Досліджено еволюцію західноєвропейської соціал-демократії на прикладі Соціал-демократичної партії Німеччини та Лейбористської партії Великобританії. Відзначено, що затвердження ревізіонізму, традиції модернізувати свою теорію відповідно з об'єктивними змінами у суспільстві, сприяло тому, що еволюція соціал-демократії відбувалась у взаємозв'язку з еволюцією західного суспільства. Доведено, що еволюція європейського суспільства була ліберально орієнтованою, відповідала прагненням західної людини до розширення свободи - політичної, економічної, культурної. За півтора сторіччя соціал-демократія пристосувалась до цього процесу, поступово стала використовувати як засадничі ліберальні принципи, погляди, рецепти. Запропоновано практичні рекомендації щодо стратегії розвитку української соціал-демократії.

  Скачати повний текст

Досліджено соціально-економічну сутність виникнення та напрями розвитку сільськогосподарської кооперації в зарубіжних країнах, основні принципи створення і функціонування кооперативних структур. Проведено класифікацію сільськогосподарських кооперативних формувань. Викладено особливості формування та організаційно-економічний механізм створення і функціонування кооперативів. Обгрунтовано соціально-економічні функції сільськогосподарської кооперації та її роль у формуванні продовольчих ресурсів окремих держав. Доведено можливості застосування зарубіжного досвіду кооперування фермерських господарств у реформуванні агропромислового виробництва України.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості функціонування регіонального рівня управління у зарубіжних державах і в Україні з огляду на сучасні тенденції глобалізації, регіоналізації та децентралізації. Регіон, як базову складову системи регіонального управління, розглянуто у двох площинах: як одну з одиниць територіальної структури держави, та як повноправного учасника політичного процесу, що стає можливим у результаті тенденції регіоналізації у більшості сучасних держав. Встановлено, що регіоналізація, яка є основою формування регіонального рівня управління, процесом регіонального структурування простору, а також повноцінного включення регіонів у політичне, економічне та соціальне життя на національному та транснаціональному рівнях. На підставі аналізу процесів на регіональному рівні у країнах Західної та Східної Європи доведено, що глобалізація не призводить до стандартизації регіонів різних країн, не нівелює їх територіальні та культурні особливості, а створює для них нові можливості для розвитку в економічній, соціальній, культурній сферах. Показано, ще найкращим шляхом розвитку для держави та регіонів є пристосування до мінливих рамок глобалізації, що значною мірою залежить від адекватності інституційної структури регіонів. Розглянуто взаємозв'язок між членством у наднаціональній структурі - Євросоюзі й адміністративно-територіальним устроєм, системою відносин центр - регіони у країнах-членах. Надано характеристику регіонального рівня управління в Україні, визначено його найбільш гострі проблеми та визначено шляхи їх подолання. Вказано на небезпеки федералізації та формалізації у ході вдосконалення системи органів регіонального рівня управління, визначено ефективність застосування інструментів здійснення державної регіональної політики.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі вивчення сучасних теоретичних надбань наукової думки й аналізу значної кількості джерел і літератури здійснено комплексне дослідження процесу трансформації міжнаціональних і міжетнічних відносин у 1980 - 1990-х рр. із застосуванням міждисциплінарного підходу. Узагальнено міжнародно-правові критерії права на самовизначення та його реалізації за сучасних умов, розглянуто зміни щодо статусу та прав етнонаціональних меншин і корінних народів, а також етнополітичних прав людини. Висвітлено досвід врегулювання етнополітичних проблем у федеративних та унітарних країнах Західної Європи. Здійснено інтерпретацію регіоналізму як чинника міжетнічної стабільності й єдності Європи. Визначено засоби вирішення етнонаціональних проблем на підставі вивчення практичного досвіду західноєвропейських країн стостовно іноетнічних груп. Обгрунтовано цінність полікультурної різноманітності європейського суспільства у його консолідації. Визначено найважливіші напрями у політиці держав, спрямовані на збереження культурної та лінгвістичної самобутності народів Західної Європи.

  Скачати повний текст