Досліджено структуру міжетнічних відносин у крос-культурному аспекті, вивчено стан даних відносин серед студентської молоді Республіки Казахстан і визначено тенденції їх подальшого розвитку за умов мультикультурної держави. Виокремлено основні компоненти структури міжетнічних взаємин, якими є: етнічна ідентичність, що визначається когнітивним і афективним чинниками; міжетнічне сприймання, яке визначається авто- і гетеростереотипами; міжетнічна взаємодія, яка розкривається за допомогою характеристик спілкування, адаптації та міжетнічної напруги. На підставі результатів емпіричного дослідження встановлено, що за умови позитивних міжетнічних стосунків етнічна ідентичність поступається іншим ідентичностям і характеристикам (гендерним, професійним), а у разі негативних - категорії "національність", "етнічність" висуваються на перший план і задають свій ракурс соціальній перцепції. Розкрито закономірності трансформації типів етнічної ідентичності у процесі міжетнічної взаємодії. Зміст етнічних стереотипів детерміновано реальними специфічними психологічними рисами кожної національної спільноти, особливостями їх зміни у процесі реалізації механізмів міжетнічного сприймання, рівнем виявлення етнічної ідентичності національно-етнічних груп, що взаємодіють, всім комплексом їх економічних, політичних і культурних взаємовідносин. Обгрунтовано твердження, що об'єктивність характеристик, які складають зміст етнічних стереотипів, є відносною. Виявлено переважну кількість позитивних тенденцій у міжетнічній взаємодії представників казахської та російської спільнот.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні проблеми організаторської діяльності керівника школи з поліетнічним педагогічним колективом. Особливу увагу приділено визначенню резервів гармонізації особистісного сприймання вчителями цільових орієнтувань роботи школи, а також оптимізації управлінського спілкування та психологічного клімату. Виділено компоненти управлінської діяльності менеджера освіти, які пов'язані з етнопсихологічними особливостями об'єктів управління. Проаналізовано роль цілепокладання й управлінського спілкування як ключових компонентів організаторської діяльності директора школи. Обгрунтовано відповідні теоретико-методичні засади дослідження. Сформульовано правило "однорідного стилю в управлінні". Відзначено, що його порушення в роботі поліетнічного колективу призводить до значних негативних наслідків. На основі соціометричного аналізу структури професійних груп вчителів виявлено стійку тенденцію переважання виборів за ознакою незалежності суб'єкта і об'єкта до спільної етнічної групи. Встановлено, що роль негативних емоційних станів етнічного походження суттєво знижується за рахунок раціоналізації стосунків у процесах спільної діяльності членів педагогічного колективу. Доведено, що головними резервами удосконалення організаторської діяльності директора школи у Карачаєво-Черкеській республіці є підвищення психологічної культури та етнопсихологічної компетентності, використання морально цінних традицій і звичаїх горців у діяльності усіх суб'єктів педагогічного процесу. Розроблено та широко апробовано програми та методичні рекомендації для різних рівнів системи підвищення кваліфікації вчителів та керівників шкіл.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічну суть, структуру, джерела та чинники формування національної самосвідомості. Розкрито її взаємозв'язок зі змістом ціннісних орієнтацій, етнокультурних потреб у контексті життєвих ідеалів, способу буття людини. Визначено історико-психологічні детермінанти, соціально-психологічні фактори національного самоусвідомлення. Розглянуто психомоделювальний вплив національної самосвідомості на соціальні процеси в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив етнопсихологічних життєвих орієнтацій на самоактуалізацію студентської молоді різних регіонів України. Встановлено, що психологічними чинниками підвищення самоактуалізації є відповідальність за своє майбутнє та за майбутнє країни, ставлення до себе та часу життя. Обгрунтовано взаємозв'язок даних факторів з домінантними рисами українського психотипу. Зазначено, що такі чинники як оптимізація локусу контролю у бік інтернальності, гармонізація ставлення до минулого, теперішнього та майбутнього часу, об'єктивація самооцінки сприяють підвищенню самоактуалізації студентської молоді.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та емпірично досліджено зв'язок між етносоціальними уявленнями (головним змістом етнічної ідентичності) та рівнем сформованості "Я"-концепції. Визначено вплив етносоціальних уявлень на успішність соціальної адаптації молоді за трансформаційних умов суспільства. Доведено, що етнічну ідентичність, утворену етносоціальними уявленнями, треба розглядати як складовий компонент соціальної ідентичності, а не як незалежне психологічне утворення. Показано, що найважливішим критерієм соціальної дезадаптації є внутрішня дисгармонійність - неузгодженість ідентичностей в ідентифікаційній матриці, занижена самооцінка та негативне самоставлення, екстернальність, конформізм. Доведено, що транформації етнічної ідентичності у вигляді гіпо- та гіперідентичності можна розглядати як гіперкомпенсаторні утворення, що виникають у дисгармонійних особистостей з проблемами адаптації та самореалізації, заниженою самооцінкою та очікуваною оцінкою.

