Досліджено психологічні проблеми організаторської діяльності керівника школи з поліетнічним педагогічним колективом. Особливу увагу приділено визначенню резервів гармонізації особистісного сприймання вчителями цільових орієнтувань роботи школи, а також оптимізації управлінського спілкування та психологічного клімату. Виділено компоненти управлінської діяльності менеджера освіти, які пов'язані з етнопсихологічними особливостями об'єктів управління. Проаналізовано роль цілепокладання й управлінського спілкування як ключових компонентів організаторської діяльності директора школи. Обгрунтовано відповідні теоретико-методичні засади дослідження. Сформульовано правило "однорідного стилю в управлінні". Відзначено, що його порушення в роботі поліетнічного колективу призводить до значних негативних наслідків. На основі соціометричного аналізу структури професійних груп вчителів виявлено стійку тенденцію переважання виборів за ознакою незалежності суб'єкта і об'єкта до спільної етнічної групи. Встановлено, що роль негативних емоційних станів етнічного походження суттєво знижується за рахунок раціоналізації стосунків у процесах спільної діяльності членів педагогічного колективу. Доведено, що головними резервами удосконалення організаторської діяльності директора школи у Карачаєво-Черкеській республіці є підвищення психологічної культури та етнопсихологічної компетентності, використання морально цінних традицій і звичаїх горців у діяльності усіх суб'єктів педагогічного процесу. Розроблено та широко апробовано програми та методичні рекомендації для різних рівнів системи підвищення кваліфікації вчителів та керівників шкіл.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічну суть, структуру, джерела та чинники формування національної самосвідомості. Розкрито її взаємозв'язок зі змістом ціннісних орієнтацій, етнокультурних потреб у контексті життєвих ідеалів, способу буття людини. Визначено історико-психологічні детермінанти, соціально-психологічні фактори національного самоусвідомлення. Розглянуто психомоделювальний вплив національної самосвідомості на соціальні процеси в Україні.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та емпірично досліджено зв'язок між етносоціальними уявленнями (головним змістом етнічної ідентичності) та рівнем сформованості "Я"-концепції. Визначено вплив етносоціальних уявлень на успішність соціальної адаптації молоді за трансформаційних умов суспільства. Доведено, що етнічну ідентичність, утворену етносоціальними уявленнями, треба розглядати як складовий компонент соціальної ідентичності, а не як незалежне психологічне утворення. Показано, що найважливішим критерієм соціальної дезадаптації є внутрішня дисгармонійність - неузгодженість ідентичностей в ідентифікаційній матриці, занижена самооцінка та негативне самоставлення, екстернальність, конформізм. Доведено, що транформації етнічної ідентичності у вигляді гіпо- та гіперідентичності можна розглядати як гіперкомпенсаторні утворення, що виникають у дисгармонійних особистостей з проблемами адаптації та самореалізації, заниженою самооцінкою та очікуваною оцінкою.

  Скачати повний текст

Розкрито суть та зміст української національної ментальності як психологічного та педагогічного поняття. Проаналізовано основні теоретичні здобутки у її вивченні. Експериментально досліджено психолого-педагогічні умови ефективного формування української ментальності на базі використання в навчально-виховному процесі особистісно зорієнтованих технологій розвитку кращих рис українського народу. Обгрунтовано зміст зразків української літератури та фольклору та психолого-педагогічні умови їх ефективного використання на уроках гуманітарного циклу та в позаурочний час, розглянуто суть необхідних для цього засобів з метою формування в учнів основної школи української національної ментальності.

  Скачати повний текст

Розглянуто етнічну свідомість особистості як своєрідну та неповторну смислову систему інтерпретації етнічної реальності. Досліджено психологічні чинники формування етнічної свідомості у юнацькому віці: характер міжетнічного сприймання особистості, рівень її ціннісно-смислової когнітивної складності в етнічній сфері, особливості змістовного наповнення етнічної свідомості особистості. Доведено, що ефективними засобами розвитку зазначеної свідомості у юнацькому віці є інформування в даній сфері та залучення до творчої діяльності. За результатами дослідження розроблено формуючий експеримент з розвитку етнічної свідомості особистості, основою якого є тренінг "Етнічна картина світу".

