Проведено комплексне міждисциплінарне дослідження проблеми цінності життя сучасної цивілізації і виявлені її фундаментальні складові: цінність здоров'я людини, гармонізація її взаємовідносин з природою в контексті моральної відповідальності як необхідних умов виживання соціуму. Запропоновано аналіз філософської основи цінності життя в єдності трьох підходів: аксіологічного, екзістенціального й антропологічного, проведеного відповідно до зміни історичних наукових парадигм. Проаналізовано екзістенціальні виміри аксіосфери життя сучасного суспільства в найбільш значущих для даного дослідження аспектах: права людини на життя, доповнене правом на свободу, гідність та недоторканність особи, право на смерть як вільний вибір людини, оптимізація взаємодії суспільства та природи, що обіймає матеріальне та духовне життя людини, складає цінністно-смислові ресурси її існування, та здоров'я людини як основу її фізичного та духовного розвитку та буття в сучасному світі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано ціннісну природу усвідомленого саморозвитку особистості за різних типів суспільства. Висвітлено методологічні засади дослідження проблеми ціннісної природи усвідомленого саморозвитку особистості, його сутнісні риси, розкрито зміст та описано основні форми. Досліджено основні компоненти внутрішнього світу людини, структуру ціннісного блоку, які суттєво впливають на саморозвиток особистості. Обгрунтовано значущість світогляду та сенсу життя у ціннісних механізмах усвідомленого саморозвитку особистості, проаналізовано його стратегії, технології та моделі за різних типів суспільства. Відзначено, що у ХХ ст., зокрема в Україні, стратегії саморозвитку особистості реалізовувалися в напрямках "людина - суспільство", "людина - техніка", "людина - природа", "людина - релігія", "людина - нація", "людина - людина".

  Скачати повний текст

Удосконалено соціально-філософську рефлексію цінностей військовослужбовців Збройних Сил України. Проаналізовано суть, здійснено класифікацію та визначено основні функції їх ціннісних орієнтацій. Розглянуто систему детермінант досліджених орієнтацій військовослужбовців за умов трансформаційних процесів. Виявлено систему протиріч та проаналізовано тенденції системи даних орієнтацій військовослужбовців за умов зміни парадигми світосприйняття. Доведено об'єктивну необхідність та досліджено механізм формування ціннісних орієнтацій військовослужбовців за умов соціальної трансформації суспільства, реформування та розвитку Збройних Сил України. Обгрунтовано напрямки діяльності щодо оптимізації процесу цього формування.

  Скачати повний текст

На підставі дослідження творчої спадщини І.Франка та Н.Кобринської розкрито сутність феномену художнього твору в контексті соціального пізнання з урахуванням особливостей українських реалій і менталітету. Обгрунтовано, що художні твори І.Франка та Н.Кобринської, фіксуючи соціальне пізнання в гуманістичному ракурсі, є його органічною складовою, оскілько правдиво відтворюють соціально-культурні реалії доби у високохудожній формі. У контексті традицій української філософської думки встановлено зв'язок функціонування художнього твору як нетеоретичної форми осягнення дійсності з основними філософськими напрямками. Доведено, що художній твір у процесі соціального пізнання відіграє двоїсту роль: з одного боку - це результат творчого осмислення митцем соціальної дійсності (фінал духовної креації), з іншого - це початкова ланка взаємодії митця з сучасниками та нащадками, для яких це новий елемент реальності, в осмисленні якого реалізується соціальне пізнання. Показано, що актуальний "дух часу" осмислюється неоднаково представниками різних суспільних верств, що пов'язано з етнічною генезою, релігійними або світськими пріоритетами. Визначено основні ролі, в яких постає автор-митець у процесі осмислення об'єктивної дійсності: викривача гноблення та визиску; інтерпретатора багатоголосся філософських шкіл і напрямків; провісника нового; пропагандиста прогресивних моральних засад; захисника ідей жіночого рівноправ'я. Вперше проаналізовано наукові праці Н.Кобринської, присвячені проблемам і перспективам жіночого руху. Зроблено висновок, що дослідження сучасних проблем гендеру як теорії про соціальну стать започатковано саме Н.Кобринською та її соратниками, зокрема наддніпрянцями.

