Досліджено психологічні особливості агресивних дітей молодшого шкільного віку. Проаналізовано підходи різних психологічних шкіл до трактування природи та детермінації агресії. Розкрито зміст поняття "агресивні реакції". Розглянуто основні фактори, які обумовлюють дані реакції молодших школярів. За результатами кореляційного, кластерного та факторного аналізів виділено психологічний симптомокомплекс особливостей молодших школярів, схильних до агресивних реакцій, описано його зміст. Надано методичні рекомендації щодо профілактики агресивної поведінки школярів і розроблено психологічний тренінг корекції даної поведінки, оцінено його ефективність. Виявлено статистично вірогідну позитивну динаміку в експериментальній групі після тренінгу за більшістю показників.

  Скачати повний текст

Одержано нові дані про структуру та динаміку агресивної комунікації у парі "мати - дитина". Досліджено феномени невербальної комунікації матері й дитини, в яких описано особливості інтервенції матері в простір дитини під час навчання. Визначено залежність показників соціальної дезадаптованості молодшого школяра від проявів агресії в комунікації матері та дитини. Визначено складний характер залежності, за якої соціальна дезадаптованість школяра пов'язана з високим і низьким рівнем агресії у парі "мати - дитина". Проаналізовано конструктивні аспекти агресії, емпірично обгрунтовано дезадаптивну роль дефіцитарної агресії.

  Скачати повний текст

Визначено та експериментально верифіковано режими самоорганізації копінг-стратегій. Розкрито психологічні механізми комплектації цих стратегій у копінг-стилі в процесі подолання критичної ситуації та тригерні механізми переходу / виходу із кризової зони. Встановлено механізми розпаду та трансформації структури та функцій копінг-стилів. Пояснено механізми флуктуації, вибору та реалізації цих стилів. Виявлено нові інклюзивно-релевантні копінг-стилі з використанням наявних і нових комбінацій копінг-стратегій та копінг-стилів у молодших та старших підлітків з урахуванням їх генези, релевантного ситуаційного контекту та плану психічних дій, на якому вони реалізуються. Вивчено особливості контамінованих копінг-стратегій, що здатні змінювати динаміку всього копінг-стилю.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні підходи до вивчення проблеми потенційної обдарованості та її розвитку у дітей-сиріт. Визначено структурні компоненти потенційної обдарованості. Обгрунтовано діагностичний інструментарій для дослідження потенційної обдарованості дітей-сиріт. Проведено психологічний аналіз розвитку обдарованості у дітей-сиріт, внаслідок чого виявлено рівні актуалізації потенційної обдарованості залежно від вираженості її структурних компонентів і впливу деприваційних факторів. Визначено психологічні особливості створення збагаченого інформаційного середовища та запропоновано нову оригінальну програму психологічного супроводу з актуалізації потенційної обдарованості дітей-сиріт. Встановлено, що актуалізація потенційної обдарованості проявляється у прагненні особистості до єдності й інтеграції своїх потенційних можливостей, до реалізації здібностей та талантів, покликання та призначення, до більш повного розуміння та прийняття власної сутності та розвитку впевненості у собі.

