Здійснено теоретичне вивчення етичного виміру концепції ноосфери. Проаналізовано ідейні та теоретичні джерела вчення про ноосферу та відзначено їх належність до філософського та природничо-наукового знання. Детально досліджено погляди стосовно ноосфери В. Вернадського (реконструйовано їх етичний зміст) та досягнення його наступників. Значну увагу приділено аналізові етичних аспектів сучасних цивілізаційних процесів у контексті концепції ноосфери. Висвітлено етичний зміст екологічної кризи, подолання якої вимагає: переосмислення традиційного типу раціональності; актуалізації моральних чеснот, а саме, поміркованості, принципу відповідальності, а також інших норм екологічної етики. Досліджено значення категорії етичного виміру глобалізації (наголошено на необхідості універсальної етики). Висвітлено аспект дослідженого питання стосовно становища людини в процесі еволюції ноосфери (відзначено виняткову роль моральних регуляторів у діяльності вчених та осіб планетарного значення).

  Скачати повний текст

Висвітлено значення і можливості використання містичного досвіду як культурного артефакту для обгрунтування моралі як духовного феномену в контексті сучасних змін етико-теоретичних парадигм. На підставі аналізу історико-філософської, етичної, релігієзнавчої та культурологічної джерельної бази визначено роль, сферу й межі можливої кореляції між мораллю й містичним досвідом як культурним артефактом. З'ясовано, що містичний досвід має значиму міру евристичного потенціалу для втілення його здобутків у сучасному етичному пізнанні для осягнення сутності морального феномену. Встановлено, що сферою їх взаємодоповнення й співвідносності є система моральних вимог і морального вдосконалення, яка і визначає межі даної взаємодії. Розглянуто проблеми сучасного розуміння специфіки моралі. Зазначено, що осмилення моралі як духовного феномену сприяє виявленню засад, які визначають єдність її внутрішньої структури і комплексний характер взаємодії з іншими факторами духовної сфери. Досліджено особливості раціонально-теоретичного пізнання моралі, встановлено значення раціоналізму в класичній етиці. Виявлено провідні тенденції сучасного філософсько-етичного дискурсу, проаналізовано феномен містичного досвіду в існуючих формах містично-релігійної практики, філософських та наукових інтерпретаціях містицизму.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано положення, що за умов техногенної цивілізації формується постнекласична наука як "історично саморозвинена людиновимірна система", в якій домінантним є єдність науки та людини. Постнекласична наука досліджує класичну дилему: наука для людини чи людина для науки. Ці складові є взаємозумовленими. Проаналізовано основні характеристики постнекласичної науки, нові аспекти переорієнтації науки. Розкрито нові підходи в аналізі моралі. Зазначено, що нові реалії людського життя та діяльності, науки та моралі визначили необхідність переосмислення характеру їх взаємозв'язку. Обгрунтовано, що новою моделлю взаємозв'язку науки та моралі є "моральний потенціал науки", який дозволяє зняти категоричність, однозначність й одномірність у вирішенні питання "моральна чи антиморальна наука ". Моральний потенціал науки відбиває істотні зрушення, що відбулися не тільки в науці та моралі як соціокультурних реаліях, але й у самому процесі їх взаємин і взаємодії. Відзначено, що моральний потенціал науки вражає сучасну тенденцію єдності людини та науки, дозволяє детально проаналізувати її людський вимір. Зазначено, що модусами морального потенціалу науки є гуманізм і відповідальність. Досліджено специфіку цих модусів в українській ментальності. Наведено християнське бачення морального потенціалу науки. Розкрито прояв модусів морального потенціалу науки в прикладній етиці, у практиках евтаназії, клонування.

  Скачати повний текст

У історичному аспекті розглянуто питання етики науки, розкрито значення впливу пізнавальних і соціокультурних чинників на її формування. Показано, що основні історичні етапи формування етики науки відповідають основним етапам розвитку науки, водночас цей процес є нелінійним. Виокремлено два виміри етики науки - зовнішній і внутрішній. Розкрито значення етичної легітимації пізнавання в доінституційний період розвитку науки, а також в сучасний період. Проаналізовано основні тенденції етики науки, пов'язані з процесами глобалізації, формуванням еко-, біо-, техноетики. Показано, що розвиток науково-технологічної цивілізації, загрожуючи існуванню життя на Землі, потребує внесення коректив у сферу ціннісних орієнтацій суспільства, мотиваційну сферу особистості, у способи регулювання соціальних конфліктів. Зазначено щодо зростаючої ролі науки, вчених в інформаційному суспільстві, становлення наукових досліджень як самостійної сфери суспільсного виробництва, зростання актуальності етичних проблем науки. Встановлено специфіку професійних етичних норм у науці та їх деформації в сучасній ситуації.

  Скачати повний текст