Досліджено соціально-філософські проблеми становлення, функціонування та механізму регулювання розвитку духовного потенціалу Збройних Сил (ЗС) України, а також специфіку процесу логіко-змістової інтеграції його елементів на основі ідеології розвитку сучасного українського суспільства. Обгрунтовано механізм взаємодії елементів системи формування духовного потенціалу ЗС та об'єктивну необхідність посилення регулятивно-творчої ролі ідеології розвитку сучасного українського суспільства. Розкрито її суть, визначено структуру та обгрунтовано новий взірець та соціальну роль як інтегруючої та консолідуючої системи духовних цінностей й чинника логіко-змістової інтеграції національних інтересів України. Розвинуто концептуальні підходи та сформульовано рекомендації щодо вдосконалення регулювання системи формування духовного потенціалу як складного комплексного процесу взаємодії організації та самоорганізації.

  Скачати повний текст

Робота присвячена розгляду соціальних ідей та їх протиставленню з християнським світоглядом, що знайшло своє відображення у творах Ф.М.Достоєвського. В дисертації встановлено можливі причини виникнення соціалістичного світосприйняття та основні етапи еволюції соціальної ідеї. Окремо розглядаються питання ролі та можливостей людського розуму як інструменту пізнання істини, проводиться аналогія між головними персонажами творів Ф.М.Достоєвського та образами з книги Іоана Богослова "Апокаліпсис".

  Скачати повний текст

Розглянуто дефініцію поняття "соціальний міф" у порівнянні з поняттями "стереотип", "архетип", "забобон", "ідеологія", структуру та функції соціальних міфів на рівні суспільної та індивідуальної свідомості, їх взаємодію з суспільством, що трансформується, а також основні міфологічні аспекти глобалізації, демократії та постмодерну. Акцентовано увагу на необхідності врахування позитивних та негативних наслідків впливу соціальних міфів на суспільство. Запропоновано новий підхід до класифікації соціальних міфів на основі сфер їх походження. Визначено основні характеристики соціальних міфів у порівнянні з класичними. Розкрито каталізуючу роль соціальних трансформацій для активізації міфів. Викладено методологічні проблеми механізму створення соціальних міфів та шляхів деміфологізації суспільної свідомості. На підставі соціально-філософського аналізу основних тенденцій розвитку суспільства, що трансформується, підкреслено необхідність існування в ньому розвинутої соціальної міфології для внутрішньої консолідації та стабільності.

  Скачати повний текст

Здійснено системний соціально-філософський аналіз історіософських ідей, відображених у книжній культурі Київської Русі, в межах категоріальної структури мислення цієї доби. Визначено етапи та особливості процесу становлення філософсько-історичного мислення в давньоруському суспільстві. На прикладі розвитку основних історіософських категорій показано його специфічні особливості, прослідковано головні тенденції формування та напрямки трансформації історіософських поглядів населення даної епохи. Типологізовано історіософські ідеї, представлені категоріями "простір", "час", "сенс життя" та визначальні риси нового архетипу мислення за відмінностями їх змісту. Охарактеризовано вплив особливостей східнохристиянського православного світосприймання на зміст і структуру філософсько-історичної парадигми давньоруського суспільства.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз світоглядних орієнтацій особистості за умов трансформації пострадянського суспільства, визначено методологічні засади їх пізнання, а також розглянуто механізми формування та вплив процесів соціальної трансформації на характер світоглядних установок пострадянської людини. Визначено фактори та напрямки оптимізації світоглядних орієнтацій особи за умов сучасних реалій. Обгрунтовано ідею існування глибинного сутнісного зв'язку між особливостями світоглядних орієнтацій пострадянської людини та постмодерністським світобаченням. Зазначено, що однією з істотних характеристик світоглядних орієнтацій пострадянської людини є їх жорстка соціальна детермінованість, запрограмованість на досягнення соціальної мети, відсутність персональної автономії, підпорядкування високих духовних цінностей цінностям соціальним, неспроможність розмежувати соціальне і моральне. З'ясовано, що серед найбільш ефективних факторів та напрямків структурування і впорядкування світогляду пострадянської людини є формування та ствердження ідеології ненасильства як єдиного можливого засобу вирішення гострих соціальних проблем, толерантного ставлення до "інших", усвідомлення своєї відповідальності та її перерозподіл із соціальних інститутів на себе, пріоритетний розвиток освітньої галузі.

