему кадиликів й каймакамств у Кримському ханстві.

  Скачати повний текст

Досліджено видовий склад, екологічні особливості та поширення лишайників у межах урбанізованих ландшафтів Ялтинського амфітеатру, на основі яких уперше для 134-х видів епіфітних лишайників встановлено біоіндикаторні властивості за умов середземноморського клімату південного узбережжя Криму. Уперше запропоновано виділяти індикатори високої, фонової, середньої та низької якості атмосферного повітря, які корелюють з синергетичною дією антропогенних і природних факторів на приземний шар повітря та включають біоіндикатори окремих параметрів атмосферного повітря, що уточнюють вплив того чи іншого полютанта. Проведено оцінювання атмосферного повітря урбанізованих ландшафтів Ялтинського амфітеатру та розроблено картосхему, на якій виділено шість ізотоксичних ліхеноіндикаційних зон та охарактеризовано приземний шар атмосферного повітря досліджуваної території як помірно чистий.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й апробовано методи оцінки водних ресурсів Кримського півострова за природних і порушених господарською діяльністю умов. Вперше виконано просторово-часові узагальнення характеристик річного стоку річок Кримського півострова на базі використання методів багатовимірного статистичного аналізу. Виконано районування території регіону за показниками синхронності коливань стоку, а також статистичних параметрів, що визначаються за даними спостережень з малим ступенем достовірності. У водних ресурсах кримського півострова виділено зональну складову (норму кліматичного стоку) для встановлення значення основних кліматичних чинників у формуванні стоку. Вперше виконано районування Гірського Криму за характером зміни норм річного кліматичного стоку з висотою місцевості на базі районування розподілу основних кліматичних чинників - норм опадів і максимально можливого випаровування. Вперше для території гірського Криму з використанням карти норм кліматичного стоку та порайонних зв'язків норм кліматичного стоку з висотою одержано кількісні оцінки впливу карсту на водні ресурси. На базі використання імітаційної детерміновано-стохастичної моделі річного стоку за умов водогосподарських перетворень встановлено роль додаткового випаровування з водної поверхні штучних водойм і розроблено методику оцінки подальших змін водних ресурсів залежно від заданих масштабів водогосподарських перетворень та кліматичних умов.

  Скачати повний текст

Проведено узагальнення даних щодо ролі місцеположення: інтегровано розрізнені дані щодо місцеположень різних просторових рівнів та розроблено уявлення щодо поступової зміни диференціації потоків тепла та вологи за зміни просторових рівнів. Розроблено алгоритм розрахунку показників тепла та вологи для ландшафтних комплексів різного просторового рівня з урахуванням геотопологічних параметрів. Запропоновано просторовий тип географічного пояснення у аспекті аналізу послідовності. Виявлено механізми зв'язку геотопологічних факторів із ландшафтними властивостями, роль геотопів у перетворенні потоків речовини й енергії на різних просторових рівнях Гірського Криму. Для кожного потоку виявлено межі виявів властивостей.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі розподілу та міграції ртуті та її форм знаходження в компонентах ландшафтно-геохімічних зон Криму. Запропоновано методику дослідження поведінки ртуті в ландшафтоутворюючих системах "грунтоутворююча порода - грунт" і "грунт - розчин". Методика базується на системному опробуванні взаємопов'язаних компонентів та аналізі проб атомно-абсорбційним методом з встановленням термоспектрів ртуті. Виявлено, що розподіл ртуті в Криму визначено: в породах - умовами седиментації, наступного діагенезу та віддаленістю від природних джерел ртуті; у грунтах - концентрацією ртуті в грунтоутворюючих породах типом грунтів та впливом антропогенних джерел. Вивчено розподіл термоферм у системі "грунтоутворююча порода - грунт", що дозволило виділити аномальні ділянки та розділяти їх на природні та техногенні з встановленням типу джерела останніх.

  Скачати повний текст

З'ясовано питання біостратиграфічного розчленування осадових утворень, регіональної та міжрегіональної кореляції нижньокрейдових (НК) відкладів Рівнинного Криму, палеоекології та палеогеографії морського басейну території досліджень. Монографічно описано 64 види, що належать до 33-х родів і 15-ти родин. Вперше для території України описано 24 види, для території досліджень - 54 види. Виконано біостратиграфічне розчленування відкладів нижньої крейди Рівнинного Криму з виділенням дев'яти біостратонів за форамініферами - три зони та шість верств з фауною, які характеризують відповідні стратиграфічні рівні НК розрізу. Проведено зіставлення відкладів нижньої крейди Рівнинного Криму з одновіковими утвореннями прилеглих територій Тетисної області, Атлантичного та Тихого океанів. Простежено глобальне поширення стратонів нижньої крейди та зміна повноти стратиграфічної колонки розрізів, зв'язки між басейнами седиментації, деталізовано місцеві шкали. Удосконалено чинну схему стратиграфічного поділу НК відкладів Рівнинного Криму.

  Скачати повний текст