Обгрунтовано гуманізацію професійної освіти як безальтернативної детермінанти адекватної викликам розбудови відкритого демократичного суспільства в Україні аксіопсихологічної структури особистості соціального педагога, співвідносної з освітньокваліфікаційною характеристикою фахівця. Експериментально встановлено аксіопсихологічні показники гуманізації професійної освіти соціальних педагогів ВНЗ - зниження рівня внутрішнього ціннісного конфлікту, підвищення світоглядної та культурної толерантності, дружелюбності, відмова від маніпулятивних стратегій у спілкуванні і нераціональних психологічних захистів, відсутність виражених акцентуацій рис характеру та ймовірних девіацій; інтерпретації психосемантичних механізмів актуалізації аксіопсихологічного потенціалу майбутніх соціальних педагогів (розсіювання, конденсація, локалізація).

  Скачати повний текст

Вперше встановлено наявність зв'язку між типом реагування на захворювання та здатністю до антиципації в осіб з особливими потребами в юнацькому віці. Уточнено чинники, які пов'язані з порушенням антиципаційної спроможності та впливають на адаптаційні можливості особистості з особливими потребами: обмеження в кар'єрі, матеріальні збитки, обмеження у вільному часі, почуття неповноцінності. Вдосконалено питання про вплив антиципаційної спроможності на формування життєвих перспектив осіб з особливими потребами.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально виявлено психологічні й організаційно-методичні умови, які детермінують досягнення вираженої професійної ідентичності в процесі навчання у ВНЗ. Розроблено й апробовано комплекс методик для діагностики професійної ідентичності в контексті майбутньої часової перспективи. Розкрито особливості часових перспектив за різних статусів професійної ідентичності. Показано, що високий рівень розвитку рефлексивності, відповідальності, усвідомлення власного життя є характерним для студентів із досягнутою ідентичністю. У студентів з дифузією, мораторієм чи псевдоідентичністю дані риси потребують корекції та розвитку. Наведено спеціальну комплексну програму, яка спрямована на визначення та гармонізацію власної часової перспективи, формування відповідної мотивації щодо побудови образу позитивного майбутнього у її учасників, а також на розвиток антиципаційної спроможності, рефлексії, відповідальності, осмисленості життя, на проектування образу професійного майбутнього й актуалізацію своїх професійних ресурсів.

  Скачати повний текст

Виявлено, що вагітність, пологи та перші місяці догляду за дитиною становлять таку зміну соціальної ситуації розвитку, яка веде до значущих трансформацій ціннісно-смислової сфери особистості через формування нової внутрішньої позиції (внутрішньої материнської позиції) та виникнення особливої психологічної структури - внутрішньої картини вагітності, а трансформація смисложиттєвих орієнтацій жінки відбувається в контексті становлення та взаємодії цих психологічних систем. Доведено, що ієрархія ціннісних орієнтацій впродовж вагітності змінюється, як і ієрархія сфер життя й емоційна насиченість життя. Доведено, що основним структурним елементом смисложиттєвих орієнтацій, який зазнає найбільших трансформацій під впливом вагітності, пологів і перших місяців догляду за дитиною, є ціннісне ставлення до себе та до інших (компонент "смисли"), відбувається перехід від афективних парціальних форм ставлень і самоставлення до формування смислової системи ставлень.

  Скачати повний текст

Визначено суть поняття "духовно-моральні цінності". Розроблено структурно-функціональну модель виховання даних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями. Систематизовано критерії та рівні їх вихованості. Визначено й обгрунтовано психолого-педагогічні умови ефективного виховання духовно-моральних цінностей у студентів з особливими потребами. Розроблено систему методів, прийомів, вправ і завдань, які забезпечують результативність виховної діяльності. Розкрито можливості поетапної реалізації основних завдань стосовно виховання духовно-моральних цінностей. На підставі результатів експериментальної роботи доведено ефективність розробленої у процесі дослідження структурно-функціональної моделі виховання даних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями за умов Центру духовно-інтелектуального розвитку.

