З'ясовано, що системотвірною властивістю творчого мислення є гнучкість. Визначено головні підходи до аналізу проблеми кризи у дітей віком 6-7-ми років у психолого-педагогічній літературі. Одержані результати емпіричного дослідження дозволили зробити висновок щодо негативної динаміки розвитку інтелектуально-когнітивної сфери у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку загалом і показників творчого мислення зокрема. Подано зміст розробленої програми розвитку творчого мислення у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку, що містить тренінгові заняття, метою яких є розвиток гнучкості мислення. Проведене контрольне вимірювання головних показників творчого мислення й інтелектуально-когнітичної сфери свідчить про наявність значних відмінностей між показниками творчого мислення дітей експериментальної групи до і після дослідження, а також дітей експериментальної та контрольної груп.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні підходи щодо вивчення феномену візуального мислення, визначено його роль у загальному психічному розвитку підлітків. Виявлено рівень розвитку продуктивних можливостей їх візуального мислення, міру сформованості його операціональної сфери, охарактеризовано змістові компоненти візуальних образів. Установлено взаємозв'язок рівня розвитку основних показників даного мислення. Визначено напрямок і закономірності його розвитку в підлітковому віці. Розроблено та апробовано методику розвитку візуального мислення підлітків, обгрунтовано доцільність її використання в роботі шкільної психологічної служби.

  Скачати повний текст

Визначено діалогічні якості пізнавальної діяльності особистості: толерантність по відношенню до інших, навіть протилежних точок зору; здатність обгрунтовувати свою позицію; здатність до співпраці з партнерами по спілкуванню в процесі розв'язання завдань; здатність аналізувати свої судження, порівнювати їх з точкою зору партнера по спілкуванню; здатність до творчого розв'язання проблемних завдань. Доведено, що педагогічний вплив вчителя на старшокласників сприяє діалогічному наповненню мотиваційної, змістової, операційної сторін пізнавальної діяльності через заохочення суб'єкт-об'єктної взаємодії партнерів по спілкуванню, постановку творчих завдань і проблемних ситуацій; стимулювання пізнавальної активності учнів у процесі організації навчальних дискусій. З'ясовано характеристики пізнавальної ситуації, які активізують мислення особистості та розвиток діалогічних якостей пізнавальної діяльності: проблемність, що спричинюється неоднозначністю умов творчого завдання і, таким чином, активізує мислиннєву діяльність учня; когнітивний дисонанс, який виникає у разі виникнення проблеми, розв'язати яку за допомогою вже існуючого засобу-стереотипу неможливо. Визначено основні засоби змістових, дискретних, інтелектуально-рефлексивних, особистісно-рефлексивних впливів на розвиток діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників. Визначено психолого-педагогічні умови ровитку в старшокласників діалогічних якостей пізнавальної діяльності: активізація завдяки відповідним педагогічним впливам вчителя мислення школярів, вдосконалення їх мислительних операцій, розвиток критичного ставлення до своєї точки зору, думок інших учнів та вчителя, здатності розуміти висловлювання партнерів по спілкуванню, обгрунтовувати власні судження, вносити нові ідеї та пропозиції.

  Скачати повний текст

Вперше визначено стан сформованості у дошкільників із загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ), які перебувають в інтернатних установах, операцій смислової організації висловлювання та структурно-мовленнєвого оформлення. Уточнено зміст понять "комунікативна депривація" та "комунікативне ядро дитини-сироти". Досліджено особливості розвитку усного зв'язного мовлення у дітей-сиріт і встановлено причини затримки оволодіння мовленнєвими навичками. Охарактеризовано складові комунікативного ядра особистості дитини-сироти старшого дошкільного віку та виявлено стан їх сформованості у даної категорії дітей. З'ясовано залежність рівня розвитку усного зв'язного мовлення від стану сформованості комунікативного ядра особистості. Розроблено комплексну систему заходів психолого-педагогічного впливу на формування та розвитку усного зв'язного мовлення дітей-сиріт з ЗНМ, які перебувають в інтернатній установі закритого типу.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність критичного мислення особистості, визначено його основні ознаки, зокрема в учнів початкових класів, висвітлено вікові особливості школярів у контексті формування критичного мислення. Розроблено модель формування критичного мислення молодших школярів, проаналізовано рівні його сформованості в учнів початкових класів.

