Визначено критерії, що вплинули на діяльність видавництв та бібліотек, наведено структурну, тематичну та типологічну специфіку книжкового репертуару українських видавництв ЧСР. Встановлено залежність функціонування видавничо-бібліотечної інфраструктури українців від державно-політичних орієнтирів ЧСР. Висвітлено діяльність еміграційних українських громадських організацій у галузі книжкової справи. Проаналізовано внесок окремих особистостей (науковців, письменників, політиків, культурно-освітніх і громадських діячів) у становлення та розвиток видавничо-бібліотечної інфраструктури еміграції у ЧСР.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз ідей й особливостей публіцистики М. Шаповала на сторінках видань "Українська хата" (Київ, 1909 - 1914 рр.) та "Нова Україна" (1922 - 1928 рр.). Простежено вивчення публіцистики в сфері соціальних комунікацій, виявлено особливості письменницької публіцистики як надвиду журналістської творчості. Розглянуто журнали "Українська хата" та "Нова Україна" як головні виразники ідейних концепцій публіциста окремих періодів творчості. Проаналізовано модерністичну модель творчості, пропаговану М. Шаповалом за допомогою деталізації її складників: індивідуалізм, ніцшеанство, національність. Розкрито специфіку концепції триєдиної незалежності українського народу через вивчення її елементів: культура, господарство, політика. Виокремлено особливості журналістської майстерності публіциста на прикладі жанру рецензії, як найуживанішого в журналістській практиці М. Шаповала, та знаків особистості в текстах критика.

  Скачати повний текст

Наведено основні відомості про наукові здобутки І.Панькевича (1887 - 1968 рр.) як мовознавця, висвітлено найважливіші етапи біографії вченого. Систематизовано оцінки, що були надані різними дослідниками багатій спадщині мовознавця. З'ясовано ознаки високого наукового рейтингу його праць з діалектології, ономастики, історії мови. Проаналізовано зміст і визначено значущість праць І.Панькевича у галузі граматики, правопису. Досліджено результати багаторічної праці вченого у підготовці великого діалектного словника закарпатських говорів, у виданні "Української загальної енциклопедії". Виявлено нові факти біографії та діяльності вченого на базі архівних джерел. Показано позитивний вплив І.Панькевича на розвиток українського мовознавства, зокрема в Ужгородському університеті.

  Скачати повний текст

Вперше національне дістає філософсько-антропологічну експлікацію шляхом використання як методологічної основи феноменології, герменевтики та екзистенційної діалектики, а також залучення до активного філософського обігу концептуального поля філософської класики, зокрема, класики метафізики, у тісному поєднанні з екзистенційною філософською думкою XX ст. Наведено інтерпретацію поезії, зокрема, поезії Празької поетичної школи як форми філософського осягнення національного українського світу. Запропоновано інтерпретацію екзистенційного проекту "пражан" як поля ідеальних можливостей людини (аж до прориву у вимір трансцендентного, нескінченного), і певної онтологічної потенції, конституйованої смислами тут і тепер. Саме така втіленість репрезентує рух екзистенцій. Розгорнуто розуміння "пражанами" національного як буття, у належності до якого людина знаходить цілісність і сенс існування. Зазначено, що гранична ситуація є найтиповішою для розуміння поетами Празької школи українського національного світу і означає рух екзистенції у трансцендентне. Доведено, що в цій межовості закладено засади антиномій: сутності - існування, стражденості - м'ятежності, які виростають на грунті української антитетики (насамперед Сковороди та Чижевського). Визначено особливий емоційний характер цих антиномій, що обумовлює специфічну напругу внутрішнього кордоцентричного світу української людини, екзистенціалами якого є найчастіше страх-туга-відчай. Доведено, що в межах досліджуваної поетичної школи український національний простір концептуалізується двома проектами - проектом стражденності та проектом бунтівництва. Експліковано у філософському дискурсі поняття "бунтівництво".

  Скачати повний текст

Розглянуто творчість представників празької школи з погляду творення ними нового "національного міфу", якому властиві еволюційні процеси, від активного пошуку національної ідентичності, міфологізації історії та етноландшафту, від створення міфу про власну націю до розкладу основних мотивів, деструкції, психологічної виснаженості, від національного месіанізму до етико-антропологічної домінанти. З використанням даного підходу віднайдено спільні мотиви й загальні тенденції творчості, які були об'єднуючим фактором поезії празької школи. Зроблено спробу комплексно проаналізувати світогляд і стилістику, витоки націоналізму та шляхів оновлення літератури. Виявлено закономірності розвитку національної літератури поза межами країни.

