Установлено, що просторовий розподіл техногенного забруднення важкими металами та нафтопродуктами залежить від морфологічної структури ландшафтних одиниць не тільки регіонального, а й локального рівнів. Показано, що забруднення рівнинних ландшафтів Західного Поділля накопичувались протягом довготривалої дії регіональних і локальних переносів забруднюючих речовин від різних джерел викидів. Доведено, що хімічне забруднення має зв'язок з просторовим розподілом ландшафтних одиниць, а також залежить від домінуючого напрямку вітрів і розширення джерел викидів. Розроблено методику геоекологічного моніторингу для адміністративного району - визначення сучасної екологічної ситуації на основі комп'ютерного аналізу просторового розподілу всіх можливих забруднюючих факторів довкілля в усіх компонентах ландшафтів. Уперше з використанням ПЕОМ визначено кількісні геохімічні коефіцієнти та показники, що дало змогу виявити фон елементів у компонентах ландшафтів. Удосконалено та розвинуто методику проведення геоекологічного моніторингу та створення комп'ютерних інформаційно-аналітичних і прогнозно-керуючих систем екологічної безпеки детального масштабу.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання еколого-географічної оптимізації території східної частини Опілля. Узагальнено теоретико-методологічні напрацювання проведення еколого-географічного аналізу та оцінки землекористування. Визначено співвідношення земель під природною рослинністю та антропогенізованих в розрізі сільських рад та виділено райони, що потребують оптимізації структури землекористування. Поділено ареали з різним ступенем антропогенного перетворення ландшафтів. Наведено критерії оптимальності для досліджуваної горбогірної території. Викладено напрями ландшафтно-екологічної оптимізації території та раціонального використання її агропотенціалу, обгрунтовано перспективи розвитку туристсько-рекреаційної сфери.

  Скачати повний текст

Розвинуто теоретико-методологічні підходи до формування та розвитку екомережі, обгрунтовано критерії та методи визначення її базових елементів. Проаналізовано історичні етапи природозаповідання обласного регіону. Оцінено та з'ясовано найважливіші елементи перспективної екомережі (природні ядра, екологічні коридори, буферні зони, зони відновлення природної рослинності) стосовно основних ландшафтів і груп ландшафтів Тернопільської області, проведено їх ранжування та структурно-функціональний аналіз. Обгрунтовано територіально-функціональну структуру регіональної екомережі. Оцінено роль перспективної регіональної екомережі щодо збереження біорізноманіття, оптимізації структури землекористування та покращення природних умов життєдіяльності населення.

  Скачати повний текст