  Скачати повний текст

Уточнено зміст нової парадигми системи цінностей і ціннісних орієнтацій молоді, які формуються в контексті ствердження України як незалежної, суверенної держави, враховує ментальність українського народу, його традиції, культуру, забезпечує дієвість і творчу активність молоді. Визначено, що проблема ціннісних орієнтацій молоді є традиційною у філософії і одночасно, новою й актуальною, особливо для трансформаційних суспільств, які характеризуються змінною динамікою розвитку, руйнацією усталених, пошуком та утвердженням новітніх світоглядно-ціннісних пріоритетів. Доведено, що поняття "цінності" , зберігаючи традиційно визначений філософсько-світоглядний зміст, в трансформаційному суспільстві одночасно доповнюється новими характеристиками, обумовленими своєрідним духом епохи, логікою перемін, які дозволяють говорити про "нову парадигму цінностей", що утверджується у цьому суспільстві. Проаналізовано основні змінні характеристики нової парадигми цінностей української молоді (ринкові та демократичні орієнтації, утвердження незалежної держави, зміцнення її авторитету на міжнародній арені, відродження національної культури, утвердження пріоритету особистості, вільного вибору, творчості). Вперше у філософській літературі здійснено спробу побудувати структуру системи цінностей української молоді, що сформувалась за роки незалежного розвитку. В центрі цієї системи стоять моральні цінності, які регулятивно впливають на усі інші - економічні, політичні, побутові. Визначено основні фактори соціальної динаміки цінностей сучасної молоді у відповідності з трансформаційними (внутрішніми і зовнішніми) процесами, що відбуваються в Україні і в світі. Обгрунтовано, що визначальними напрямами соціальної динаміки цінностей молоді є перехід від тоталітарних до демократичних пріоритетів; від економічного централізму до ринкових відносин; від моноідеологізму до реального плюралізму думок, поглядів, мислення і дії; від "бездержав'я" до патріотичного усвідомлення національних інтересів державності. Доведено суперечливість і непослідовність соціальної динаміки базових напрямів нової парадигми цінностей. Суперечливості цього процесу розгортаються як за лінією самовизначення різноманітних груп молоді (студенти, робітнича молодь, молода творча еліта тощо), так і одночасно, за кількістю представників цих груп, які дотримуються принципів нової парадигми цінностей. Наведено рекомендації щодо вдосконалення системи соціальної роботи з молоддю, спрямованої на формування нової парадигми їх ціннісних орієнтацій; показано роль освіти і виховання як ціннісних пріоритетів молоді, і, одночасно, як головних механізмів утвердження нової системи ціннісних орієнтацій молоді.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження світоглядної культури сучасної студентської молоді. Визначено особливості та чинники її формування у майбутніх педагогічних працівників. З'ясовано світоглядно-формуюче навантаження учбових дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах й обгрунтовано значення та роль української літератури у формуванні світоглядної культури майбутніх вчителів. Запропоновано визначення світоглядної культури як нового якісного утворення, що поєднує зміст понять світогляду та культури та відображає світ в його "людському вимірі" й обумовлює "діяльне освоєння" навколишнього середовища. Розглянуто особливості реалізації світоглядної культури на всіх рівнях організації та самовияву соціального.

  Скачати повний текст

Визначено, що співвідношення та взаємозв'язок світоглядної свідомості та установки в процесі соціалізації та становлення підліткової особистості полягає у регулювальному впливі установок на світоглядну свідомість. Поглиблено уявлення про філософсько-світоглядну значущість загальнопсихологічної теорії установки. Доведено, що зміна головного типу діяльності в підлітковому віці суттєво коригує фундаментальні засади світоглядної свідомості, а почуття дорослості як новоутворення світоглядної свідомості суттєво змінює життєву диспозицію індивіда. Обгрунтовано, що змінюючись в процесі розвитку особи, світоглядні установки, як базовий елемент світоглядної свідомості, детермінують спосіб світовідображення та світовідношення відповідно до потреб соціалізації. Зазначено, що сферою формування світоглядних установок є відношення "мотив - мета діяльності". Визначено, що формування світоглядних установок на підлітковому етапі соціалізації є наслідком поєднання об'єктивних і суб'єктивних діяльнісних факторів: впливу соціокультурного середовища, яке динамічно змінюється, впливу сучасної суспільної всеохоплюючої кризи, яку підліток сприймає по-своєму. Зроблено висновок, що школа з науково організованою системою плекання особистості є важливим фактором формування світоглядної культури підлітка, "зрощеної" на вивірених світоглядних установках.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему свідомості в апріорних структурах "життєвого світу", умови специфічно-унікального буття людини в реаліях духовно-культурних вимірів її існування. Розкрито суть свідомості у співвідношенні з поняттям "ментальність", де відбуваються активації суб'єктивного в об'єктивноиму, ірраціонального в раціональному, утворюючи феномен національної свідомості. Зазначено, що інтеракції духовного у національній свідомості визначають неповторний образ особистості й означення сенсу її власного соціального буття. Національну свідомість проаналізовано у вивленні екзистенційних вимірів буття шляхом аналізу національної ідеї, в якій формуються засади світоглядної орієнтації самовизначення особистості. Доведено, що національно свідома людина втілює національну ідею в перспеективу життя свого народу у співмірності з загальнолюдськими цінностями.