  Скачати повний текст

На основі критичного аналізу існуючих і маловідомих філософських поглядів досліджується категорія українського гуманізму в її філософсько-логічному розвитку. Центральне місце в спробі теоретико-методологічного обгрунтування понять "Український національний Ренесанс", "Український національний гуманізм" займає наукове направлення - "філоменологія" (філософія любові до життя), в якій відбилися характерні риси українського національного менталітету, в межах якого визначено сутність українського гуманізму та його зв'язки з духовним надбанням людства. Пропонується новий методологічний підхід у вигляді комплексно-синтетичного методу. У зв'язку з цим по-новому розглядається світоглядний феномен України-Русі XVI-XVII ст. Дослідження онтологічних уявлень українців, характеру їх звертань до філософсько-метафізичної проблематики дало змогу стверджувати, що головною онтологічною парадигмою українського гуманізму є ідея єдиного гармонійного духовно-матеріального Всесвіту.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження світоглядної культури сучасної студентської молоді. Визначено особливості та чинники її формування у майбутніх педагогічних працівників. З'ясовано світоглядно-формуюче навантаження учбових дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах й обгрунтовано значення та роль української літератури у формуванні світоглядної культури майбутніх вчителів. Запропоновано визначення світоглядної культури як нового якісного утворення, що поєднує зміст понять світогляду та культури та відображає світ в його "людському вимірі" й обумовлює "діяльне освоєння" навколишнього середовища. Розглянуто особливості реалізації світоглядної культури на всіх рівнях організації та самовияву соціального.

  Скачати повний текст

Визначено методологічні засади соціально-філософського аналізу мусульманського світогляду в аспекті повсякденного буття особистості. Проаналізовано наукові дослідження феномену арабо-мусульманського світогляду особистості у суспільствознавчій думці. З'ясовано основні поняття, що характеризують мусульманський світогляд особистості в арабському суспільстві та процес його генези. Вивчено зміст, цінності, особливості світогляду мусульманина як передумови реалізації ним особистісного проекту життя, висвітлено межі його світоглядної свободи. З'ясовано чинники формування світогляду особистості мусульманина у сучасному арабському світі. Виявлено тенденції розвитку його світоглядної парадигми у контексті соціально-культурних змін у сучасному арабському світі.

  Скачати повний текст

Досліджено постулати гуманістичного прагматизму, соціальні та філософські концепції якого розглянуто в контексті їх актуальності в процесі демократичних перетворень, консолідації суспільства та побудови гармонійного суспільного консенсусу в сучасній Україні. Розглянуто, що основою сучасного плюралістичного світогляду є пошук компромісу та знаряддя перешкод для вирішення конфлікту. Проаналізовано основні способи взаємодії в тріаді "людина - влада - суспільство", в контексті якої проходить процес динамічного взаємопроникнення її елементів. Досліджено специфіку, цілі та потенціал розвитку соціально значущої особистості в сучасному глобальному суспільстві. Зазначено, що зміни в культурі комунікації модифікують формат і зміст соціокультурного обміну та сприяють розповсюдженності плюралістичного світогляду, що має значний позитивний вплив на процес гармонізації суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджуються методолого-теоретичні питання аксіогенезу особистості. Згідно із загальною телеологічною установкою гуманітарних наук обгрунтовується авторська концепція предметного ядра аксіопсихології особистості. Відповідно до висунутого принципу інтегральної суб'єктності здійснюється реінтерпретація значного масиву фактів і закономірностей, відкритих у різних наукових школах, що репрезентують структуру, функціонування і розвиток ціннісно-смислової сфери особистості. Результати експериментально-діагностичного дослідження ціннісного самовизначення особистості уточнюють феноменологічну картину аксіогенезу молодших школярів. Обгрунтована система застосування експресивної психотехніки для дітей 5-11 років.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано ціннісну природу усвідомленого саморозвитку особистості за різних типів суспільства. Висвітлено методологічні засади дослідження проблеми ціннісної природи усвідомленого саморозвитку особистості, його сутнісні риси, розкрито зміст та описано основні форми. Досліджено основні компоненти внутрішнього світу людини, структуру ціннісного блоку, які суттєво впливають на саморозвиток особистості. Обгрунтовано значущість світогляду та сенсу життя у ціннісних механізмах усвідомленого саморозвитку особистості, проаналізовано його стратегії, технології та моделі за різних типів суспільства. Відзначено, що у ХХ ст., зокрема в Україні, стратегії саморозвитку особистості реалізовувалися в напрямках "людина - суспільство", "людина - техніка", "людина - природа", "людина - релігія", "людина - нація", "людина - людина".