  Скачати повний текст

Досліджено питання виховання моральних орієнтацій у майбутніх офіцерів внутрішніх військ засобами авторської самодіяльної пісні. Проведено психолого-педагогічний аналіз проблеми, уточнено уявлення щодо сутності даних орієнтацій у контексті вікової та професійної специфіки. Обгрунтовано основні педагогічні умови їх формування у курсантів, які наведені у вигляді моделі. Розроблено систему діагностичних методів, необхідних для врахування динаміки розвитку моральних орієнтацій, визначено критерії, відповідно з якими діагностувалась ціннісно-смислова сфера курсантів. Запропоновано та експериментально апробовано модель формування даних орієнтацій, яка відображає динаміку розвитку курсантів від самооцінки своїх особистісних якостей до презентації власних смислів розуміння моральних орієнтацій, імпліцитно присутніх в авторській пісні. Встановлено, що дана модель організації та методичного забезпечення процесу формування моральних орієнтацій курсантів технологічно удосконалює практику виховної діяльності у навчально-виховному процесі ВВНЗ системи МВС.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив етнопсихологічних життєвих орієнтацій на самоактуалізацію студентської молоді різних регіонів України. Встановлено, що психологічними чинниками підвищення самоактуалізації є відповідальність за своє майбутнє та за майбутнє країни, ставлення до себе та часу життя. Обгрунтовано взаємозв'язок даних факторів з домінантними рисами українського психотипу. Зазначено, що такі чинники як оптимізація локусу контролю у бік інтернальності, гармонізація ставлення до минулого, теперішнього та майбутнього часу, об'єктивація самооцінки сприяють підвищенню самоактуалізації студентської молоді.

  Скачати повний текст

Висвітлено структурно-функціональні особливості смисложиттєвих орієнтацій особистості та їх взаємозв'язок з професійним становленням студентів, обгрунтовано концептуальну модель мотиваційної готовності майбутніх психологів до фахової діяльності. Експериментально встановлено й інтерпретовано динаміко-інтегративні тенденції у структурі мотиваційної готовності, описано специфіку взаємозв'язків її параметрів зі смисложиттєвими орієнтаціями молоді у процесі навчання у вищому навчальному закладі. Доведено, що рефлексія смисложиттєвих орієнтацій підвищує якісні та кількісні показники мотиваційної готовності студентів-психологів до майбутньої професійної діяльності.

  Скачати повний текст

Соціальні здібності визначено як здібності людини, які розвиваються та проявляються за умов професійної діяльності та спілкування, забезпечують ефективність її функціонування в ситуаціях міжособистісних взаємин. Виявлено основні фактори, які стали основою для побудови моделі, яка дозволила обгрунтувати наявність зв'язків між складовими вторинної соціалізації та компонентами соціальних здібностей. Наведено результати емпіричного дослідження впливу вторинної соціалізації на динаміку соціальних здібностей і апробації навчально-розвивальних засобів розвитку та прояву соціальних здібностей особистості.

  Скачати повний текст

Визначено психологічні особливості губристичної мотивації в структурі спрямованості особистості студентів. Наведено теоретичне обгрунтування, методичні засади та результати емпіричного дослідження, визначено, що губристична мотивація входить до спрямованості особистості, яка прагне успіху. Висвітлено дані апробації методики "Опитувальник губристичної мотивації". Визначено характер взаємозв'язку між формами губристичної мотивації та мотивами особистості студента, який прагне успіху. Встановлено особливості зв'язку між формами губристичної мотивації та компонентами спрямованості особистості - ціннісні орієнтації та перфекціонізм, а також особистісними якостями - самооцінка, рівень домагань і локус контролю.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичне та експериментальне дослідження динаміки зміни здатності до життєтворчості особистості на різних етапах дорослого віку. Проаналізовано існуючі зарубіжні та вітчизняні концепції, присвячені розгляду процесів розвитку особистості, індивідуальності та життєтворчості. Розкрито сутність поняття життєтворчості як здатності до створення умов розвитку індивідуальності у процесі життєдіяльності, зокрема раціонально організовувати своє життя, змінювати систему відношень до світу, людей, самого себе. З'ясовано, що основними складовими життєтворчості є здатність до трансценденції, рефлексії та смислопобудови. Психологічні характеристики дорослого віку розглянуто як результат розвитку особистості та як потенціал, що визначає можливості формування здатності до життєтворчості у дорослому віці. На підставі результатів емпіричного дослідження встановлено, що для першого періоду дорослого віку (25 - 35 років) характерним є прояв трансцендентної спрямованості та рефлексії у зовнішньому світі; у другому періоді (35 - 45 років) більш вираженими стають процеси рефлексії й осмислення, що виявляються у проміжному (регулювальному) світі, а здатність до трансценденції помітно зменшується; у третьому періоді дорослості (45 - 60 років) більш сформованими є смислові відносини особистості у внутрішньому світі, які підсилюють і визначають прояв здатності до трансценденції в зовнішньому світі. Зроблено висновок, що розвинена здатність до життєтворчості характерна саме для періоду дорослості. Підтверджено гіпотезу, що рефлексія в різних формах сприяє розвиткові процесів осмислення суб'єктом своєї життєдіяльності, які стають основою для самотрансценденції (трансцендентної спрямованості) особистості.