  Скачати повний текст

Уточнено наукові уявлення про психологічну сутність творчої діяльності старших дошкільників. Визначено місце стратегічних тенденцій аналогізування у мисленні дітей старшого дошкільного віку. Встановлено особливості та закономірності прояву аналогізування, встановлено рівні сформованості даної якості. Визначено психолого-педагогічні умови, детермінанти та механізми ефективного розвитку стратегічних тенденцій аналогізування у старших дошкільників. Побудовано концептуальну модель розвитку стратегічних тенденцій аналогізування, розроблено й апробовано комплексну методику їх формування. Методику тренінгу складено на базі творчих завдань, які забезпечують розвиток позитивного емоційного ставлення старших дошкільників до творчої діяльності, формування сенсорного досвіду та удосконалення навичок аналогізування. Розроблено методичні рекомендації для педагогів та психологів дошкільних навчальних закладів щодо розвитку стратегічних тенденцій аналогізування у старших дошкільників.

  Скачати повний текст

На підставі урахування основних положень системно-стратегіальної теорії творчості визначено психологічні особливості формування мисленнєвої стратегії аналогізування у підлітків на матеріалі фізичної географії. Розкрито сутність базових понять дослідження, зокрема, таких як "аналогія за генезисом", "поле аналогії", "пояснювальна здатність аналогії", "пояснювальна сила аналогії", "творча географічна задача". Визначено найбільш адекватні різновиди стратегії пошуку аналогів для формування стратегії аналогізування у процесі навчання географії. Виявлено домінування проявів тенденцій аналогізування у процесі стихійного формування стратегії аналогізування, визначено причини типових помилок підлітків під час розв'язання творчих географічних задач. Обгрунтовано програму формування стратегії аналогізування у процесі вивчення підлітками географії у вигляді дидактичної гри "Аналогія", зроблено її апробацію. Охарактеризовано основні етапи формування стратегії аналогізування.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему застосування розвитку творчого потенціалу у психологічній реабілітації дітей молодшого шкільного віку з порушеними соціальними зв'язками. Здійснено аналіз змісту, структури та умов розвитку креативності у цих дітей. Проаналізовано поняття порушених соціальних зв'язків, детермінанти їх виникнення, форми прояву та методи реабілітації у різних психологічних напрямках. Розроблено теоретико-методологічні засади та програму розвитку креативності для сприяння поновленню порушених соціальних зв'язків. Установлено, що ці зв'язки зумовлені дією комплексу взаємопов'язаних зовнішніх і внутрішніх факторів та можуть бути відновлені на основі розвитку креативності як здатності до творчості, що є інтегральною властивістю особистості.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні особливості розуміння старшими дошкільниками нових для них інформаційних структур в аудіо- та візуальних формах (віршів, понять, байок, оповідань, репродукцій картин, малюнків). Здійснено теоретичний аналіз проблеми розуміння, визначено основні психологічні індикатори та детермінанти його проявів. Виявлено характеристики процесу розуміння старшими дошкільниками нової для них інформації, що відбувається шляхом визначення ними суб'єктивних орієнтирів та конструювання нових образів-понять, які складають основу розуміння. Показано роль аналогізування та комбінування як головних механізмів формування нових смислових конструкцій. Розроблено експериментальну систему для навчання дітей вмінню аналізувати нові інформаційні структури.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні чинники та умови ефективного формування мисленнєвої культури підлітків (МКП) на уроках зарубіжної літератури (УЗЛ). Розроблено модель МКП в контексті мотиваційної, когнітивної та соціальної сфер, які складаються зі змістового, операційного, особистісно-смислового компонентів. Описано систему психолого-педагогічних впливів вчителя на учнів на УЗЛ для формування МКП. Визначено психологічні чинники формування МКП, зокрема, підготовка вчителя до організації ефективної суб'єкт-суб'єктної взаємодії підлітків на УЗЛ; підготовка підлітків до адекватного сприймання та розуміння літературних творів для їх інтерпретації та аналізу; позитивна мотивація діяльності учнів, сформованість мотивації досягнення; здатність учнів до соціальної саморегуляції, управління власною діяльністю; оволодіння учнями мисленнєвою діяльністю; їх здатність до реалізації творчих здібностей, особистісних якостей, що сприяють здійсненню успішної творчої діяльності; оволодіння учнями стратегіями ефективної комунікації.