  Скачати повний текст

Визначено зміст понять "культура прояву темпераментальних властивостей особистості" й "адаптивна культура особистості". На підставі системно-синергетичного підходу розроблено моделі даних культур з використанням технологічного підходу "Кваліметричний профіль" розроблено експрес-діагностику темпераментальних і адаптивних властивостей особистості та визначено взаємозв'язки темпераментальних властивостей і соціальної адаптації старшокласників. Розроблено програму тренінгових занять для підвищення культури прояву темпераментальних, соціально-адаптивних властивостей старшокласників, і перевірено її ефективність.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему виховання відповідальності в дітей віком шести років у взаємодії сім'ї та школи. На підставі аналізу праць вітчизняних і зарубіжних дослідників розкрито суть відповідальності стосовно даних дітей. Виявлено їх психофізіологічні особливості як передумови виховання в них відповідальності. Визначено структурні компоненти вихованості у шестирічних учнів відповідальності (когнітивний, емоційно-мотиваційний, діяльнісний), критерії та показники їх оцінювання. Охарактеризовано педагогічні умови виховання у шестирічних учнів відповідальності у взаємодії сім'ї та школи, проведено їх апробацію у межах розробленої організаційно-функціональної моделі.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему впливу акцентуацій характеру підлітків на їх агресивність, структурними елементами якої є ворожість, конфліктність, тривожність. Вивчено наукові джерела з проблем агресії й акцентуацій характеру, що дозволило визначити основний зміст і структурно-функціональні компоненти зазначених феноменів, здійснити базову класифікацію типів акцентуацій характеру у підлітковому віці. Розроблено цілісну систему для діагностики цих типів, яка передбачає застосування запропонованої методики виявлення акцентуйованих характерологічних рис. Створено діагностичну програму визначення рівнів агресивності, ворожості, конфліктності, тривожності, яка містить розроблену психодіагностичну методику. На базі емпіричного дослідження доведено наявність специфічного впливу певних типів акцентуацій характеру підлітків на певні структурні компоненти їх агресивності. Виділено дві великі групи типів акцентуацій, зокрема, агресивні та ворожі, на підставі переважання в них відповідно агресивних чи ворожих поведінкових патернів. Це групування стало підставою для розробки і впровадження психотренінгових програм, завданням яких було зменшення рівня агресивних проявів і сприяння успішній адаптації акцентуйованих підлітків до соціуму. Ефективність розроблених заходів підтверджено значеннями коефіцієнтів кореляції, одержаними за результатами повторного діагностичного обстеження досліджуваних підлітків.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні підходи до вивчення закономірностей впливу несприятливих умов соціалізації на формування особистості дитини. Виявлено, що одними з впливовіших таких умов є прояви насильства до дітей, зокрема, фізичне, психологічне, сексуальне насильство, нехтування потребами дитини. З'ясовано особливості впливу несприятливих умов соціалізації на рівні емоційної, пізнавальної, мотиваційної сфери, образу-Я та міжособистісної взаємодії. Доведено, що під впливом зазначених умов соціалізації діти зазнають емоційного ураження, стосовно образу-Я, значною мірою гальмується пізнавальна активність та виникають порушення у сфері міжособистісної взаємодії. Визначено зміни структурних компонентів психічного розвитку дитини, що виникають під впливом несприятливих умов соціалізації. З урахуванням зазначених змін розроблено типологію дітей, які зазнали цього впливу. Запропоновано діагностичний інструментарій для визначення провідних сфер ураження дітей, що виникають під впливом несприятливих умов соціалізації. Показано, що основою реабілітаційних заходів має бути диференційований підхід, який передбачає врахування уражених сфер психічного розвитку дитини та різновиду несприятливих умов. Розроблено напрями соціально-психологічної реабілітації відповідно до запропонованої типології дітей.

  Скачати повний текст

Розглянуто психофізіологічні особливості дітей середнього шкільного віку. Проаналізовано стан сенсомоторних і нейродинамічних функцій, сприймання, уваги, пам'яті та мислення у дітей 10 - 13-ти років залежно від погодних умов. Подано інформацію про особливості погоди I, II, III типів (згідно з класифікацією І. І. Григор'єва). Виявлено, що розумова працездатність дітей зазначеного віку залежить від погодних умов. Встановлено вірогідне зниження показників розумової працездатності школярів за III типу погоди у порівнянні з досліджуваними параметрами за метеоситуації I типу.

  Скачати повний текст

Вперше до наукового обігу введено поняття "життєдіяльність дитини молодшого шкільного віку, яка пережила розлучення". Виділено й охарактеризовано суспільно-діяльнісний та індивідуально-психічний її рівні. Цілісно розглянуто подію розлучення як динаміку негативних явищ (дестабілізація емоційних стосунків між подружжям, напружені батьківсько-дитячі взаємини до та після розлучення). Досліджено соціальну ситуацію розвитку молодших школярів після розлучення (частоту та характер взаємин між членами неповної сім'ї, вибір і тривалість дружніх стосунків з однокласниками), їх учбову (рівень успішності, негативні чиники впливу) та позашкільну діяльність. Проаналізовано психологічні зміни в особистості дітей, які пережили розпад сім'ї (виразність і стійкість емоційних переживань, ставлення до батьків). Показано відмінності у життєдіяльності молодших школярів залежно від тривалості часового проміжку після розлучення батьків. Розроблено й апробовано психокорекційну програму надання таким дітям психологічної допомоги. Проаналізовано психологічні особливості розвитку особистості дитини у сім'ї після розлучення батьків. Визначено деструктивні чинники взаємин між подружжям та їх вплив на особистість дитини, а також соціальні умови сприятливого перебігу її адаптації до нових стосунків з батьками у неповній сім'ї. Проаналізовано психологічні наслідки дестабілізації емоційних стосунків між батьками для дитини, узагальнено соціально-психологічний досвід життєдіяльності дитини у неповній сім'ї. З'ясовано, що розлучення батьків обумовлює появу деструктивних почуттів (провини, невпевненості у собі, тривожності, боязкості), які діти переживають протягом тривалого часу після розлучення. Доведено можливість зменшення їх негативного впливу на особистість молодшого школяра шляхом проведення психокорекційної роботи з використанням когнітивно-поведінкового підходу з елементами арт-, казко- й ігротерапії, психодрами та психогімнастики.