  Скачати повний текст

Розкрито суть та зміст української національної ментальності як психологічного та педагогічного поняття. Проаналізовано основні теоретичні здобутки у її вивченні. Експериментально досліджено психолого-педагогічні умови ефективного формування української ментальності на базі використання в навчально-виховному процесі особистісно зорієнтованих технологій розвитку кращих рис українського народу. Обгрунтовано зміст зразків української літератури та фольклору та психолого-педагогічні умови їх ефективного використання на уроках гуманітарного циклу та в позаурочний час, розглянуто суть необхідних для цього засобів з метою формування в учнів основної школи української національної ментальності.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз проблеми культурно-цивілізаційної ідентичності українського народу в історичному аспекті. На підставі аналізу концепцій А. Тойнбі, Ф. Фукуями, С. Гангігтона обгрунтовано тезу, що релігія - ідеологія - цінності, вони є чинниками діяльності етносів як суб'єктів історичного процесу, коли кожний наступний чинник заперечує попередній у контексті діалектичного заперечення. Досліджено роль релігійно-конфесійної належності українського народу та визначено, що православ'я було домінантною ознакою його культурно-цивілізаційної ідентифікації. Зауважено, що прийняття християнства сприяло становленню східно-православної цивілізації, а конфесійний поділ на православ'я та греко-католицизм зумовив культурно-цивілізаційний розділ України. Зроблено висновок, що Україна перебуває у центрі Європи, але в метаісторичному аспекті вона опинилася на культурно-цивілізаційному розломі за віссю Схід - Захід. На її території західноєвропейська та російська (євразійська) цивілізація вступають у взаємодію та багаторазово переломлюються у характері та долі українського народу. Міфологеми східно-західної належності як історично ретроспективні смисли зумовлюють суперечності та парадокси сучасної української культурно-цивілізаційної ідентичності.

  Скачати повний текст

Розглянуто етнічну свідомість особистості як своєрідну та неповторну смислову систему інтерпретації етнічної реальності. Досліджено психологічні чинники формування етнічної свідомості у юнацькому віці: характер міжетнічного сприймання особистості, рівень її ціннісно-смислової когнітивної складності в етнічній сфері, особливості змістовного наповнення етнічної свідомості особистості. Доведено, що ефективними засобами розвитку зазначеної свідомості у юнацькому віці є інформування в даній сфері та залучення до творчої діяльності. За результатами дослідження розроблено формуючий експеримент з розвитку етнічної свідомості особистості, основою якого є тренінг "Етнічна картина світу".

  Скачати повний текст

Висвітлено шляхи розвитку та становлення етнічної психології. Проведено аналіз розвитку основних наукових напрямів етнічної психології як міждисциплінарної галузі знань і визначено основні етапи її становлення. Обгрунтовано необхідність створення етнічної психології, релевантної рівню розвитку сучасного психологічного знання і, як наслідок цього, побудови єдиної міждисциплінарної галузі знань - етнонаціональної психології. Встановлено особливості співвідношення психології та культури. Виокремлено головні розрізнювальні ознаки етнічних спільнот. Розглянуто складові компоненти структури психології етнічної спільноти. Визначено психологічну природу міжетнічних конфліктів і здійснено їх класифікацію.