  Скачати повний текст

Уточнено поняття "егоцентризм", виокремлено поняття "егоцентризм особистості", визначено його роль як однієї з ключових особистісних детермінант мисленнєвої діяльності у підлітковому віці. Виявлено види, типи, рівневу динаміку, форми й особливості прояву егоцентризму в мисленнєвій, особистісній сферах залежно від рівня. Визначено його позитивні ознаки та негативні наслідки. Досліджено прояв егоцентризму у параметрах мисленнєвої діяльності: продуктивності, організованості, динаміки. Виявлено вплив на рівень сформованості інтелектуальних умінь, особистісні фактори, якості, ставлення до себе в підлітковому віці. Розроблено програму запобігання розвитку та поширенню егоцентризму особистості, його негативних наслідків у мисленнєвій діяльності підлітків.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему формування творчого мислення учнів початкової школи (ТМУПШ) в процесі мистецької діяльності (ПМД). Розкрито сутність, зміст та структуру ТМУПШ, методичні засади його формування щодо визначення психолого-педагогічних умов, методів та особливостей роботи. Обгрунтовано критерії та визначено рівні сформованості ТМУПШ в ПМД в контексті структурних компонентів даного феномену. Розроблено структурно-функціональну модель формування ТМУПШ, які вроваджено в навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл в процесі навчання мистецтву.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертація містить аналіз з проблеми "задача" у зарубіжній і вітчизняній літературі. Наведено специфіку розв'язання лінгвістичної задачі на уроках української мови і літератури. Розкрито поняття "спосіб", визначено його роль при розв'язанні задачі. Обгрунтовано, що розв'зання лінгвістичної задачі здійснюється за умов використання фразеологічних засобів. Експериментально перевірено і доведено, що суттєві зміни за рівнями сформованості способів розв'язання лінгвістичних задач засобами фразеології досягнуто завдяки цілеспрямованій навчальній діяльності учнів. Застосування алгоритму, побудованого за системою послідовності "Рух по спіралі", сприяє успішному розв'язанню лінгвістичних мислительних задач.

  Скачати повний текст

Проведено теоретико-експериментальне дослідження та виявлено, що логічна класифікація є однією з фундаментальних операцій мислення та базою подальшого розумового розвитку дитини. У молодшому шкільному віці дитина може здійснювати різні види групувань, а саме: класифікацію, серіацію, заміщення, встановлення симетрії, тобто групування аддитивного порядку. Запропоновано зміст поняття "класифікація" як узагальнення виокремлених ознак предметів і явищ, що дозволяє групувати об'єкти за видовими, родовими й іншими ознаками. Установлено взаємозв'язок між показниками інтелекту й особливостями логічної класифікації. Це підтверджує припущення, що вищий рівень інтелекту певною мірою залежить від рівня й особливостей розвитку логічної класифікації. З'ясовано, що показник "логічна класифікація" взаємопов'язаний з академічною успішністю й інтелектом. У процесі формувального експерименту покращено показники операції логічної класифікації у молодших школярів. Розвиток їх логічних операцій здійснено завдяки використанню непрямого методу навчання і методу моделювання. Дані методи сприяють підвищенню показників класифікації та покращанню академічної успішності учнів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив тривожності на інтелектуальний розвиток учнів молодшого шкільного віку. Систематизовано основні теоретичні й експериментальні підходи до розв'язання зазначеної проблеми. Обгрунтовано положення про наявність певних особливостей співвідношення перебігу інтелектуального розвитку 6 - 8-річних школярів і проявів тривожності. Розроблено й апробовано програму корекції надмірної тривожності даних учнів, показано її ефективність за умов використання у практиці навчально-виховного процесу початкової школи.

