Досліджено вплив емоційних і психосоціальних чинників на ставлення дорослих осіб до здоров'я. Розглянуто основні підходи до вивчення впливу психологічних, демографічних і соціальних факторів на здоров'я та ставлення до нього. Показано, що окремі характеристики індивідуального ставлення (модальність, інтенсивність і її компоненти) зазнають впливу широкого спектра тривалих і домінуючих емоційних станів (психоемоційної напруги, тривоги соматичної та нейротичної спрямованості, бадьорості-смутку, задоволеності-незадоволеності). З'ясовано, що вони значною мірою залежать від стійкості емоційного тону та пов'язані з психосоціальним статусом особи (статтю, віком, рівнем освіти та доходів) та її локусом контролю стосовно здоров'я. На підставі модальності, інтенсивності та психологічного змісту виділено чотири типи індивідуального ставлення до здоров'я. Вивчено специфіку емоційного стану, психосоціальні характеристики, співвідношення показників локусу контролю стосовно здоров'я та компонентів інтенсивності ставлення осіб з різними типами ставлення до здоров'я.

  Скачати повний текст

Вивчено взаємозв'язки електричної активності мозку з характеристиками тривожності в людини з використанням підходу, який базується на порівняльному аналізі ЕЕГ-потенціалів людини та різних психологічних характеристик, що відображають стан тривожності. Досліджено механізми зазначених психологічних характеристик з використанням експериментальних парадигм, пов'язаних з суб'єктивною реакцією на зовнішні та внутрішні подразники, а також з урахуванням самооцінюваних довільних рухів. Під час проведення дослідження рухи були обмежені певними часовими параметрами, про успішність їх виконання інформували позитивні чи негативні сигнали зворотного зв'язку. Виявлено особливості зв'язків електричної активності мозку з рівнем тривожності й особливостями психологічних рис людини. Показано, що риси особистості, які характеризують стан тривожності, взаємопов'язані зі зниженням потужності частотних компонентів ЕЕГ. Ці особливості зумовлені діяльністю лобових, скроневих, тім'яних і центральних зон кори головного мозку. Характеристики спричинених і взаємопов'язаних з подією ЕЕГ-потенціалів свідчать про особливості реакції тривожних випробуваних осіб, а саме: реакція в них починається раніше, однак аналіз інформації вимагає більшого часу.

  Скачати повний текст

Досліджено особистісні страхи призовників. Встановлено існування між окремими джерелами особистісних страхів внутрішніх структурних взаємозв'язків, які визначають міру спорідненості. Виявлено стійкі взаємозв'язки між частотою й інтенсивністю вияву окремих джерел особистісних страхів та індивідуально-психологічними властивостями призовників. Розроблено методику діагностики особистісних страхів призовників, визначену для індивідуального та під час колективних обстежень в комплексі психодіагностичних заходів у системі військового професійного відбору.

  Скачати повний текст

Визначено особливості переживання почуття самотності як провідного фактора негативного психологічного стану особистості, що виникає внаслідок соціальної депривації (на прикладі ВІЛ-інфікованих осіб). З'ясовано, що переживання почуття самотності є багатогранним, суб'єктивно значущим утворенням негативного або позитивного характеру. Визначено параметри, за якими характеризуються особливості переживання почуття самотності. Доведено, що у стані соціальної депривації та сигматизації особистості виникає негативне переживання самотності, що відчувається через соціальне відчуження, власну непотрібність для оточуючих, безглуздість особистого існування. Проаналізовано вплив визначених факторів ВІЛ-інфікованих на виникнення негативних особистісних змін даної категорії хворих осіб. Розроблено програму ресоціалізації хворих на ВІЛ, що реалізується у послідовній системі психологічної роботи з використанням технологій індивідуального консультування, тренінгів, груп само- та взаємодопомоги.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємозв'язок мотивації досягнень і переживання соціальних страхів у осіб юнацького віку. Уточнено сутність поняття "соціальний страх", доповнено та розширено уявлення про вікові та гендерні особливості соціальних страхів. Визначено місце страху в структурі діяльності, розкрито його фунуції залежно від фази формування та реалізації мотивації. Встановлено характер впливу властивостей особистості (інтроверія, песимістичність, оптимістичність, активність, ригідність та індивідуалістичність) на формування мотивації досягнень в юнацькому віці. Визначено особливості соціальних страхів, характерних для даного періоду, серед яких провідного значення набувають страх перед пустотою, відсутністю переживань, незадоволеністю, відчуття слабкості, невпевненості, втрати та самостійності. Розкрито взаємозв'язки між мотивацією досягнення успіху, мотивацією уникнення невдач і соціальним страхом. Розкрито специфіку переживання соціального страху в осіб з різними рівнями мотивації досягення успіху та мотивації уникнення невдач. Доведено корекційний вплив посилення мотивації досягнення успіху на переживання соціальних страхів у осіб юнацького віку. Уточнено наукові уявлення про взаємодію мотиваційної й емоційної сфери особистості в онтогенезі.

  Скачати повний текст

Встановлено загальні положення впливу страху на формування поведінки. Розглянуто проблему страху як засобу керування в системі побудови соціально-правових відносин. Визначено значимість впливу страху на організацію професійної діяльності суб'єктів правоохоронної діяльності. Розроблено методики оцінки емоційного стану "страху". На основі ефекту "уникання - досягання" досліджено динаміку поведінки індивіда під час дії небезпечного середовища. Застосовуючи методики оцінки індивідуальної норми, розробленої в дослідженнях Л.М.Балабанової, В.А.Друзя, В.М.Самсонкіна, встановлено зони оптимального впливу середовища. Виявлено, що якісна характеристика страху може бути пов'язана з острахом: упустити можливе, не зберегти досягнуте, не домогтися доступного, не зберегти те, що залишилося. Визначено відповідні варіанти можливої поведінки: агресивний напад, покірність, захист, миролюбна поведінка. Встановлено позитивну роль страху у побудові захисних механізмів в організації професійної діяльності. Зіставлено якісну характеристику прояву страху і кількісну його величину за умов конкретного впливу середовища на індивіда. Визначено межі прояву страху, після яких він набуває негативного впливу на координацію цілеспрямованої поведінки. Встановлено допустимі межі впливу середовища за яких спостерігається найбільш ефективна адаптивна поведінка щодо забезпечення адекватних відносин з ним.

  Скачати повний текст

Досліджено основні форми репрезентації страху в різних соціокультурних контекстах. З'ясовано, що причиною страху є погроза відчуження, укорінена в природі людини. Проаналізовано ритмічну еволюцію основних форм страхів, що змінюють одне одного. Виявлено, що в суспільствах, які розвиваються, культивуються депресивні страхи, а індивідуалістичним суспільствам більш притаманні шизоїдні страхи. Доведено, що перехід до соціальної організації обумовлює необхідність придушення шизоїдного страху та культивування депресивних страхів (табуювання, індоктринації) як засобів запобігання соціальній агресії. Доведено, що в сучасний період страх репрезентується як результат онтологічної та соціокультурної самотності людини, що втратила відчуття безпеки та поринула в міжіндивідуальне суперництво. Виділено актуальні теоретико-методологічні аспекти страху як суто руйнівної або творчої сили, важливі для функціонування даної соціокультурної системи, забезпечення її стійкості та динамізму.

  Скачати повний текст