  Скачати повний текст

Досліджено генезу образу фізичного Я підлітків, проведено теоретичний аналіз наукових підходів щодо вивчення даного феномену у зарубіжній та вітчизняній психології. Визначено зміст, сутніть поняття та структуру образу фізичного Я, розкрито його роль у розвитку підростаючої особистості. Розроблено псхологічну модель генези образу фізичного Я у період дитинства та дорослішання, охарактеризовано етапи його становлення - ситуативно-вибірковий (дошкільний вік), пролонговано-вибірковий (молодший шкільний вік), активно-цілісний (підлітковий вік), цілісно-саморегулювальний (юнацький вік). Визначено критерії та рівні розвитку образу фізичного Я підлітків. Експериментально досліджено структурні компоненти образу фізичного Я. Виявлено вікові зміни та гендерні відмінності образу фізичного Я в особистості молодшого, середнього та старшого підліткового віку. Експериментально доведено доцільність та ефективність впровадження розвивально-корекційної програми у формі соціально-психологічного тренінгу гармонізації образу фізичного Я підлітка.

  Скачати повний текст

Уперше за умов натурного експерименту досліджено комплексний вплив факторів ендо- та екзогенного характеру на формування та стан адаптації учнів молодших класів у загальноосвітньому навчальному закладі з урахуванням віку та статі у порівняльному аспекті. Систематизовано групи об'єктивних критеріїв адаптації ендо- та екзогенного походження та розширено їх спектр за рахунок введення як інформативних індикаторів ступеня адаптації рівня біомаркерів дії довкілля, значення адаптаційного потенціалу на фоні фізичного навантаження, а також показників психоемоційного стану й особливостей темпераменту молодших школярів. Проведено оцінювання впливу довкілля як фактора ризику формування синдрому екологічної дезадаптації у дітей. Установлено, що зниження ступеня адаптаційних резервів у дітей спостерігається, передусім, на фоні високого рівня біомаркерів дії довкілля. Опрацьовано методичну схему комплексного гігієнічного оцінювання факторів формування та стану адаптації школярів до чинників внутрішньошкільного середовища та довкілля. Визначено ступінь взаємозв'язку між окремими показниками адаптації.

  Скачати повний текст

Запропоновано особистісно-комунікативний підхід для вивчення та формування гуманістичної спрямованості міжособистісного спілкування. Розроблено концептуальну модель проявів і взаємовпливів гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій у міжособистісному спілкуванні підлітків. Визначено психологічні критерії прояву у ньому цих інтенцій і тенденцій. Обгрунтовано формулу кількісної оцінки типу взаємозв'язку між гуманістичними інтенціями й агресивними тенденціями у спілкуванні. Виявлено конструктивні (гуманістично-діалогічну, компромісну) і деструктивну (конфліктно-агресивну) стратегії партнерів у міжособистісному спілкуванні. Розроблено й експериментально перевірено ефективність програми та методики формування гуманістичної спрямованості даного спілкування за умов формувального експерименту. Зміст і методику навчально-розвивальної програми побудовано відповідно до концептуальної моделі проявів і взаємовпливів гуманістичних інтенцій у міжособистісному спілкуванні підлітків і принципів особистісно-комунікативного підходу. Запропоновано психолого-педагогічні рекомендації психологам, вчителям, які визначають шляхи розвитку гуманістичної спрямованості спілкування як умови подолання або врівноваження агресивних тенденцій у міжособистісному спілкуванні підлітків.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано сутність міжособистісної перцепції у ранньому юнацькому віці, експериментально виявлено соціально-психологічні чинники її динаміки, розроблено та впроваджено комплексну програму розвитку досліджуваного феномену у старшокласників. Проаналізовано науково-теоретичні концепції даної проблеми у зарубіжній і вітчизняній психології. Визначено зміст і структуру міжособистісної перцепції, розкрито її роль у процесі взаємодії суб'єктів раннього юнацького віку. Запропоновано психологічну модель розвитку міжособистісного сприймання учнів старших класів, обгрунтовано показники та критерії сформованості даної якості, якими є повнота, гнучкість, спрямованість. Охарактеризовано рівні розвитку міжособистісної перцепції у ранньому юнацькому віці (інтегрований, ситуативний, примітивний), експериментально досліджено вікові та гендерні зміни у даному процесі. Виявлено ієрархію соціально-психологічних чинників (емоційно-ціннісне ставлення, емоційний відгук, особистісні якості, нормативні очікування, статус і сприймання групи), що обумовлюють динаміку міжособистісної перцепції та специфіку утворення перцептивного образу. Експериментально доведено доцільність та ефективність впровадження програми розвитку міжособистісної перцепції старшокласників як суб'єктів взаємодії у формі перцептивно орієнтованого соціально-психологічного тренінгу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано поняття психологічної адаптації як інтегрального явища, визначено структурні компоненти психологічної адаптації. Розглянуто особливості адаптації до навчання в школі, зокрема, особливості адаптації в період переходу від початкової до основної школи. Розроблено розвивально-корекційну програму, спрямовану на формування адаптаційних здатностей та гнучкого адаптаційного потенціалу особистості молодшого підлітка та наведено результати перевірки ефективності її реалізації.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально вивчено динаміку розвитку патріотичної рефлексії особистості у молодшому шкільному віці, розроблено та впроваджено програму її удосконалення. Запропоновано психологічну модель, досліджено детермінанти, встановлено критерії, показники та рівні розвитку патріотичної рефлексії учнів I - IV класів. Вивчено вплив засобів української державної й національної символіки та фольклору на розвиток патріотичної рефлексії молодших школярів. Визначено готовність вчителів до патріотичного виховання учнів. Виявлено взаємозв'язок особливостей патріотичної самосвідомості батьків і рівня розвитку патріотичної рефелексії дітей. Розроблено й апробовано програму цілеспрямованого формування патріотичної рефлексії у молодших школярів, яка включає систему виховних заходів, вправ на самопізнання, розвиток патріотичної самосвідомості, встановлено її ефективність та рекомендовано використовувати у навчально-виховному процесі у молодшій школі.

