Проаналізовано виховання вокально-інтонаційної культури молодших школярів як невід'ємну частину процесу виховання особистості. Визначено теоретичні засади виховання вокально-інтонаційної культури. Розглянуто потенційні можливості навчального процесу та навчального матеріалу. Розроблено модель вокально-інтонаційної культури, розкрито її зміст, структуру, основні компоненти. Висвітлено комплексну педагогічну систему, яка включає завдання, програму та методику виховання вокально-інтонаційної культури молодших школярів у процесі роботи над музичним образом.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблему виховання старшокласників засобами молодіжної музичної субкультури (ММС). Розкрито суть понять духовності, виховання духовності старшокласників, проаналізовано структуру духовності особистості. Наведено критерії, показники та рівні духовної вихованості школярів, розроблено методику діагностики наявного рівня духовного розвитку учнів старших класів. З'ясовано історичні та соціальні передумови виникнення біт-музики як форми відображення субкультури молоді, описано її особливості та визначено характерні риси. Розглянуто виховні функції МСС як засіб духовного становлення учнів юнацького віку, виявлено педагогічні умови, що забезпечують результативність духовного виховання старшокласників засобами ММС.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено цілісний науковий аналіз процесу виховання молоді засобами православної духовної музики в закладах освіти України кінця ХІХ - початку ХХ ст. як соціально-педагогічного феномену. Обгрунтовано основні його етапи: 1884 - 1889 рр. - пропедевтичний, 1889 - 1908 рр. - становлення, 1908 - 1914 - активного розвитку, 1914 - 1917 рр. - завершальний. Охарактеризовано моральну, естетичну та громадсько-патріотичну виховну сутність православної духовної музики. Встановлено та класифіковано провідні тенденції (сутнісно-розвивальні, змістовно-процесуальні, актуально-визначальні). Виявлено основні чинники (методи, форми, види діяльності, умови) виховання молоді у церковнопарафіяльних школах, гімназіях, учительських семінаріях, народних та єпархіальних училищах. Доведено позитивний вплив українських духовних піснеспівів на етнопедагогіку, національно-культурні виховні традиції, українську та російську музично-педагогічні культури.

  Скачати повний текст

У процесі дослідження виявлено, що метою особистісно орієнтованої загальної музичної освіти молодших школярів є формування основ їх музичної культури - інтерактивного утворення, яке забезпечує дитині можливість усвідомлення спілкування з музичним мистецтвом та є необхідною складовою її різнобічного виховання та розвитку. Запропоновано структуру музичної культури молодшого школяра, що містить блоки музичної спрямованості, обізнаності, вихованості та музично-творчої розвиненості, які набувають змістовно-широких та особистісно орієнтованих властивостей. Обгрунтовано дидактико-методичну систему формування основ музичної культури молодших школярів, розроблено інноваційний зміст і методику музичної освіти. Розкрито шляхи забезпечення наступності музичної освіти учнів початкової й основної школи та професійного вдосконалення вчителів музики.

  Скачати повний текст

Сформульовано поняття національної музичної традиції, розглянуто зміст і складові компоненти процесу навчання підлітків предметів художньо-естетичного циклу з використанням національних музичних традицій. З'ясовано, що ефективність та якість процесу навчання цих предметів перебуває у прямій залежності від сформованості художньо-естетичної компетентності підлітків. Визначено критерії та показники рівнів цієї сформованості. Розроблено й апробовано поетапну методику використання національних музичних традицій у процесі досліджуваного навчання.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано суть і зміст музично-театральної діяльності. Визначено її естетико-виховну значущість. Проаналізовано методичні проблеми підготовки майбутніх учителів музики до ефективного використання засобів музичного театру в естетико-виховному процесі школи. Визначено й обгрунтовано критерії, показники, рівні підготовки студентів музичних спеціальностей до естетичного виховання учнівської молоді засобами музичного театру. Розроблено й апробовано поетапну методику даної підготовки.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність і структуру музично-естетичного виховання молодших школярів за умов полікультурного середовища. Уточнено зміст понять "мистецькі традиції" та "взаємодія мистецьких традицій". Виявлено спільні та відмінні ознаки українських та угорських мистецьких традицій. Розкрито педагогічний потенціал і визначено принципи забезпечення взаємодії українських та угорських традицій у процесі музично-естетичного виховання молодших школярів. Розроблено критерії й апробовано поетапну методику реалізації такої взаємодії. Результативність застосованої методики виявлено в позитивній динаміці рівнів музично-естетичної вихованості учнів експериментальних класів.