  Скачати повний текст

Проаналізовано трансформацію моралі, світогляду та суспільної свідомості як чинників і передумови процесу широкомасштабного застосування насильства. Охарактеризовано сутність розуміння насильства у гуманістичних концепціях зарубіжної філософії та методологію дослідження сучасного тероризму.

  Скачати повний текст

Досліджено формування нігілізму в західноєвропейській традиції від античності до XX ст. Розвинуто проект філософсько-антропологічного та соціокультурного розуміння нігілізму як вчення, що компенсує однобічність розгляду життя як позитивної присутності людини у світі поза її альтернативами, які характеризуються єдністю "буття" та "ніщо". Визначено місце, роль і способи становлення нігілізму в історичному розвитку людства, крізь призму культурно-антропологічної проблеми у філософії, яка започатковує розгляд контроверзи оптимізму та нігілізму. Доведено, що нігілізм є інтеграційним виразом даного аспекту людського світовідношення.

  Скачати повний текст

Робота присвячена розгляду соціальних ідей та їх протиставленню з християнським світоглядом, що знайшло своє відображення у творах Ф.М.Достоєвського. В дисертації встановлено можливі причини виникнення соціалістичного світосприйняття та основні етапи еволюції соціальної ідеї. Окремо розглядаються питання ролі та можливостей людського розуму як інструменту пізнання істини, проводиться аналогія між головними персонажами творів Ф.М.Достоєвського та образами з книги Іоана Богослова "Апокаліпсис".

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто дефініцію поняття "соціальний міф" у порівнянні з поняттями "стереотип", "архетип", "забобон", "ідеологія", структуру та функції соціальних міфів на рівні суспільної та індивідуальної свідомості, їх взаємодію з суспільством, що трансформується, а також основні міфологічні аспекти глобалізації, демократії та постмодерну. Акцентовано увагу на необхідності врахування позитивних та негативних наслідків впливу соціальних міфів на суспільство. Запропоновано новий підхід до класифікації соціальних міфів на основі сфер їх походження. Визначено основні характеристики соціальних міфів у порівнянні з класичними. Розкрито каталізуючу роль соціальних трансформацій для активізації міфів. Викладено методологічні проблеми механізму створення соціальних міфів та шляхів деміфологізації суспільної свідомості. На підставі соціально-філософського аналізу основних тенденцій розвитку суспільства, що трансформується, підкреслено необхідність існування в ньому розвинутої соціальної міфології для внутрішньої консолідації та стабільності.

  Скачати повний текст

Поглиблено наукові уявлення про світоглядні типи свідомості, якими є: міфологія, релігія та філософія, які розглянуто як безпосередні прояви самопізнавальної природи людини в її суб'єктивно-суб'єктній єдності, що надає їм статус духовно-практичної правової волі до життєздійснення. З'ясовано, що індивідуальна свідомість людини виражає її життєві потреби, які в суспільному бутті є способами конституювання правосвідомсті. Доведено, що духовно-мотиваційний суспільно-практичний простір правосвідомості визначається змістовими складовими міфології, яка без будь-яких обмежень проголошує життєві потреби й інтереси людини. Обгрунтовано думку про облагородження правомірності життєвих потреб та інтересів людини духовним потенціалом релігійного світогляду, який соціалізує їх засобом аналітико-критичних обмежень властивого кожній людини і природно-біологічного егоцентризму. Встановлено, що гуманістичне спрямування правової волі людини на розкриття та задоволення сутнісних потреб свого буття відбувається у сфері соціально-філософських визначень свідомості, що базуються на об'єктивному духовно-пізнавальному історичному та розумовому досвіді людства. Доведено, що світоглядно визначене право - це конституювання волі кожного індивіда-громадянина відповідно до сили його бажань, що не порушує суверенітет у просторі того соціуму, який визначається ним як необхідна, законна й обов'язкова умова життєдіяльності. Виявлено, що соціальна філософія як водночас філософія історії є адекватною формою правосвідомої організації суспільно-практичного життя людей, оскільки епіцентром усіх її пізнавальних пошуків є взаємодія волі та мислення, обгрунтування свободи волі та свободи мислення, що в системі права має знайти свої законодавчо-нормативне забезпечення.