  Скачати повний текст

Уперше визначено зміст і структурні компоненти поняття "психолого-педагогічний моніторинг навчальних досягнень учнів". Розроблено концепцію системи психолого-педагогічного моніторингу навчальних досягнень учнів основної школи як засобу контролю за процесом їх розумового розвитку. З'ясовано провідні психологічні механізми та умови здійснення психолого-педагогічного моніторингу навчальних досягнень учнів основної школи. Розроблено інтегровану модель рівневого процесу навчання. Поглиблено психологічну суть поняття "навчальні досягнення учня" як результат і основу його подальшого розумового розвитку. Розкрито зміст поняття "потенційні навчальні можливості учнів", виявлено їх структурні компоненти та рівні. Досліджено основні психологічні передумови навчальних досягнень підлітків й основні підходи до проблеми їх визначення.

  Скачати повний текст

Визначено понятійний апарат, структуру й особливості розвитку інтелекту старшокласників, технологію розвитку інтелектуальної активності та методи діагностики сформованості інформативної компетентності учнів як результату навчання інформатики за умов ліцею. Вирішено завдання стосовно розробки компонентів методичної системи розвитку інтелектуальної активності ліцеїстів на базі системи компетентнісних задач з інформатики. Описано технологію створення таких задач, модель інтелектуально-насиченого компетентнісного середовища як засобу розвитку інтелектуальної активності ліцеїстів у процесі навчання даної дисципліни та методичні рекомендації щодо її впровадження до навчального процесу. Відповідно до сучасних вимог створено програмно-методичний комплекс з інформатики, який містить друкований і електронний підручники, робочий зошит для учнів і методичні рекомендації щодо організації навчального процесу відповідно до розробленої моделі інтелектуально-насиченого навчального середовища, що забезпеує високий рівень інтелектуальної активності учнів під час навчання, посилює прикладне спрямування курсу інформатики, стимулює мотивацію учнів і створює умови для набуття ними інформативної компетентності.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему впливу креативного мислення на процес соціалізації дітей молодшого шкільного віку. Розкрито сутність поняття "соціалізація", розглянуто структуру даного феномену, здійснено багаторівневий аналіз його чинників, уточнено критерії гармонійності. Експериментально визначено основні негативні показники проходження даного процесу молодшими школярами на сучасному етапі. Обгрунтовано шляхи та засоби розвитку креативного мислення учнів початкової школи, запропоновано методику педагогічного управління даним процесом у школі. Розроблено спеціальну систему завдань, спрямованих на розвиток креативного мислення молодших школярів засобами освіти, зроблено її апробацію на заняттях з іноземної мови. Експериментально доведено, що креативне мислення є сприятливим інтегруючим чинником соціалізації.

  Скачати повний текст

Доведено можливість здійснення у повному обсязі за умов початкової школи задуму Л.С.Виготського щодо розвитку в молодшого школяра писемного мовлення через гру та малювання. Виявлено евристичний потенціал уявлень, запропонованих Л.С.Виготським, Е.Еркіним про розбудову дитиною удаваної ситуації гри та дитяче малювання як процеси побудови текстів своєрідними засобами. Розкрито роль діалогу молодшого школяра за наявними та уявними співрозмовниками у становленні його суб'єктом писемного мовлення. Показано, що створення молодшим школярем вихідних засобів знакового опосередкування власної поведінки та послідовна трансформація ним цих засобів обумовлена наявністю та розв'язанням ним плідних суперечностей власного самовизначення у загальнолюдській та національній культурі.

  Скачати повний текст