Розроблено комплексну (психолого-педагогічної, фізичної та фізіотерапевтичної дії) програму соціальної інтеграції та реабілітації школярів 15 - 16 років з церебральним паралічем засобами фізичного виховання. Обгрунтовано можливість ефективного використання засобів фізичного виховання в системі комплексного застосування реабілітаційних заходів для оздоровлення даних школярів і здійснення соціально-педагогічного впливу на них. Виявлено ефективні методи та тести, які дають змогу визначити ступінь впливу розробленої програми на фізичний та психічний стан даних школярів, а також з'ясувати її оздоровчий, реабілітаційний та інтеграційний ефект.

  Скачати повний текст

Вивчено особистісні особливості та сімейні стосунки жінок, що страждають від подружнього насильства. Сімейні стосунки за наявності синдрому побитої жінки розглянуто з точки зору теорії сімейних систем. Сім'ю вивчено як цілісний організм, в якому всі члени складають єдину систему взаємодії, тому поведінка одного неминуче впливає на поведінку іншого. Визначено, що даний синдром (Battered Woman Syndrome) проявляється специфічними порушеннями в афективній та когнітивній сферах, а також самосприйнятті. Розкрито механізм віктимізуючого впливу психотравмуючих факторів батьківсько-дитячих стосунків на особистість жінки та прийняття нею ролі жертви. Досліджено крос-культурні відмінності у сприйнятті, переживанні та використанні образливої поведінки у сім'ї в Україні та Польщі.

  Скачати повний текст

Розширено попередньо одержані дані про особливості та закономірності психічного розвитку дітей дошкільного віку з церебрально-органічною патологією. Вперше експериментально встановлено, що специфічні закономірності порушень психічного розвитку дошкільників зумовлені структурно-функціональним дефектом переважно лобних та тім'яно-скроневих відділів півкуль. При цьому своєрідність порушень психічного розвитку визначається локалізацією та глибиною органічного ураження та поліморфізмом похідних порушень. Одержано додаткові дані про найважливіші для сучасних умов негативні біосоціальні чинники, які впливають на розвиток дитини в дошкільному віці, а також нові відомості про генезис біосоціальної дезінтеграції дошкільників у разі церебрально-органічної патології. Розроблено, апробовано й запроваджено теоретично обгрунтований алгоритм комплексного обстеження дітей з церебрально-органічною патологією на підставі результатів експериментально-психологічного, нейрофізіологічного та нейровізуального досліджень, що дозволило уточнити структурно-функціональну локалізацію ураження головного мозку у випадку церебрально-органічної патології в дошкільників. Експериментально встановлено особливості психічного розвитку дошкільників з церебрально-органічною патологією, що полягають у зниженні темпів їх розвитку, затримці формування електрогенезу, наявності вторинних порушень, які спричинюють недостатню сформованість емоційних, пізнавальних, рухових і мовленнєвих функцій, своєрідність яких за різних видів аномалій підтверджено нейрофізіологічними та нейровізуальними даними. Розроблено та експериментально підтверджено ефективність нової моделі комплексної психолого-медико-педагогічної реабілітації дітей з церебрально-органічними порушеннями в межах сучасного освітнього простору з запровадженням нових технологій корекції психічного розвитку дітей дошкільного віку та науково-обгрунтованою системою психопрофілактики та превентативної корекції психічного розвитку дошкільників з церебрально-органічною патологією.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу показників психологічних характеристик індивідів із природженою вадою незрощення губи та піднебіння (НГП) у зіставленні зі здоровими виявлено суттєвий вплив даної патології на психологічну організацію особи юнацького віку. Проаналізовано соматичний, психологічний та соціальний аспекти розвитку особистості хворого на НГП. Аналіз психологічних якостей осіб експериментальної групи дозволив визначити факторну структуру їх особистості, у результаті чого встановлено, що близько третини усієї її дисперсії пояснюють типи, які визначають схильність особи до деструктивних дій. Доведено, що вплив даної природженої вади на розвиток особистості не є чітко визначеним, одностороннім, а визначає формування якісно різних особистісних типів. Визначено особливості сприйняття життєвого шляху особами із вадою незрощення, що дозволяє зробити висновок про розрізнення за ступенем актуальності у певних сферах життєдіяльності між суб'єктами контрольної та експериментальної виборок. Показано залежність актуальності сфер життєдіяльності хворого на НГП від його особистісного типу та виявлено основні актуальні та потенційні ускладнення соціального функціонування суб'єктів у кожній з них.

  Скачати повний текст