  Скачати повний текст

Запропоновано наративний підхід у дослідженні етнопсихологічної проблематики. Доведено ефективність особистого наративу як моделі вивчення самоконституювання суб'єкта, як фундаментального життєвого процесу, та як ситуативного, що визначається актуальним впливом і присутністю у житті людини фігури значущого етнічного Іншого.

  Скачати повний текст

Досліджено й проаналізовано з позицій етнофункціонального підходу загальний стан етнічної самосвідомості німців-переселенців в незалежній Україні, емпірично виявлено психологічні чинники, що впливають на формування, посилення та розвиток депресивних виявів у психіці респондентів. Показано етнопсихологічні особливості мігрантів з урахуванням їх специфічного історичного досвіду та сьогоднішніх реалій соціально-економічного життя України. Розроблено методи діагностики, профілактики та психотерапій етнозумовлених депресій за даних етнопсихологічних умов. Запропоновано та випробувано методику діагностування, профілактики та психотерапій етнозумовлених депресій.

  Скачати повний текст

Актуальність дослідження зумовлено практичною значущістю проблеми, недостатністю вивчення такого явища, як етнічний стереотип, зокрема, у психології українців як етносу, його місця у структурі міжособистісного спілкування та спільної діяльності. Вивчено особливості етностереотипізації як на внутрішньорегіональному рівні, так і на рівні моноетнічного міжрегіонального оцінювання у парадигмі "Схід - Захід України" та визначено специфіку процесу міжособистісного оцінювання у середовищі студенської молоді. Обгрунтовано роль етносоціальних уявлень у процесах самовизначення особистості.

  Скачати повний текст

Досліджено етнічну толерантність у концептуальних межах поняття етнічно толерантної особистості. Запропоновано визначення етнічно толерантної особистості та сконструйовано її концептуальну модель. Розроблено програму формування етнічної толерантності у студентів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретико-методологічні засади дослідження проблеми національного характеру та виявлено механізми його формування. Обгрунтовано роль міжкультурного порівняльного підходу у формуванні національного характеру студентів. Побудовано концептуальну модель формування національного характеру з урахуванням психолінгвістичних особливостей. Розроблено критерії, показники та рівні сформованості національного характеру, сконструйовано експериментальну програму його формування у студентів з урахуванням психолінгвістичних особливостей у контексті реалізації міжкультурного порівняльного підходу.

  Скачати повний текст

Досліджено етногенез як процес самоорганізації етнічної спільноти. Розкрито сутність самоорганізації як принципу еволюції етнічної ментальності. Встановлено філогенетичні закономірності її розвитку, які є параметрами упорядкування, а узагальненою синергетичною інформацією - менталітет як відображення інформаційного поля, що обумовлює речовинно-енергетичні процеси системи. Обгрунтовано, що етноментальний підхід як особлива методологія історико-типологічного аспекту проблеми дослідження розкриває сутність ментальності - константи, що окреслює образ (стиль, спосіб) і духовно культурний самовияв (форму та зміст) етнічної спільнотси. Розглянуто логіку трансформації ментальних настанов у поняття "менталітет", яка визначає методологічні засади подальших досліджень з даної теми. Проаналізовано внутрішню логіку зародження та функціонування етнічної ментальності в етногенезі, що складає зміст менталітету як дієво-нормативного феномену процесів самоорганізації етнічної спільноти як цілісної системи. Визначено культурологічний зміст закономірностей формування та розвитку етнічної ментальності українців в аспекті етнічна історія - етнічна ментальність, в якому опосередкованими та визначальними є конкретно-історично домінантні ментальні настанови як основа менталітету, що опосередковано впливають на хід історії етносу та нації.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичне й емпіричне дослідження проблеми реконструювання психологічної структури національного характеру у контексті гуманітарної парадигми. З'ясовано, що одним з перспективних шляхів розв'язання даної проблеми є звернення до ненаукового етнопсихологічного знання, що міститься у класичних зразках художньої літератури. Показано можливість трансформації такого знання у наукове на основі ідеї просторово-часового континууму етнопсихологічного дослідження, побудовано відповідну модель дослідницького процесу. Вперше з застосуванням коректних методичних прийомів реконструйовано психологічну структуру українського національного характеру, який реалізується у двох версіях - чоловічій і жіночій. Визначено основні типологічні принципи відтворення надперсональної психологічної структури національного характеру на особистісному рівні.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній філософії здійснено теоретичну реконструкцію поняття "національна психологія" у контексті теорії всеєдності В.Соловйова. Висвітлено вплив ідей слов'янофілів на формування поглядів мислителя щодо проблем національної психології. Визначено характерні особливості універсалістських принципів концепції В.Соловйова, що впливають на співвідношення національного та всесвітнього у національній психології. З'ясовано, що зміст основних елементів національної психології у філософії В.Соловйова обумовлюється синкретизмом, розкривається у хіліазмі та визначається ствердженням християнського гуманізму у суспільному житті.