  Скачати повний текст

Досліджено культурно-естетичну домінанту як вагому ознаку та відповідну складову національного Світогляду, що є системою уявлень, ідеалів, поглядів і настанов, які визначають ставлення українського народу до основних духовно-естетичних цінностей, виражених, зокрема, в категоріях прекрасного, піднесеного, трагічного та комічного. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження. Проаналізовано умови та визначено можливі шляхи формування культурно-естетичної домінанти національного Світогляду. Увагу приділено архетипам української культури та ментальності, що визначають особливості домінанти. Відзначено, що гармонійне поєднання й органічне виявлення архетипів у національно-культурному бутті забезпечувало відтворення й еволюцію культурно-естетичної домінанти національного світогляду, що сприяло консолідації українського суспільства та подальшому поступу нації за складних історичних умов.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему свідомості в апріорних структурах "життєвого світу", умови специфічно-унікального буття людини в реаліях духовно-культурних вимірів її існування. Розкрито суть свідомості у співвідношенні з поняттям "ментальність", де відбуваються активації суб'єктивного в об'єктивноиму, ірраціонального в раціональному, утворюючи феномен національної свідомості. Зазначено, що інтеракції духовного у національній свідомості визначають неповторний образ особистості й означення сенсу її власного соціального буття. Національну свідомість проаналізовано у вивленні екзистенційних вимірів буття шляхом аналізу національної ідеї, в якій формуються засади світоглядної орієнтації самовизначення особистості. Доведено, що національно свідома людина втілює національну ідею в перспеективу життя свого народу у співмірності з загальнолюдськими цінностями.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємозв'язки оптимізму та песимізму як закономірності формування соціальної перспективи. Розкрито етапи понятійного розвитку даних дефініцій, рівень соціально-філософських категорій, біологічні передумови та соціальні умови виникнення розвитку взаємозв'язку оптимізму та песимізму у піднесенні міри життя як центру оцінно-вольового зрізу світогляду. Розглянуто типологію дослідженого взаємозв'язку залежно від системи цінностей і волі суб'єкта. Установлено, що взаємозв'язок оптимізму та песимізму є принципом формування соціальної перспективи. Визначено суть, системність змістових і композиційних характеристик соціальної перспективи, діалектичний зв'язок історичного та перспективного, механізми оптимізації та деформації соціальної перспективи, інтеграцію соціального капіталу розвитку життя й опору її руйнації як основні фактори, а підвищення якості життя - як критерії оптимістичної перспективи розвитку України.

  Скачати повний текст

Досліджено формування нігілізму в західноєвропейській традиції від античності до XX ст. Розвинуто проект філософсько-антропологічного та соціокультурного розуміння нігілізму як вчення, що компенсує однобічність розгляду життя як позитивної присутності людини у світі поза її альтернативами, які характеризуються єдністю "буття" та "ніщо". Визначено місце, роль і способи становлення нігілізму в історичному розвитку людства, крізь призму культурно-антропологічної проблеми у філософії, яка започатковує розгляд контроверзи оптимізму та нігілізму. Доведено, що нігілізм є інтеграційним виразом даного аспекту людського світовідношення.