  Скачати повний текст

Вперше висвітлено філософські та релігійні начала в творчості О. Ольжича, які зумовили структуру його образу світу. Для з'ясування філософських засад аналізованої лірики запропоновано цілком новий її контекст, головним чином німецьку філософсько-політичну думку того періоду, зокрема, середовища так званих "консервативних революціонерів". Зазначено, що філологічний аналіз супроводжується відповідним філософським контекстом, згідно з настановою Ф. Ніцше: "Філолог повинен окреслити також мету і шлях свого наміру у вигляді короткого символу віри; хай так станеться завдяки оберненій думці Сенеки "philosophia facta est quae philologia fuit" [філософією стало те, що було філологією]. Це означає, що будь-яку філологічну діяльність повинен супроводити й охоплювати якийсь філософський світогляд, з якого усунуто як непотрібне все одиничне та детальне, залишаючи тільки цілісне й монолітне". Розкрито специфіку лірики О. Ольжича у зіставленні з поезіями Ю. Дарагана та К. Кавафіса.

  Скачати повний текст

Вперше в українському літературознавстві розглянуто художню творчість письменників Празької літературної школи як цілісний гетерогенний текст, який містить елементи різних дискурсів: суспільно-політичного, історичного, ідеологічного, літературного. Виявлено найбільш показові форми інтертекстуальної взаємодії, простежено її багаторазовий характер. Висвітлено взаєморецепцію "пражан" як основу формування літературної школи. У межах аналізованого явища розкрито процеси інтеграції та дезінтеграції, запропоновано критерії диференціації школи та групи й обгрунтовано доцільність корекції усталеної щодо них дефініції. Показано, що дослідження триєдності текст - контекст - інтертекст відкриває перспективи для системного осмислення даного літературного феномена як цілісного явища в історії української літератури XX ст.

  Скачати повний текст

Зроблено спробу комлпексного дослідження публіцистики В.Гренджі-Донського у контексті суспільно-політичних і духовних процесів, що відбувалися на Закарпатті у міжвоєнну добу. Показано, що за умов боротьби поневоленого народу публіцистика є невід'ємною частиною і засобом політичної боротьби, література набуває публіцистичності, пуліцист, який об'єктивно відображає дійсність, дотримується традиційних цінностей своєї нації, стає прихильником ідеї державності та боротьби за неї. Досліджено історіографію питання та з'ясовано особливості предмета дослідження, а також основні риси публіцистичного стилю В.Гренджі-Донського. Проаналізовано суспільно-політичну та культурологічну проблематику, досліджену В.Гренджі-Донським у даний період. Наголошено на актуальності думок і тез, які обгрунтував і захищав публіцист, на сучасному етапі української історії.

  Скачати повний текст

Здійснено жанрову ідентифікацію твору "Quid est Veritas " ("Що є істина ") Н.Королеви, що має властивості історичного роману-легенди, є синтезом канонічних і неканонічних (апокрифи, агіографія) текстів раннього християнства та романтичної традиції сучасної літератури. Зроблено спробу з'ясувати своєрідність романного мислення письменниці, її авторської інтерпретації сакральних подій, взаємопов'язаних з містерією Раббі Галілейського, доведено мотиви виправдання вчинків Понтія Пілата, Марії Магдалини та інших персонажів, характери яких випробовувалися за екстремальної ситуації краху Римської імперії та утвердження нової Віри. З'ясування жанрової відповідності роману-легенди "Quid est Veritas " сприяє уточненню понятійного апарату генології та виявленню значення Наталени Королеви в еволюції українського історичного роману.

  Скачати повний текст

Здійснено жанрову ідентифікацію твору "Quid est Veritas " ("Що є істина ") Н.Королеви, що має властивості історичного роману-легенди, є синтезом канонічних і неканонічних (апокрифи, агіографія) текстів раннього християнства та романтичної традиції сучасної літератури. Зроблено спробу з'ясувати своєрідність романного мислення письменниці, її авторської інтерпретації сакральних подій, взаємопов'язаних з містерією Раббі Галілейського, доведено мотиви виправдання вчинків Понтія Пілата, Марії Магдалини та інших персонажів, характери яких випробовувалися за екстремальної ситуації краху Римської імперії та утвердження нової Віри. З'ясування жанрової відповідності роману-легенди "Quid est Veritas " сприяє уточненню понятійного апарату генології та виявленню значення Наталени Королеви в еволюції українського історичного роману.

