Дисертація присвячена висвітленню соціально-психологічних закономірностей розвивальної взаємодії вчителя і учнів в системі модульно-розвивального навчання як соціокультурній організації. Проаналізовані ідеї, принципи, категорії і поняття нової експериментальної системи, описані соціальні параметри моделі психологічного розвитку особистості (полімотивація, соціальна роль, психолого-педагогічний зміст, паритетна освітня діяльність тощо) й обгрунтовані технологічні інваріанти їх взаємозалежного втілення у досвіді педагогічних колективів середніх шкіл. Порівняння наукових підходів до соціального проектування розвивальних систем навчання дало змогу описати структуру соціально-психологічного простору розвивальних взаємин у класі, що організується у формі модульного заняття (міні-модуля). Охарактеризовані компоненти інноваційного програмово-методичного забезпечення повного освітнього циклу (знання - уміння - норми - цінності), описана методологія дослідження ефективності модульно-розвивального процесу. Подані результати системного експертно-діагностичного вивчення основних параметрів і показників психосоціального розвитку вчителів і учнів за нових експериментальних умов свідчать про якісно вищий розвитковий вплив міні-модуля на зростання культурного потенціалу особистості порівняно з традиційним уроком, а також про важливі соціально-психологічні чинники реалізації розвивальної ефективності модульних занять з боку вчителя і учнів. Доведена доцільність нової системи щодо поліпшення психологічної і методичної грамотності педагогів, зростання інтелектуального та особистісного розвитку школярів, підвищення їхньої здатності до неперервної розвивальної взаємодії.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено динаміку морального вибору підлітка на різних вікових етапах, показано його специфіку у підлітковому віці. Сформульовано визначення поняття "готовність до морального вибору". Розглянуто генезис та етапи (ситуативний, самостійний, особистісний) досліджуваного процесу. Визначено критерії (моральну рефлексію, емоційно-ціннісне ставлення до іншого, довільність) і рівні (високий, середній, низький) готовності підлітка до здійснення морального вибору. Виявлено типи (виконавський, демонстративний, самостійний) морального вибору підлітків. Розроблено програму та комплекс психологічних засобів активізації готовності підлітків до морального вибору. Апробовано особистісно орієнтовані технології виховного впливу на підвищення рівня готовності особистості підлітка до морального вибору. Уточнено уявлення про психологічну сутність, зміст, структуру морального вибору взагалі та морального вибору підлітка зокрема. Удосконалено психодіагностичний інструментарій вивчення морального вибору та психологічної готовності до його здійснення. Уточнено систему знань з проблеми розвитку моральної самосвідомості та уявлень про взаємообумовленість морального вибору та становлення моральної самосвідомості підлітків.

  Скачати повний текст

Визначено, що в системі "Я"-образів підлітків шкіл-інтернатів актуальними є статусно-рольові категорії. Підліткам загальноосвітніх шкіл притаманна наявність соціально-діяльнісних категорій окрім статусно-рольових. Показано, що у підлітків шкіл-інтернатів структура "Я"-концепції малодиференційована, а система їх уявлень про себе узалежнюється уявленням і нормативними приписами значимих інших. З'ясовано, що в ідентифікаційній матриці підлітків шкіл-інтернатів більш значущими є суб'єктивні характеристики. Об'єктивній інформації про себе протистоять суб'єктивні категорії, констатація загально поширених якостей поступається пошуку особливих, неповторних особистісних проявів. Відмінності в емоційно-цінісній складовій системи "Я"-образів менш виражені, ніж у когнітивній. Зокрема, у підлітків шкіл-інтернатів, у зв'язку з браком позитивних оцінок та позитивної підтримки людей з найближчого оточення, відбувається формування емоційної залежності. Відсутність самосхвалення, поблажливості до себе, позитивних рефлексивних очікувань щодо ставлення значимих інших призводять до внутрішньої конфліктності та самозвинувачення. Розроблено й апробовано соціально-психологічний тренінг з метою інтеграції "Я"-образів в єдину "Я"-концепцію. За допомогою статистичних методів показано, що запропонована система впливів є ефективним засобом психокорекційної роботи з підлітками, позбавленими батьківськго піклування за умов деприваційного середовища.