  Скачати повний текст

Досліджено психосоматичну структуру етнічної свідомості, а саме: її перцептивні, рефлексивні та категоріальні структурні компоненти. Проведено психосемантичну реконструкцію первинних структур свідомості давніх східних слов'ян. Досліджено оцінність, емоційність, реактивність, просторову та часову категоризацію світу. Підтверджено гіпотезу про різний ступінь збереженості етнічного компонента універсальних понять і онтогенетичну динаміку етнорелевантної семантики від юнацького до середнього віку. У контексті психосемантичної репрезентації етнічної свідомості у культурному дискурсі виявлено кроскультурні особливості сприймання та оцінювання досліджуваними особами культурних зразків різномодальної семантики. Окреслено межу між своїм і чужим у семантиці різнокультурних об'єктів та їх етнознакову наповненість. Констатовано етно- та соціокультурну детерміновансть сприймання цих об'єктів східними слов'янами. Розкрито структурно-змістові характеристики етнічного образу світу та побудовано його структурну модель.

  Скачати повний текст

На підставі теоретичного та експериментального досліджень психологічних ознак культури українців на сучасному етапі розвитку суспільства доведено, що ці ознаки доцільно виокремлювати на тих рівнях характеристики життєдіяльності людини, які співвідносяться з її основною діяльністю щодо забезпечення засобів існування, та класифікувати за критеріями функціонування людини як суб'єкта активності, взаємодії з іншими і суб'єкта пізнання, освоєння й перетворення світу. Відзначено, що такий підхід дає змогу включити до психологічних понять, за допомогою яких можна описати психологічні ознаки культури, поняття, що характеризують мотиваційний аспект діяльності людини, спілкування з партнерами стосовно взаємодії та активність суб'єкта щодо оточуючого світу. Зазначені поняття розривають основний зміст предмета психології - психіки людини.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано понятійно-смислове визначення мудрості як органічної єдності суб'єкт-об'єктних відносин у соціумі індивідуальної душі та в духовно-культурному соціумі народної душі, чим пояснюється природне тяжіння до мудреця. Розвинуто структурування специфічних характерологічних ознак українського народу (за атрибутами Е.Д. Сміта), які пов'язуються з духовними спрямуваннями, сформованими в межах міфопоетичної світоглядно-мотиваційної парадигми, що зумовлює пісенно-романтичну драматургію його історичної вдачі та долі. Поглиблено положення щодо несприйняття українською духовністю у своїх релігійно-філософських формулюваннях абстрактно-логічних схем мислення й апелювання до сердечної мудрості, до поєднання емпірико-сенсуалістичних концепцій пізнання та суспільно-практичної діяльності. Обгрунтовано ствердження українською народною мудрістю свого духовно-діяльного потенціалу на шляху від душевного соціуму окремого індивіда до суспільного соціуму, що породжує розвинене почуття індивідуальності, а також надмірну внутрішню самокритичність, оскільки суспільна злагода в такому разі виявляється бажаною, але малодосяжною метою. Визначено властиві українській народній свідомості потужні загальнолюдські та загальноцивізаційні духовні домінанти, зумовлені об'єктивністю їх формулювань, можливих завдяки інтровертній самокритичності народної вдачі, озвученій у значній кількості різножанрових мудрих максим, і фактичній відсутності почуття етнічної замкненості.

  Скачати повний текст