  Скачати повний текст

Обгрунтовано понятійно-смислове визначення мудрості як органічної єдності суб'єкт-об'єктних відносин у соціумі індивідуальної душі та в духовно-культурному соціумі народної душі, чим пояснюється природне тяжіння до мудреця. Розвинуто структурування специфічних характерологічних ознак українського народу (за атрибутами Е.Д. Сміта), які пов'язуються з духовними спрямуваннями, сформованими в межах міфопоетичної світоглядно-мотиваційної парадигми, що зумовлює пісенно-романтичну драматургію його історичної вдачі та долі. Поглиблено положення щодо несприйняття українською духовністю у своїх релігійно-філософських формулюваннях абстрактно-логічних схем мислення й апелювання до сердечної мудрості, до поєднання емпірико-сенсуалістичних концепцій пізнання та суспільно-практичної діяльності. Обгрунтовано ствердження українською народною мудрістю свого духовно-діяльного потенціалу на шляху від душевного соціуму окремого індивіда до суспільного соціуму, що породжує розвинене почуття індивідуальності, а також надмірну внутрішню самокритичність, оскільки суспільна злагода в такому разі виявляється бажаною, але малодосяжною метою. Визначено властиві українській народній свідомості потужні загальнолюдські та загальноцивізаційні духовні домінанти, зумовлені об'єктивністю їх формулювань, можливих завдяки інтровертній самокритичності народної вдачі, озвученій у значній кількості різножанрових мудрих максим, і фактичній відсутності почуття етнічної замкненості.

  Скачати повний текст

На підставі теоретичного та експериментального досліджень психологічних ознак культури українців на сучасному етапі розвитку суспільства доведено, що ці ознаки доцільно виокремлювати на тих рівнях характеристики життєдіяльності людини, які співвідносяться з її основною діяльністю щодо забезпечення засобів існування, та класифікувати за критеріями функціонування людини як суб'єкта активності, взаємодії з іншими і суб'єкта пізнання, освоєння й перетворення світу. Відзначено, що такий підхід дає змогу включити до психологічних понять, за допомогою яких можна описати психологічні ознаки культури, поняття, що характеризують мотиваційний аспект діяльності людини, спілкування з партнерами стосовно взаємодії та активність суб'єкта щодо оточуючого світу. Зазначені поняття розривають основний зміст предмета психології - психіки людини.

  Скачати повний текст

Досліджено й проаналізовано з позицій етнофункціонального підходу загальний стан етнічної самосвідомості німців-переселенців в незалежній Україні, емпірично виявлено психологічні чинники, що впливають на формування, посилення та розвиток депресивних виявів у психіці респондентів. Показано етнопсихологічні особливості мігрантів з урахуванням їх специфічного історичного досвіду та сьогоднішніх реалій соціально-економічного життя України. Розроблено методи діагностики, профілактики та психотерапій етнозумовлених депресій за даних етнопсихологічних умов. Запропоновано та випробувано методику діагностування, профілактики та психотерапій етнозумовлених депресій.

  Скачати повний текст

Актуальність дослідження зумовлено практичною значущістю проблеми, недостатністю вивчення такого явища, як етнічний стереотип, зокрема, у психології українців як етносу, його місця у структурі міжособистісного спілкування та спільної діяльності. Вивчено особливості етностереотипізації як на внутрішньорегіональному рівні, так і на рівні моноетнічного міжрегіонального оцінювання у парадигмі "Схід - Захід України" та визначено специфіку процесу міжособистісного оцінювання у середовищі студенської молоді. Обгрунтовано роль етносоціальних уявлень у процесах самовизначення особистості.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній філософії здійснено теоретичну реконструкцію поняття "національна психологія" у контексті теорії всеєдності В.Соловйова. Висвітлено вплив ідей слов'янофілів на формування поглядів мислителя щодо проблем національної психології. Визначено характерні особливості універсалістських принципів концепції В.Соловйова, що впливають на співвідношення національного та всесвітнього у національній психології. З'ясовано, що зміст основних елементів національної психології у філософії В.Соловйова обумовлюється синкретизмом, розкривається у хіліазмі та визначається ствердженням християнського гуманізму у суспільному житті.

  Скачати повний текст

Уперше досліджено міфологічний компонент у структурі ментальності особистості у глобалізаційну епоху та розглянуто глобальність й етнічність як полюсні тенденції прояву міфологічного компоненту ментальності особистості. Уперше запропоновано розгляд міфологізації етнічної ідентичності особистості й індивідуального авторського творення як альтернативних засобів актуалізації та трансформації енічної ментальності. Визначено психокультурні чинники міфологізації етнічної ідентичності за умов культурної глобалізації. Співвіднесено якісні особливості індивідуальної авторської міфотворчості Л.Українки зі специфікою процесу самоактуалізації творчої особистості у контексті української ментальності. Введено поняття індивідуального авторського міфу в структуру системного прикладного психологічного дослідження міфологічного компоненту ментальності. Розвинуто уявлення про характер взаємовідносин між архаїчним й індивідуальним авторським міфом, зважаючи на архетипи колективного несвідомого в ментальності особистості. З застосуванням методу психо-історичної реконструкції (І.Г.Білявського) вивчено глобальні й етнічні виміри визначеного ахетипу колективного несвідомого (архетипу Світового Дерева). Апробовано психосемантичний аналіз для дослідження "Я"-маніфестації архетипу Світового Дерева в індивідуальній авторській міфотворчості, показано евристичний потенціал методу міфокритики (Н.Фрая) у культурно-історичній психології. Розроблено структуру системного прикладного дослідження міфологічного компоненту ментальності особистості на методологічній засаді історичної психології І.Г.Білявського.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив етнопсихологічних життєвих орієнтацій на самоактуалізацію студентської молоді різних регіонів України. Встановлено, що психологічними чинниками підвищення самоактуалізації є відповідальність за своє майбутнє та за майбутнє країни, ставлення до себе та часу життя. Обгрунтовано взаємозв'язок даних факторів з домінантними рисами українського психотипу. Зазначено, що такі чинники як оптимізація локусу контролю у бік інтернальності, гармонізація ставлення до минулого, теперішнього та майбутнього часу, об'єктивація самооцінки сприяють підвищенню самоактуалізації студентської молоді.