  Скачати повний текст

Розроблено концептуальну модель розвитку ціннісно-смислової сфери (ЦСС) особистості у процесі професійного становлення психологів. Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено, що період фахової підготовки характеризується не лише активним оволодінням професією навчання, а й істотними змінами в ціннісно-смисловій сфері особистості. Визначено особливості формування ЦСС студентів-психологів на різних етапах навчання у ВНЗ, розроблено типологію рівнів її розвитку. Визначено закономірності динаміки ЦСС студентів, запропоновано засоби її фіксації та оцінки. Розроблено науково-практичні рекомендації щодо оптимізації процесу навчання з урахуванням динаміки ЦСС студентів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано змістовий аналог ціннісно-смислової сфери особистості - "досвід екзистенціального діяння". Запропоновано рівневу модель організації та генезису ціннісно-смислової сфери особистості, яка складається з рівнів: глибинно-універсального, первинно-колективного, індивідуального, вторинно-колективного, вершинно-універсального. Розроблено стадіальну модель динаміки екзистенціальної кризи (висхідна (передкризова), маніфестації кризи, реакції на кризи (вибору), знаходження ресурсу протидії, трансценденції та боротьби, подолання залишкових явищ, випробування новоутворень, а також досягнення екзистенціальної кризи). Емпіричне дослідження побудовано як моделювання ситуації подолання кризи за допомогою методу "Створення чарівної казки".

  Скачати повний текст

Запропоновано концепцію становлення духовної цілісності особистості як атрибуту саморозгортання людини. Духовну цілісніть людини розглянуто як її здатність протистояти природним і соціальним факторам та забезпечувати самовідтворення системи внутрішньоособистісних механізмів. Дану дефініцію визначено як коеволюційне самоструктурування особистості на засадах утримування впорядкованості її підструктур. Визначено наукові підходи та методологічну базу щодо характеристики духовної цілісності особистості. Проаналізовано її природні передумови, суть, зміст, структуру та рівні. Досліджено діалектику внутрішніх і зовнішніх факторів становлення духовної цілісності особистості за умов сучасного українського трансформаційного суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив емоційних і психосоціальних чинників на ставлення дорослих осіб до здоров'я. Розглянуто основні підходи до вивчення впливу психологічних, демографічних і соціальних факторів на здоров'я та ставлення до нього. Показано, що окремі характеристики індивідуального ставлення (модальність, інтенсивність і її компоненти) зазнають впливу широкого спектра тривалих і домінуючих емоційних станів (психоемоційної напруги, тривоги соматичної та нейротичної спрямованості, бадьорості-смутку, задоволеності-незадоволеності). З'ясовано, що вони значною мірою залежать від стійкості емоційного тону та пов'язані з психосоціальним статусом особи (статтю, віком, рівнем освіти та доходів) та її локусом контролю стосовно здоров'я. На підставі модальності, інтенсивності та психологічного змісту виділено чотири типи індивідуального ставлення до здоров'я. Вивчено специфіку емоційного стану, психосоціальні характеристики, співвідношення показників локусу контролю стосовно здоров'я та компонентів інтенсивності ставлення осіб з різними типами ставлення до здоров'я.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу відповідних літературних джерел (психологічних, філософських) вперше проведено теоретичне узагальнення особливостей альтруїстично-егоїстичної спрямованості особистості. Обгрунтовано недоцільність розгляду лише діаметрально протилежних позицій досліджуваної категорії. Виявлено існування таких її проміжних проявів, як альтруїстичний егоїзм та егоїстичний альтруїзм. Охарактеризовано цільову спрямованість особистості з різними позиціями, визначено переважання кожної з них на певних вікових етапах. Встановлено існування розбіжностей у їх проявах у чоловіків і жінок. Доведено, що з віком альтруїстично-егоїстична спрямованість може змінюватись, наближаючись навіть до діаметрально протилежного свого прояву.

