На підставі дослідження творчої спадщини І.Франка та Н.Кобринської розкрито сутність феномену художнього твору в контексті соціального пізнання з урахуванням особливостей українських реалій і менталітету. Обгрунтовано, що художні твори І.Франка та Н.Кобринської, фіксуючи соціальне пізнання в гуманістичному ракурсі, є його органічною складовою, оскілько правдиво відтворюють соціально-культурні реалії доби у високохудожній формі. У контексті традицій української філософської думки встановлено зв'язок функціонування художнього твору як нетеоретичної форми осягнення дійсності з основними філософськими напрямками. Доведено, що художній твір у процесі соціального пізнання відіграє двоїсту роль: з одного боку - це результат творчого осмислення митцем соціальної дійсності (фінал духовної креації), з іншого - це початкова ланка взаємодії митця з сучасниками та нащадками, для яких це новий елемент реальності, в осмисленні якого реалізується соціальне пізнання. Показано, що актуальний "дух часу" осмислюється неоднаково представниками різних суспільних верств, що пов'язано з етнічною генезою, релігійними або світськими пріоритетами. Визначено основні ролі, в яких постає автор-митець у процесі осмислення об'єктивної дійсності: викривача гноблення та визиску; інтерпретатора багатоголосся філософських шкіл і напрямків; провісника нового; пропагандиста прогресивних моральних засад; захисника ідей жіночого рівноправ'я. Вперше проаналізовано наукові праці Н.Кобринської, присвячені проблемам і перспективам жіночого руху. Зроблено висновок, що дослідження сучасних проблем гендеру як теорії про соціальну стать започатковано саме Н.Кобринською та її соратниками, зокрема наддніпрянцями.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз проблеми індивідуалізму, розкрито його суть та перспективи розвитку у контексті гармонізації індивідуалістичних і колективістських тенденцій на тлі демократизації сучасного українського суспільства. З'ясовано, що принцип індивідуалізму набував поширення, розвитку, зазнавав змін та інновацій власного тлумачення залежно від історичних епох, політичних режимів, культур і релігій, які визначають співвідношення категорій індивідуального та колективного. Показано, що індивідуалізм як багатогранне і складне явище взаємопов'язане та межує з великою кількістю категорій і понять філософії, соціології, психології, етики, політології. Розкрито зміст поняття "індивідуалізм", яке детермінується сучасними реаліями, та запропоновано твердження, що суть індивідуалізму полягає не в абсолютизації егоїстичних інтересів окремої особистості, не у протиставленні її суспільству, а в усвідомленні цінності, неповторності кожної окремої особистості поряд з власною, у відповідальності за власні вчинки та їх наслідки, у дотриманні універсальних морально-етичних норм. За результатами дослідження зроблено висновок, що індивідуалізм за умов гармонізації з колективістським початком та демократією надає значного поштовху та стимулів для розвитку людської цивілізації, поєднує у собі власні негативні та позитивні прояви, які формуються окремою особистістю та соціумом.

  Скачати повний текст

Доведено, що мораль є невід'ємним елементом саморегуляції та самоорганізації життєдіяльності людини та суспільства. Розглянуто мораль як світоглядно ціннісну та мотиваційно стимулювальну основу державотворчої діяльності людини, що виступає суб'єктом організаційно-політичних інтересів, потреб і духовно-моральних цінностей, ідеалів, переконань і прагнень. З'ясовано, що моральна мотивація державотворчої діяльності являє соблю складну структуровану систему ціннісних орієнтацій особистості, що визначають характер її нормотворчого спілкування в соціумі, мету та зміст державотворчої діяльності.

  Скачати повний текст

Визначено, що свідомість представників етнічних груп Придунав'я характеризується актуалізацією - "осучасненням" передусім тих сенсів минулого, що виправдовують етнічні процеси сучасного буття. Відзначено, що передумовою формування національної визначеності особистості є вироблення нею національної самосвідомості, а на підставі філософського аналізу історичних і сучасних джерел встановлено якісний рівень збереження етнокультури придунайських етносів. Введено до наукового обігу систематизовані дані щодо перебігу сучасних етнокультурних процесів у Придунав'ї та їх вплив на суспільну свідомість, прогнозовано можливі шляхи розвитку міжетичної взаємодії в регіоні та наголошено на важливості зваженої загальнодержавної політики щодо національних меншин, створення для них умов проживання, близьких до тих, що властиві для їх материнського етносу. Поглиблено експлікацію свідомості поліетнічного соціуму через розгляд етнокультурного, що надало можливість конкретизувати найбільш значимі сутнісні ознаки етносвідомості за умов поліетнічного соціуму Придунав'я та з'ясовано поняття етнокультури на основі широкої емпіричної та теоретичної бази. Здійснено тлумачення етнічних процесів та розкриття функціонування етнокультур поліетнічного соціуму через об'єктивну діалектику загального й особливого. Зауважено, що на рівень трансформації народної культури етнічних спільнот даного регіону впливає екстравертна чи інтравертна спрямованість етнокультури кожного етносу, що зумовлюється походженням етносу, мовною близькістю з сусідами, схожістю побуту, рівнем розвитку етнічної свідомості та характером вияву етноцентричних тенденцій у бутті людей.