  Скачати повний текст

Уперше запропоновано модель структури психічного апарату, згідно з якою глибинний рівень психіки (колективне несвідоме) є дворівневим, тобто є певним континуумом від універсального, етнічно недиференційованого прошарку до етнічно-специфічного. Надано визначення етнічного менталітету як психічної структури інформаційного характеру, змістове поліпшення якої спричинює етнічну ідентичність. Доведено доцільність означення етнічного менталітету як форми маніфестації колективного несвідомого у тенденції переважання його етнічно-специфічного прошарку. Здійснено теоретико-прикладне дослідження загальновідомої універсальності архетипічних мотивів, а також етнічно-специфічного аранжування міфологічних світоглядних систем. Розвинуто теоретичні підходи щодо особливостей українського менталітету у контексті глибинно-психологічної інтерпретації одержаних результатів експерименту.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження екологічної культури українського етносу. Розглянуто культурологічний, історичний, соціально-економічний, антропологічний та екологічний підходи щодо вивчення українського етносу. Обгрунтовано доцільність використання діяльнісного підходу щодо вивчення екологічної культури українського народу, що базується на своєрідності співвідношень різних форм діяльності, що виникають у процесі розвитку етносу. Проаналізовано особливості розвитку української екологічної культури як однієї зі специфічних форм його діяльності. Розглянуто чинники її формування, особливу увагу приділено вивченню етнічного характеру і його специфічних рис (індивідуалізму, екзекутивності, інтровертивності, толерантності та емоційно-естетичної домінанти). Досліджено перспективи розвитку екологічної ситуації в Україні з урахуванням впливу економічних і політичних чинників розвитку сучасної екологічної культури. Відзначено, що для подальшого уточнення змісту екологічного імперативу та оптимального розв'язання проблем охорони навколишнього середовища в Україні необхідно враховувати особливості українського національного характеру, оскільки у разі їх ігнорування ефективність формування нового екологічного мислення суттєво зменшиться.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні підходи до вивчення етносоціальних установок за умов поліетнічного середовища у зарубіжній і вітчизняній психологічній літературі. Визначено основні проблеми вимірювання етносоціальних установок. Одержано нові емпіричні дані, що поглиблюють уявлення про особливості етносоціальної установки та її місце у структурі соціальної ідентичності. Визначено роль етносоціальної установки у структурі міжособистісних стосунків за умов поліетнічного середовища. Установлено взаємозв'язок між параметрами етносоціальних установок молоді та змістом і структурою міжособистісних стосунків за умов поліетнічного середовища. Виявлено особливості етносоціальних установок представників основних етноконтактних груп Криму. Проаналізовано соціально-психологічні чинники етносоціальних установок. Визначено параметри міжособистісної взаємодії представників молоді етноконтактних груп Автономної Республіки Крим.

  Скачати повний текст

Досліджено структуру міжетнічних відносин у крос-культурному аспекті, вивчено стан даних відносин серед студентської молоді Республіки Казахстан і визначено тенденції їх подальшого розвитку за умов мультикультурної держави. Виокремлено основні компоненти структури міжетнічних взаємин, якими є: етнічна ідентичність, що визначається когнітивним і афективним чинниками; міжетнічне сприймання, яке визначається авто- і гетеростереотипами; міжетнічна взаємодія, яка розкривається за допомогою характеристик спілкування, адаптації та міжетнічної напруги. На підставі результатів емпіричного дослідження встановлено, що за умови позитивних міжетнічних стосунків етнічна ідентичність поступається іншим ідентичностям і характеристикам (гендерним, професійним), а у разі негативних - категорії "національність", "етнічність" висуваються на перший план і задають свій ракурс соціальній перцепції. Розкрито закономірності трансформації типів етнічної ідентичності у процесі міжетнічної взаємодії. Зміст етнічних стереотипів детерміновано реальними специфічними психологічними рисами кожної національної спільноти, особливостями їх зміни у процесі реалізації механізмів міжетнічного сприймання, рівнем виявлення етнічної ідентичності національно-етнічних груп, що взаємодіють, всім комплексом їх економічних, політичних і культурних взаємовідносин. Обгрунтовано твердження, що об'єктивність характеристик, які складають зміст етнічних стереотипів, є відносною. Виявлено переважну кількість позитивних тенденцій у міжетнічній взаємодії представників казахської та російської спільнот.

