Висвітлено наукові підходи щодо трактування таких дефініцій як емоційний стан, інтелект, інтелектуальна обдарованість у контексті загальної психології. Визначено й описано структурні особливості розумових здібностей і побудовано профіль розвитку компонентів інтелекту особистості з інтелектуальною обдарованістю. Виявлено особливості емоційних станів спокою, тривоги, енергійності, втоми, піднесеності, пригніченості, впевненості, безпорадності, психічної активації, емоційного тонусу, напруження, комфортності, інтересу інтелектуально обдарованих особистостей. Встановлено певний зв'язок між показниками структури інтелекту й емоційними станами.

  Скачати повний текст

Розкрито теоретичні та методологічні підходи до дослідження феномену інтелекту особистості. Розроблено структурно-функціональну модель організації інтелекту особистості в якій виділено соціокультурний, метакогнітивний та когнітивно-афективний рівні. Розкрито специфіку структурних компонентів інтелекту на рівні змісту, функції та емпіричних характеристик. Через виділення творчо-продуктивних, прагматично-адаптивних, науково-прогностичних концептів розглянуто та емпірично вивчено динамічну смислову систему суб'єкта діяльності як єдність інтелекту та афекту, що визначає траєкторію його пізнавальної активності. Показано, що процес концептуалізації виражає динамічність структурно-функціональної організації інтелекту в філогенезі й онтогенезі.

  Скачати повний текст

Досліджено вроджену складову інтелекту в межах концепції структурування власного (внутрішнього) часу індивіда. Показано, що часовий параметр Q, який відображає якість ходу "власного годинника" індивіда, можна розглядати як аналог генерального чинника "g" загального інтелекту. Розроблено метод кількісного вимірювання умовного рівня інтелектуальних задатків індивіда. Доведено надійність, дискримінативність, валідність, прогностичну цінність психометричного тесту.

  Скачати повний текст