  Скачати повний текст

Досліджено суспільно-політичні, соціально-економічні та соціально-культурні проблеми, що супроводжували процес створення та розгортання діяльності Українського вищого педагогічного інституту (УВПІ) ім. М. Драгоманова в Празі. Розглянуто історичні передумови та причини його виникнення, основні напрями, форми та методи організації навчально-виховного процесу, громадсько-політичну працю викладачів і студентів. Визначено результати роботи УВПІ, проаналізовано причини згортання його діяльності.

  Скачати повний текст

Уперше здійснено різнорівневе комплексне системне дослідження художньо-автобіографічної та мемуарної прози Наталени Королевої. Розкрито засадні способи творчої реалізації ідейно-естетичних принципів письменниці у художній спадщині християнсько-моралізаторського спрямування. Епічний набуток Наталени Королевої поставлено у діахронно-синхронний контекст української літератури нової та новітньої доби. Здійснено контекстуальний та інтертекстуальний аналіз її прози в єдності змісту та форми, а також еволюції творчого стилю письменниці. Доведено, що вміння ефективного поєднання різностильових прийомів і засобів є головною ознакою творчого стилю Наталени Королевої. Встановлено, що художні пошуки та відкриття літератора збагатили вітчизняну автобіографічну та християнську прозу своєрідними стилістичними прийомами та засобами, розширили їх жанрову систему, реалізували нову тематику, модернізували манеру викладу, відтворили образи емансипованих героїв.

  Скачати повний текст

Досліджено творчу спадщину представників "Празької школи", пов'язані з нею літературознавчі, критичні, публіцистичні праці, епістолярій згаданих письменників, сучасні та архівні матеріали про час, в який жили та діяли "пражани", з'ясовано історико-культурні умови формування "Празької школи", визначено ідейно-естетичні засади творчості "пражан". Проаналізовано самобутню поетичну творчість О.Теліги в контексті поезії "Празької школи" та її власної ідейно-естетичної програми, розглянуто основні мотиви поезії О.Теліги, проаналізовано систему образів, через які втілено виявлені мотиви. Висвітлено витоки та специфіку лірики поетики, з'ясовано її роль та місце в українському літературному процесі 20 - 40-х рр. XX ст., зокрема, еміграційному.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання проблеми системного вивчення теоретичних проблем літературознавства в текстах Євгена Маланюка, Юрія Липи, Олени Теліги, Олега Ольжича, їх основні концепції національного мистецтва, мистецької свідомості, стилю. Визначено проблеми дискурусу "пражан" і проаналізовано на теоретико-літературознавчому рівні. Українська література як національно-духовна цілісність у середовищі "празької школи" сприймалася як певний спосіб мислення. Спорідненість її представників, незважаючи на індивідуальну стильову своєрідність і відмінні естетичні уподобання, була дуже виразною. Збереження ментальності конкретних представників етносу було об'єднуваним між підсвідомим і свідомим у світосприйнятті, при цьому вирішальною домінантою в їх мислеформі стає національна ідея. Це твердження, маючи зовнішній політичний сенс, приховувало в собі естетичний зміст, оскільки творча самобутність неможлива без глибинного національного феномену, для виявлення якого потрібна свобода самореалізації письменника. Наріжним каменем теоретичних проблем "пражан" були художність, самодостатність, формотворча, стилістична довершеність за наявності духовної субстанції та світоглядної глибини.

  Скачати повний текст

Досліджено успадкування античних здобутків у творчості Н.Королевої. Визначено, що стиль її творчості є синтетичним, поєднує риси й тенденції різних культур, зазначено, що письменниця у своїх творах експлікує античні мотиви й образи на сучасну дійсність, протиставляє жорсткій реальності ідеальний світ, в якому, не зважаючи на вир пристрастей і запеклої боротьби, добро зрештою все одно перемагає зло. Мікрогалактика її творів становить собою вишукане поєднання суто українських класичних традицій з найкращою спадщиною світової літературної творчості, зокрема античністю. Концепція світобачення Н.Королевої репрезентує непереможну віру у перевагу священного над профанним, у незнищенність і всепереможність світових цінностей - Добра, Справедливості, Краси і Гармонії. Письменниця художньо зображує людське життя у нерозривому зв'язку з природою, у помірності краси душевної та тілесної.

  Скачати повний текст