  Скачати повний текст

Визначено вікові особливості математичного творчого мислення дітей молодшого шкільного віку та розроблено програму його діагностики та формування на уроках математики. Як операційну модель математичного творчого мисленнєвого процесу у даних дітей розглянуто процес рішення математичних задач, суб'єктивно нових для індивіда. Побудовано експериментальну програму діагностики та формування математичного творчого мислення у дітей молодшого шкільного віку та експериментально встановлено її суттєвий вплив на певні розумові здібності, а саме: спроможність засвоювати основні арифметичні операції та аналізувати співвідношення, володіння вербальними поняттями, сприйняття форм, візуальну перцепцію, зорово-рухову інтеграцію. Проведено формувальний експеримент та виявлено значні зміни у регуляції мисленнєвої діяльності досліджених дітей з використанням операційних і смислових настановлень. Визначено зниження рівня ригідності мислення. Показано, що в результаті застосування програми формування творчого математичного мислення у структурі мисленнєвих процесів молодших школярів збільшилась частка образно-емоційних компонентів. Емпірично зафіксовано зростання логічності та синтетичності мислення, зростання продуктивності мислення, підвищення показників візуального мислення, удосконалення аналітичних процесів мисленнєвої діяльності та процесів семантизації візуального враження завдяки підключенню словесно-категоріального знання, творчих можливостей візуального мислення та покращанню його операційних характеристик.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості емоційного ставлення дітей середнього та старшого дошкільного віку до себе та ровесників. Досліджено вікові та статеві особливості зазначеного ставлення. Визначено критерії та рівні ставлення дошкільників до себе, їх доброзичливість до ровесників. Вивчено особливості усвідомлення даними дітьми своїх переживань і переживань ровесників. Між ставленнями до себе та ровесників дітей 6-го року життя існує взаємозв'язок, внаслідок якого усвідомлення власних переживань зумовлює усвідомлення переживань ровесників, чого немає в дітей 5-го року життя. Розроблено й апробовано систему впливів, спрямованих на формування у старших дошкільників позитивного емоційного ставлення до себе й однолітків через розвиток їх умінь усвідомлювати власні та чужі переживання. Обгрунтовано, що створення сприятливого мікроклімату у групі ровесників є умовою становлення у дитини позитивного ставлення до себе й інших дітей.

  Скачати повний текст

Виявлено існування зумовленості статеворольової ідентифікації в підлітковому віці етнічними та культурними особливостями. Встановлено, що існують відмінності в проявах статеворольових типів у підлітків різних етнічних груп (фемінний тип статеворольової поведінки більш притаманний українським дівчатам, а андрогінний - польським дівчатам і дівчатам-мігрантам). Доведено, що культура впливає на всі сфери людського життя, зокрема на становлення статеворольової ідентифікації особистості в підлітковому віці. Визначено, що статеворольова ідентифікація в українських підлітків-мігрантів, які народилися та виросли в Польщі, формується так само, як у польських підлітків (на це впливають процеси інкультурації й акультурації).

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та практично виявлено специфічні елементи, що використовуються дітьми різних етнічних груп для передачі змісту картини світу. Висвітлено рівень розробленності даної проблеми у філософії, психолого-педагогічній, соціальній літературі. Проаналізовано такі поняття, як "картина світу", "висвоювання", "символ", "світобудова". Розкрито особливості змісту картини світу дітей молодшого шкільного віку, залежно від етнічної належності та статі. Розглянуто проблеми використання дітьми міфологічних і наукових моделей світу. Запропоновано методики діагностики особистісних особливостей дитини, її когнітивної сфери, а також вивчення картини світу дитини з урахуванням етнічних особливостей.

  Скачати повний текст