  Скачати повний текст

Визначено суть, структурні компоненти, критерії та рівні сформованості інтересу до народно-інструментального виконавства. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови та методику його формування у молодших школярів у позаурочний час. Доведено важливість одержаних результатів для подальшого розвитку музично-естетичного виховання учнів.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст та особливості художньо-творчої самореалізації підлітків за умов діяльності ансамблю народної музики. Сформульовано принципи, визначено й перевірено педагогічні умови, які впливають на результативність художньо-творчої самореалізації підлітків в ансамблі народної музики. Встановлено критерії (емоційно-перцептивний, мотиваційно-вольовий, пізнавально-активний, ціннісно-орієнтаційний, художньо-діяльнісний) та рівні (високий, середній, низький) її діагностики. Обгрунтовано й експериментально апробовано методичну модель художньо-творчої самореалізації підлітків за умов діяльності ансамблю народної музики на основі вивчення українських народних музичних традицій, цілісність якої обумовлена взаємозв'язком емоційно-комунікативної, мотиваційної, змістової, ціннісної, процесуальної складових. Удосконалено навчально-методичне забезпечення творчих об'єднань (художньо-творчих колективів) позашкільних закладів освіти та позакласної роботи загальноосвітніх шкіл України.

  Скачати повний текст

Доведено, що одним з можливих шляхів розв'язання проблеми педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів засобами музично-ігрової діяльності, є впровадження до практики виховання діалогічної стратегії дослідженого феномену, психолого-педагогічним механізмом якої є імпровізаційна діяльність. Розглянуто суть, зміст педагогічної імпровізації, особливості ціннісних орієнтацій стосовно музично-ігрової діяльності та залежність динаміки ціннісних орієнтацій молодших школярів від використання вчителем інтегративних діалогічних методів естетичного виховання фіксувально-стимулювального, пізнавально-творчого, оціночно-гіпотетичного, пошуково-інсайтного. Наведено методики дослідження сформованості зазначених орієнтацій учнів, розроблено діалогові "ігроуроки" музики як виховний простір, визначено критерії та показники ефективності запропонованого змісту педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів засобами музично-ігрової діяльності.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу психолого-педагогічної, філософсько-естетичної та музикознавчої літератури, вивчення й узагальнення практичного досвіду обгрунтовано й експериментально апробовано засади естетичного виховання учнів дитячих музичних шкіл (ДМШ), якими є: єдність навчання музики та виховання засобами музичного мистецтва; опора на специфічну природу музики як мистецтва інтонованого смислу; реалізація всіх напрямів освоєння інтонаційної природи музики; збагачення традиційних методів навчання музики завдяки педагогічній адаптації до специфіки ДМШ, організацію змісту естетичного виховання з пріоритетним загальнокультурним розвитком; посилення соціокультурного збарвлення дитячої творчості. Запроваджено методику естетичного виховання учнів ДМШ на уроках зі спеціальності. Вона грунтується на освоєнні музики як мистецтва інтонованого смислу та передбачає розв'язання завдань опанування учнями "комплексного" інтонування, формування в них відчуття жанрово-стильової характеристики музики, виховання аналітико-синтетичного ставлення до музичного мистецтва. Зроблено висновок, що реалізація методики естетичного виховання учнів ДМШ на уроках зі спеціальності сприяє позитивній динаміці кількісних і якісних показників їх естетичної вихованості.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано ідею щодо естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва як вихідну форму й основу цілісного формування особистості людини. Процес оновлення технологій масового естетичного виховання засобами музичного мистецтва розглянуто як необхідну умову досягнення соціально-гуманістичної мети формування людини на сучасному етапі розвитку суспільства: розвитку активності, здатності до творчого, оптимістичного, конструктивного ставлення до світу й себе. Аргументовано тезу про необхідність оновлення технологій музично-естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва, що підвищує ефективність їх інтелектуального, морального, трудового, фізичного навчання та виховання, забезпечує розвиток творчого ставлення до життя, здатності подолати проблемні ситуації. Запропоновано нову технологію естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано суть механізму виховання в молодших школярів тяжіння до духовних цінностей на уроках музики, який передбачає врахування домінувальної ролі емоційної сфери у сприйнятті творів мистецтва, рівня пізнавальних можливостей і творчих здібностей учнів цього віку з метою розвитку духовних потреб і почуттів, набуття елементарних навичок сприйняття мистецтва і знань про духовні цінності, формування творчої активності, а також для реалізації духовних сил і задатків. Визначено педагогічні умови реалізації даного механізму, а саме: інтеграцію міжпредметних і міжхудожніх знань, умінь і навичок, організацію навчально-виховного процесу на уроках музики з використанням аксіологічного й особистісно-діяльнісного підходів, стимулювання потреби творчої самореалізації молодших школярів у різних видах музичної діяльності.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання, а також основні завдання естетичного виховання підлітків, та сутність apт-терапії. Обгрунтовано можливість застосування ії засобів у професійній підготовці майбутньою вчителя музики та в естетичному вихованні підлітків. Виокремлено структурні компоненти, критерії, показники та рівні готовності майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків.