  Скачати повний текст

Визначено сутність підліткової депривації, запропоновано її типологію. Висвітлено різноманітні прояви депривації - девіантну та делінквентну поведінку підлітків у нестабільному кризовому суспільстві. Досліджено соціально-педагогічні причини явища депривації підлітків і характеристику напрямів, форм і методів у контексті завдань її подолання практичними засобами культурно-дозвіллєвої діяльності. Розкрито інноваційні педагогічні підходи до оптимізації процесу виховання підростаючого покоління. На основі експериментального дослідження проаналізовано реальні соціокультурні та педагогічні умови вирішення проблеми девіантної поведінки молоді.

  Скачати повний текст

Досліджено соціальний феномен "втечі з дому та бродяжництво підлітків", виокремлено його різновид, який можна кваліфікувати як девіантну поведінку. Запропоновано класифікацію підлітків, схильних до бродяжництва. Виявлено мікросоціальні (психологічні труднощі й ускладнення, зумовлені найближчим соціальним оточенням) та індивідуально-психологічні чинники, що зумовлюють бродяжництво підлітків. Розроблено модель (зміст, програму та технологію) психологічної допомоги підліткам, схильним до бродяжництва. Наведено результати її експериментального впровадження.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему корекції ускладненого спілкування в учнів шкіл-інтернатів. Висвітлено психодіагностичний інструментарій, розроблено опитувальники з вивчення комунікабельних ускладнень спілкування та егоїзму в учнів шкіл-інтернатів. Визначено залежність між специфікою розвитку дитини у певному соціальному середовищі та формуванням специфічних особистісних утворень. Проаналізовано шляхи та методи корекції ускладненого спілкування в учнів шкіл-інтернатів.

  Скачати повний текст

Виявлено психологічні закономірності та механізми процесу духовного розвитку на підставі особистісного підходу. Вивчено специфіку духовного зростання дітей та молоді на різних вікових етапах. Виокремлено й обгрунтовано основні принципи зазначеного підходу (духовно-особистісної інтеграції, ієрархічності та ціннісно-смислової детермінації). Виявлено причини виникнення духовного дисонансу особистості. Визначено психологічні закономірності та соціокультурні умови її духовного розвитку. З'ясовано специфіку психологічних механізмів духовного розвитку дітей і молоді на різних вікових етапах. Розроблено психологічні моделі (дихотомічну модель духовної детермінації особистості та модель процесу духовного розвитку дітей і молоді). Обгрунтовано критерії та показники цього процесу. Уточнено принципи психологічного діагностування показників духовного розвитку особистості. Розроблено психодіагностичний інструментарій дослідження духовного потенціалу дітей і молоді. Обгрунтовано та впроваджено психолого-педагогічний супровід духовного розвитку дітей і молоді, що базується на виявлених психологічних закономірностях і механізмах, передбачає застосування сучасних засобів, спрямованих на активізацію духовного потенціалу учнів і студентів. Розроблено прийоми духовно-особистісного консультування дітей і молоді з урахуванням психологічних закономірностей і механізмів духовного розвитку. Визначено специфіку реалізації духовно-особистісного підходу у консультативній практиці й особливості професійної підготовки психологів до консультативної роботи.

  Скачати повний текст

Досліджено змістові та формальні ознаки життєвих перспектив підлітків, які виховуються у сім'ях і школах-інтернатах. З'ясовано, що основними проблемами підліткового віку є самовизначення та формування життєвої перспективи. Виокремлено основні сфери, в яких найповніше реалізуються життєві перспективи сучасних підлітків: професійно-трудову, сім'ї, соціальних відносин, сексуальних орієнтацій, міжстатевих контактів, відносин з друзями, фізичного самозбереження та здоров'я, екзистенціальних цінностей, життєвої активності, самосвідомості. Проаналізовано змістову та формальні ознаки життєвих перспектив у підлітків залежно від умов і соціалізації. Теоретично обгрунтовано й емпірично підтверджено типологію конструктів життєвих перспектив, які мають специфічні характеристики ціннісних орієнтацій, спрямованості особистості, мотивації, а також відображають своєрідну смислову фіксацію. Проведено порівняльне дослідження конструктів життєвих перспектив у підлітків, які виховуються в сім'ях і школах-інтернатах, показано їх спільність і специфічність у дітей обох груп.