  Скачати повний текст

Проведено філософсько-антропологічний аналіз світоглядних особливостей українського національного характеру за умов культурної глобалізації. Розкрито суть понять "національний характер", "українська ментальність", "український менталітет". Проаналізовано основні теоретичні здобутки у вивченні української ментальності. Сформовано концепцію змісту національного характеру, що змінюється у різні періоди. Згідно з національним ідеалом людина пов'язує себе через спорідненість з пращурами та нащадками з подіями, що формували їх характер. Відзначено, що уявлення про характер народу є колективною уявою даного народу, оскільки взаємозв'язано з його безпосереднім буттям у межах певного етносу, поняття національного характеру є дотичним до поняття світогляду та відрізняється від ментальності. Досліджено національний характер як систему рис, що виникає внаслідок усвідомлення людиною свого буття у межах певного етносу та своєї причетності до нього, відчуття зв'язку свого буття з історією певного народу.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз світоглядних орієнтацій особистості за умов трансформації пострадянського суспільства, визначено методологічні засади їх пізнання, а також розглянуто механізми формування та вплив процесів соціальної трансформації на характер світоглядних установок пострадянської людини. Визначено фактори та напрямки оптимізації світоглядних орієнтацій особи за умов сучасних реалій. Обгрунтовано ідею існування глибинного сутнісного зв'язку між особливостями світоглядних орієнтацій пострадянської людини та постмодерністським світобаченням. Зазначено, що однією з істотних характеристик світоглядних орієнтацій пострадянської людини є їх жорстка соціальна детермінованість, запрограмованість на досягнення соціальної мети, відсутність персональної автономії, підпорядкування високих духовних цінностей цінностям соціальним, неспроможність розмежувати соціальне і моральне. З'ясовано, що серед найбільш ефективних факторів та напрямків структурування і впорядкування світогляду пострадянської людини є формування та ствердження ідеології ненасильства як єдиного можливого засобу вирішення гострих соціальних проблем, толерантного ставлення до "інших", усвідомлення своєї відповідальності та її перерозподіл із соціальних інститутів на себе, пріоритетний розвиток освітньої галузі.

  Скачати повний текст

На основі критичного аналізу існуючих і маловідомих філософських поглядів досліджується категорія українського гуманізму в її філософсько-логічному розвитку. Центральне місце в спробі теоретико-методологічного обгрунтування понять "Український національний Ренесанс", "Український національний гуманізм" займає наукове направлення - "філоменологія" (філософія любові до життя), в якій відбилися характерні риси українського національного менталітету, в межах якого визначено сутність українського гуманізму та його зв'язки з духовним надбанням людства. Пропонується новий методологічний підхід у вигляді комплексно-синтетичного методу. У зв'язку з цим по-новому розглядається світоглядний феномен України-Русі XVI-XVII ст. Дослідження онтологічних уявлень українців, характеру їх звертань до філософсько-метафізичної проблематики дало змогу стверджувати, що головною онтологічною парадигмою українського гуманізму є ідея єдиного гармонійного духовно-матеріального Всесвіту.

  Скачати повний текст

Досліджуються методолого-теоретичні питання аксіогенезу особистості. Згідно із загальною телеологічною установкою гуманітарних наук обгрунтовується авторська концепція предметного ядра аксіопсихології особистості. Відповідно до висунутого принципу інтегральної суб'єктності здійснюється реінтерпретація значного масиву фактів і закономірностей, відкритих у різних наукових школах, що репрезентують структуру, функціонування і розвиток ціннісно-смислової сфери особистості. Результати експериментально-діагностичного дослідження ціннісного самовизначення особистості уточнюють феноменологічну картину аксіогенезу молодших школярів. Обгрунтована система застосування експресивної психотехніки для дітей 5-11 років.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософське дослідження природи світоглядного плюралізму, його значення для людини та суспільства, а також взаємопов'язані з ним суспільні проблеми, чинники оптимізації суспільних відносин і розвитку світоглядної свідомості за умов світоглядного плюралізму. Інтерпретовано суть світоглядної свідомості як спосіб самопізнання та морально-практичної орієнтації людини у світі. З'ясовано гносеологічні, акісологічні, історичні та соціальні чинники, що зумовлюють виникнення та розвиток даного плюралізму. Розкрито його позитивне моральне значення, умови гармонізації відносин між прибічниками різних світоглядів і консолідації сучасного українського суспільства.

  Скачати повний текст

Проведено системний аналіз змісту, структури, основних механізмів становлення, засобів формування та діалектики індивідуального, суспільного, глобального рівнів усвідомлення людської скінченності. Визначено особливості даного процесу для кожного з означених рівнів свідомості, виявлено спільні риси та закономірності його перебігу. З урахуванням одержаних результатів еволюцію поглядів, уявлень, оцінок смерті та безсмертя розглянуто як цілеспрямований процес пошуку універсальної ціннісної ієрархії, яка має цілком задовольняти загальнолюдські очікування та становити ядро для формування поліваріантних ціннісних структур, адекватних історико-культурним обставинам та інтересам конкретного суспільства й особистості. Зроблено висновок, що невід'ємною складовою процесу осмислення смертності людини на всіх рівнях свідомості є кризові явища, які визначено як "перехідні періоди", час перекодування смислів, цінностей, ідеалів, а також формування духовних параметрів буття. Обгрунтовано шляхи та форми позитивного викорисання досвіду переживання кризових станів з метою досягнення якісно нового рівня самоідентичності, самовизначеності та самовідповідальності особистості та людства.

  Скачати повний текст