  Скачати повний текст

У роботі аналізується діяльність західноукраїнських композиторів другої половини XIX - початку XX сторіччя, визначається їх внесок у розробку ідей, що стосуються розвитку національного музичного виховання в Західній Україні. Встановлено, що, незважаючи на складні соціально-економічні, політичні і культурні обставини, композитори в умовах австро-угорської окупації внесли вагому лепту в теорію і практику музично-естетичного виховання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему музично-творчих здібностей у контексті різних галузевих наукових знань. Проаналізовано вітчизняну та зарубіжну психологічну, педагогічну, мистецтвознавчу літературу у аспекті суті та розвитку музично-творчого процесу у музичній діяльності. Досліджено взаємовплив у даному розвитку пізнавально-психічних процесів і музичних здібностей та чинники впливу на їх розвиток. Обгрунтовано методику цілісного розвитку музичних, творчих і музично-творчих здібностей. Наведено тезу, що наявність музичних здібностей ще не є показником музично-творчої діяльності. Доведено залежність розвитку досліджених здібностей від залучення учнів до таких форм діяльності, які постійно ускладнюються та вимагають вияву інтелектуальної, художньої, емоційної, творчої діяльності в єдиному комплексі. Визначено критерії та показники рівнів сформованості музично-творчих здібностей, що дає змогу удосконалити методику їх діагностування в учнів, яка передбачає визначення рівня розвитку інтелекту, музичних, виконавських і творчих здібностей, музично-творчої діяльності і має вагоме значення для подальшої розробки методики організації навчально-виховного процесу дитячих мистецьких шкіл. Експериментально апробовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність дії запропонованої методики розвитку даних здібностей учнів мистецьких шкіл.

  Скачати повний текст

На основі аналізу спеціальної та педагогічної літератури, навчальних планів та програм шкіл, вищих навчальних закладів виявлено та систематизовано концептуальні підходи до музичного виховання учнів I - VI класів основної школи, охарактеризовано сучасну теоретичну модель професійно-педагогічної підготовки вчителя музики у польських вищих навчальних закладах. Визначено специфіку змісту та форм музичного виховання учнів польських шкіл на сучасному етапі реформування шкільної освіти. Встановлено провідні тенденції розвитку музичного виховання учнів I - VI класів у системі шкільної освіти у Польщі. Здійснено порівняльний аналіз систем музичного виховання школярів у Польщі та Україні.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу наукової літератури визначено теоретико-педагогічні засади соціалізації учнів, проаналізовано процес соціального виховання, розкрито суть та зміст понять "соціальна активність", "соціально-музична активність". Розглянуто вплив соціально-культурного середовища на соціальне виховання учнів засобами музики за умов сільського соціуму. Розроблено та апробовано факультативну програму "Я, музика, суспільство", яка забезпечує ефективність даного виховання учнів засобами музики у сільській гімназії. Визначено зміст, форми та методи соціального виховання учнів, визначено шляхи та умови підвищення ефективності педагогічного впливу на соціально-музичну активність особистості. Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено доцільність і особливість форм роботи та різноманітних видів діяльності учнів, які водночас дають змогу здійснювати корекцію процесу соціального виховання. Визначено, що недостатній обсяг соціальних знань учнів, насамперед норм та правил, негативно впливає на їх поведінку, взаємовідносини з оточенням, ставлення до себе та інших осіб.

  Скачати повний текст

Показано залежність емоційного благополуччя дитини від здатності до креативного вираження переживань. Розроблено модель організації спільної музично-ігрової діяльності першокласників як засобу підтримки емоційного благополуччя та корекції їх емоційної сфери. Поглиблено існуючі уявлення про емоційну сферу першокласників у віковому та гендерному аспектах. Окреслено основні типи емоційного неблагополуччя у молодших школярів у період адаптаційної кризи. Конкретизовано зміст поняття "спільна музично-ігрова діяльність", розширено уявлення про можливості музики як засобу корекції емоційної сфери у дітей. Виокремлено психолого-педагогічні та організаційно-методичні умови підтримки емоційного благополуччя та корекції емоційної сфери, визначено завдання психолога (педагога) щодо забезпечення емоційного благополуччя у молодших школярів.

  Скачати повний текст