  Скачати повний текст

Вперше теоретично обгрунтовано й експериментально експліковано психодинамічні показники моральної сенситивності молодших школярів. Уточнено сучасні наукові уявлення про структурно-функціональну трансформацію Я-концепції дітей у хронометричних межах молодшого шкільного віку. Конкретизовано глибинно-психологічний зміст механізму ідентифікації у процесі засвоєння моральних норм. Розкрито сутність гендерних відмінностей емоційного інтелекту як передумови розвитку моральності молодших школярів. Визначено специфіку морального самовизначення учнів початкових класів. Зафіксовано взаємозв'язок стилю педагогічного спілкування з рівнем морального розвитку вихованців.

  Скачати повний текст

На підставі теоретичного аналізу обгрунтовано та виділено основні психолого-педагогічні детермінанти моральних вчинків, а саме: усвідомлення та розуміння учнями моральних норм, етичних цінностей, притаманних соціуму; адекватне оцінювання школярами моральних дій оточуючих їх людей, літературних персонажів, героїв кінофільму; самооцінку учнями власних моральних дій; мотиви поведінки молодших школярів. Виявлено рівні, динаміку й особливості прояву окремих детермінант моральних вчинків впродовж навчання у молодшій школі. Установлено, що у молодших школярів функціонують всі досліджені психолого-педагогічні детермінанти моральних вчинків, між якими існують тісні внутрішні взаємозв'язки. Вплив кожної з детермінант на формування моральних вчинків змінюється впродовж віку дитини, що навчається у молодшій школі. Однак головну роль відіграє детермінанта, взаємопов'язана з самооцінкою власного вчинку. Експериментально доведено можливість розвитку психолого-педагогічних детермінант моральних вчинків. Розроблено програму психоемоційні роботи, показано значне зростання показників за кожною детермінантою моральних вчинків в учнів експериментальної групи внаслідок її апробації.

  Скачати повний текст

У роботі представлена цілісна характеристика проблеми розвитку відповідальності у дітей підліткового і раннього юнацького віку. Розкриваються закономірності даного процесу. Представлені результати експериментального вивчення особливостей розвитку предмета відповідальності, визначається його "зона найближчого розвитку" в підлітковому і ранньому юнацькому віці. Дається характеристика інстанції відповідальності та особливостей суб'єкта поведінки. Досліджені психологічні умови та засоби ефективного впливу на розвиток відповідальності у підлітків і старшокласників.

  Скачати повний текст

Досліджено комунікативний, емоційний та поведінковий компоненити стилю педагогічного спілкування вчителів початкових класів шкіл-інтернатів. Розглянуто динамічні аспекти формування та особливості прояву мотивації учіння молодших школярів, встановлено взаємозв'язки її основних параметрів (рівнів мотивації та ієрархії учбових мотивів) зі стилем педагогічного спілкування вчителя. Визначено та систематизовано варіанти суб'єктивної інтерпретації бажання вчитись молодшими школярами у закладах інтернатного типу. На базі методики активного соціально-психологічного навчання Т.С.Яценко розроблено тренінг оптимізації педагогічного спілкування вчителів початкових класів як чинника формування мотивації учіння молодших школярів і доведено його ефективність.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічну готовність вихованців інтернатних закладів до шлюбно-сімейних стосунків, виявлено зміст, структуру, критерії та показники її сформованості. Досліджено зміст ціннісно-смислової сфери особистості депривованих юнаків і дівчат, спрямованої на родинне життя. Визначено специфіку самооцінних ставлень вихованців інтернатних закладів стосовно виконання сімейних та соціальних ролей, досліджено сформованість навичок самокерівництва та самоорганізації життєдіяльності. Розкрито зміст еталонів маскулінності та фемінності в старшокласників, які виховуються без батьківської опіки та в батьківській сім'ї. Визначено рівень поінформованості депривованого юнацтва в питаннях культури сексуального та репродуктивного здоров'я, виховання дітей та сімейного спілкування. Виявлено соціально-психологічнї умови, які сприяють успішному статеворольовому самовизначенню молоді, вихованої без батьківської опіки. Доведено ефективність системи психокорекційних заходів, орієнтованих на формування психологічної готовності вихованців інтернатних закладів до створення сім'ї. Конкретизовано доцільність впровадження альтернативних моделей надання психологічної підтримки випускникам даних закладів шляхом використання новітніх виховних технологій та доведено їх ефективність у формуванні відповідального ставлення до шлюбно-сімейних стосунків, адаптації до самостійного життя.

  Скачати повний текст