  Скачати повний текст

Проведено системний аналіз змісту, структури, основних механізмів становлення, засобів формування та діалектики індивідуального, суспільного, глобального рівнів усвідомлення людської скінченності. Визначено особливості даного процесу для кожного з означених рівнів свідомості, виявлено спільні риси та закономірності його перебігу. З урахуванням одержаних результатів еволюцію поглядів, уявлень, оцінок смерті та безсмертя розглянуто як цілеспрямований процес пошуку універсальної ціннісної ієрархії, яка має цілком задовольняти загальнолюдські очікування та становити ядро для формування поліваріантних ціннісних структур, адекватних історико-культурним обставинам та інтересам конкретного суспільства й особистості. Зроблено висновок, що невід'ємною складовою процесу осмислення смертності людини на всіх рівнях свідомості є кризові явища, які визначено як "перехідні періоди", час перекодування смислів, цінностей, ідеалів, а також формування духовних параметрів буття. Обгрунтовано шляхи та форми позитивного викорисання досвіду переживання кризових станів з метою досягнення якісно нового рівня самоідентичності, самовизначеності та самовідповідальності особистості та людства.

  Скачати повний текст

Поглиблено наукові уявлення про світоглядні типи свідомості, якими є: міфологія, релігія та філософія, які розглянуто як безпосередні прояви самопізнавальної природи людини в її суб'єктивно-суб'єктній єдності, що надає їм статус духовно-практичної правової волі до життєздійснення. З'ясовано, що індивідуальна свідомість людини виражає її життєві потреби, які в суспільному бутті є способами конституювання правосвідомсті. Доведено, що духовно-мотиваційний суспільно-практичний простір правосвідомості визначається змістовими складовими міфології, яка без будь-яких обмежень проголошує життєві потреби й інтереси людини. Обгрунтовано думку про облагородження правомірності життєвих потреб та інтересів людини духовним потенціалом релігійного світогляду, який соціалізує їх засобом аналітико-критичних обмежень властивого кожній людини і природно-біологічного егоцентризму. Встановлено, що гуманістичне спрямування правової волі людини на розкриття та задоволення сутнісних потреб свого буття відбувається у сфері соціально-філософських визначень свідомості, що базуються на об'єктивному духовно-пізнавальному історичному та розумовому досвіді людства. Доведено, що світоглядно визначене право - це конституювання волі кожного індивіда-громадянина відповідно до сили його бажань, що не порушує суверенітет у просторі того соціуму, який визначається ним як необхідна, законна й обов'язкова умова життєдіяльності. Виявлено, що соціальна філософія як водночас філософія історії є адекватною формою правосвідомої організації суспільно-практичного життя людей, оскільки епіцентром усіх її пізнавальних пошуків є взаємодія волі та мислення, обгрунтування свободи волі та свободи мислення, що в системі права має знайти свої законодавчо-нормативне забезпечення.

  Скачати повний текст

Удосконалено соціально-філософську рефлексію цінностей військовослужбовців Збройних Сил України. Проаналізовано суть, здійснено класифікацію та визначено основні функції їх ціннісних орієнтацій. Розглянуто систему детермінант досліджених орієнтацій військовослужбовців за умов трансформаційних процесів. Виявлено систему протиріч та проаналізовано тенденції системи даних орієнтацій військовослужбовців за умов зміни парадигми світосприйняття. Доведено об'єктивну необхідність та досліджено механізм формування ціннісних орієнтацій військовослужбовців за умов соціальної трансформації суспільства, реформування та розвитку Збройних Сил України. Обгрунтовано напрямки діяльності щодо оптимізації процесу цього формування.

  Скачати повний текст