  Скачати повний текст

Удосконалено уявлення про когнітивні стилі та їх місце у пізнавальній діяльності особистості як фактора, що зумовлює специфіку впливу на успішність навчальної діяльності студентів. Вперше розглянуто поєднання їх індивідуально-психологічних особливостей і когнітивно-стильових характеристик. Визначено вплив даного зв'язку на успішнішність навчальної діяльності студентів. Виділено когнітивно-типові профілі особистості, охарактеризовано їх структуру та складові (когнітивно-типологічний і ціннісно-орієнтаційний комплекси). Доведено, що когнітивно-стильова організація особистості тісно пов'язана з індивідуально-психологічними характеристиками і зумовлює кінцевий результат навчальної діяльності студентів.

  Скачати повний текст

Досліджено навіюваність з позиції континуально-ієрархічного підходу до вивчення структури особистості та її властивостей і розглянуто її як відносно стійку інтегральну багатокомпонентну властивість особистості, яка має специфічні прояви на всіх її рівнях. Вивчено якісні показники, представлені емоційним, захисно-регулятивним, когнітивним і поведіковим компонентами. Для діагностики психологічних складових феномену навіюваності розроблено оригінальну методику "Тест-опитувальник навіюваності". Наведено психологічні характеристики особистості, які співвідносяться з досліджуваною властивістю. Виявлено індивідуально-психологічні особливості прояву навіюваності, описано психологічні портрети осіб з різною диспозицією навіюваності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано індивідуально-психологічні та нейропсихологічні особливості молоді з адиктивною поведінкою. Визначено передумови вживання молоддю психоактивних речовин, зокрема, у разі неповної сім'ї, вживання психоактивних речовин членами сім'ї, сімейних конфліктів та недостатності близьких взаємин між батьками і дітьми, неправильного стилю сімейного виховання, поганої успішності у навчанні. Висвітлено концепцію побудови комплексних програм психопрофілактики адиктивної поведінки та підтримання психосоматичного здоров'я з урахуванням індивідуально-психологічних та нейропсихологічних особливостей молоді. Розроблено комплексну програму психопрофілактики адиктивної поведінки молоді.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання впливу індивідуально-типологічних особливостей моторних компонентів юнаків віком 20 - 23 роки у процесі мнемічної переробки інформації. Запропоновано комплекс діагностичних методик, який дозволяє у кількісних показниках розглянути зміну часових параметрів, а саме: моторної реакції, складної сенсомоторної реакції з вибором і реакції прийняття рішення залежно від темпераментних особливостей, функціональної асиметрії головного мозку й енергетичних показників нерівноважного стану індивідуумів. Використання коефіцієнтів уможливило проведення порівняльного аналізу значень часових параметрів реакцій, психічних станів, впливу домінантної півкулі та параметром індивідуальності. Результати дослідження оброблено з використанням математичної моделі теорії переробки інформації пам'яттю, які дозволяють передбачити тенденції зміни тимчасових показників мнемічної діяльності за умов зміни інформаційних параметрів. Визначено функціональні взаємозв'язки між параметрами, що характеризують процес мнемічної переробки інформації з застосуванням теорії переробки інформації пам'яттю. Одержані експериментальні дані часу обробки інформації у пам'яті у період сенсорно-рухових реакцій можуть бути використані для обчислення й екстраполяції поведінки людини за різних умов діяльності. Використання результатів дослідження уможливлює врахування індивідуально-типологічних особливостей у роботі психолога-практика та у педагогічній діяльності.

  Скачати повний текст