  Скачати повний текст

Досліджено психосоматичну структуру етнічної свідомості, а саме: її перцептивні, рефлексивні та категоріальні структурні компоненти. Проведено психосемантичну реконструкцію первинних структур свідомості давніх східних слов'ян. Досліджено оцінність, емоційність, реактивність, просторову та часову категоризацію світу. Підтверджено гіпотезу про різний ступінь збереженості етнічного компонента універсальних понять і онтогенетичну динаміку етнорелевантної семантики від юнацького до середнього віку. У контексті психосемантичної репрезентації етнічної свідомості у культурному дискурсі виявлено кроскультурні особливості сприймання та оцінювання досліджуваними особами культурних зразків різномодальної семантики. Окреслено межу між своїм і чужим у семантиці різнокультурних об'єктів та їх етнознакову наповненість. Констатовано етно- та соціокультурну детерміновансть сприймання цих об'єктів східними слов'янами. Розкрито структурно-змістові характеристики етнічного образу світу та побудовано його структурну модель.

  Скачати повний текст

Проведено філософсько-антропологічний аналіз світоглядних особливостей українського національного характеру за умов культурної глобалізації. Розкрито суть понять "національний характер", "українська ментальність", "український менталітет". Проаналізовано основні теоретичні здобутки у вивченні української ментальності. Сформовано концепцію змісту національного характеру, що змінюється у різні періоди. Згідно з національним ідеалом людина пов'язує себе через спорідненість з пращурами та нащадками з подіями, що формували їх характер. Відзначено, що уявлення про характер народу є колективною уявою даного народу, оскільки взаємозв'язано з його безпосереднім буттям у межах певного етносу, поняття національного характеру є дотичним до поняття світогляду та відрізняється від ментальності. Досліджено національний характер як систему рис, що виникає внаслідок усвідомлення людиною свого буття у межах певного етносу та своєї причетності до нього, відчуття зв'язку свого буття з історією певного народу.

  Скачати повний текст

Досліджено етногенез як процес самоорганізації етнічної спільноти. Розкрито сутність самоорганізації як принципу еволюції етнічної ментальності. Встановлено філогенетичні закономірності її розвитку, які є параметрами упорядкування, а узагальненою синергетичною інформацією - менталітет як відображення інформаційного поля, що обумовлює речовинно-енергетичні процеси системи. Обгрунтовано, що етноментальний підхід як особлива методологія історико-типологічного аспекту проблеми дослідження розкриває сутність ментальності - константи, що окреслює образ (стиль, спосіб) і духовно культурний самовияв (форму та зміст) етнічної спільнотси. Розглянуто логіку трансформації ментальних настанов у поняття "менталітет", яка визначає методологічні засади подальших досліджень з даної теми. Проаналізовано внутрішню логіку зародження та функціонування етнічної ментальності в етногенезі, що складає зміст менталітету як дієво-нормативного феномену процесів самоорганізації етнічної спільноти як цілісної системи. Визначено культурологічний зміст закономірностей формування та розвитку етнічної ментальності українців в аспекті етнічна історія - етнічна ментальність, в якому опосередкованими та визначальними є конкретно-історично домінантні ментальні настанови як основа менталітету, що опосередковано впливають на хід історії етносу та нації.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність феномену мономіфу й обгрунтовано його значення для процесу формування ментальності етнічних спільнот. З'ясовано, що мономіф як матриця універсальних міфологічних сюжетів обумовлює можливість конструювання історій, актуальних до реальності та надання їм тих змістів, що є специфічними для потреб окремої етнічної спільноти. Проаналізовано систему ситуативних і базових факторів творення мономіфологічної історії, що дозволяють диференціювати прояви мономіфу в провідних сферах суспільного життя окремої етнічної спільноти. З'ясовано, що в сучасній українській політичній сфері дослідження універсальних змістів мономіфу дозволяє виявляти провідні традиційні смисли у настановах й очікуваннях виборців щодо образу політичного діяча та прогнозувати результати передвиборчих кампаній. Доведено доцільність застосування в психологічній практиці аутентичних для окремої етнічної спільноти текстів, що сприяють особистісному зростанню, формуванню та збагаченню культурних інтерпретаційних ресурсів людини у межах її ментальності.

  Скачати повний текст