  Скачати повний текст

Визначено, що співвідношення та взаємозв'язок світоглядної свідомості та установки в процесі соціалізації та становлення підліткової особистості полягає у регулювальному впливі установок на світоглядну свідомість. Поглиблено уявлення про філософсько-світоглядну значущість загальнопсихологічної теорії установки. Доведено, що зміна головного типу діяльності в підлітковому віці суттєво коригує фундаментальні засади світоглядної свідомості, а почуття дорослості як новоутворення світоглядної свідомості суттєво змінює життєву диспозицію індивіда. Обгрунтовано, що змінюючись в процесі розвитку особи, світоглядні установки, як базовий елемент світоглядної свідомості, детермінують спосіб світовідображення та світовідношення відповідно до потреб соціалізації. Зазначено, що сферою формування світоглядних установок є відношення "мотив - мета діяльності". Визначено, що формування світоглядних установок на підлітковому етапі соціалізації є наслідком поєднання об'єктивних і суб'єктивних діяльнісних факторів: впливу соціокультурного середовища, яке динамічно змінюється, впливу сучасної суспільної всеохоплюючої кризи, яку підліток сприймає по-своєму. Зроблено висновок, що школа з науково організованою системою плекання особистості є важливим фактором формування світоглядної культури підлітка, "зрощеної" на вивірених світоглядних установках.

  Скачати повний текст

Розглянуто анархію як соціокультурний феномен з позицій аксіології. Анархію як певний стан суспільства, в якому цілком відсутня або ослаблена центральна державна рада, вперше розглянуто з точки зору системи її сенсожиттєвих орієнтирів, верхівкою ієрархії якої є Свобода. Здійснено систематизацію анархічних цінностей на підставі творів теоретиків анархізму класичного періоду, зроблено аналіз змісту основних складників суспільного ідеалу анархізму. Встановлено, що навіть за умов існування ряду суперечностей та невідповідностей, анархія не стає абсолютною утопією: ці суперечності стимулюють розвиток анархічних ідей. Це набуває важливого значення у зв'язку з тим, що аналіз функціонування сучасних розвинутих західних суспільств показує - в ряді країн реалізувався так званий "оксамитовий" варіант анархії (анархічні тенденції можна простежити і в пострадянських суспільствах). Рішення сучасної футурології частково збігаються з рішеннями анархістів, а це означає, що анархізм класичного періоду - тенденція поступового ослаблення втручання держави в соціальне життя.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні шляхи, теоретичні принципи та перспективи інтерпретації характерних рис міфологізації свідомості сучасною зарубіжною філософією. Розкрито особливості та характерні риси тотальної міфологізації як однієї з форм суспільного буття, причини та способи функціонування міфологічних структур у тоталітарному суспільстві, їх вплив на соціально-психологічний рівень суспільної свідомості. Міфологічне мислення визначено як один зі способів освоєння сучасною людиною явищ навколишнього світу, бо міфологізація як суспільне явище виступає невід'ємною частиною життєдіяльності сучасного суспільства. Доведено реальну можливість штучного створення та поширення міфологічних структур у сучасному суспільстві, а також можливість впровадження таких структур у масову свідомість.

  Скачати повний текст

Досліджено метатеорію свідомості в аксіологічних вимірах духовно-культурного життя, умови специфічно-унікального буття людини в реаліях соціальної дійсності. Обгрунтовано положення, що зміст свідомості як феномен буття характеризується взаємодією в ній внутрішнього та зовнішнього, суб'єктивного й об'єктивного досвіду в його індивідувальних і суспільних трансформаціях. Важливим аспектом онтології свідомості є предметність, визначеність ціннісних орієнтацій, що утворює ідеал особистості. Розкрито суть свідомості у співвідношенні з понятттям "ментальність", наявність якого зумовлює феномен національної свідомості. Доведено, що національно свідома людина втілює до практики національного буття загальнолюдські цінності.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософське дослідження природи світоглядного плюралізму, його значення для людини та суспільства, а також взаємопов'язані з ним суспільні проблеми, чинники оптимізації суспільних відносин і розвитку світоглядної свідомості за умов світоглядного плюралізму. Інтерпретовано суть світоглядної свідомості як спосіб самопізнання та морально-практичної орієнтації людини у світі. З'ясовано гносеологічні, акісологічні, історичні та соціальні чинники, що зумовлюють виникнення та розвиток даного плюралізму. Розкрито його позитивне моральне значення, умови гармонізації відносин між прибічниками різних світоглядів і консолідації сучасного українського суспільства.

  Скачати повний текст

Проведено філософсько-антропологічний аналіз світоглядних особливостей українського національного характеру за умов культурної глобалізації. Розкрито суть понять "національний характер", "українська ментальність", "український менталітет". Проаналізовано основні теоретичні здобутки у вивченні української ментальності. Сформовано концепцію змісту національного характеру, що змінюється у різні періоди. Згідно з національним ідеалом людина пов'язує себе через спорідненість з пращурами та нащадками з подіями, що формували їх характер. Відзначено, що уявлення про характер народу є колективною уявою даного народу, оскільки взаємозв'язано з його безпосереднім буттям у межах певного етносу, поняття національного характеру є дотичним до поняття світогляду та відрізняється від ментальності. Досліджено національний характер як систему рис, що виникає внаслідок усвідомлення людиною свого буття у межах певного етносу та своєї причетності до нього, відчуття зв'язку свого буття з історією певного народу.

  Скачати повний текст

Уточнено зміст нової парадигми системи цінностей і ціннісних орієнтацій молоді, які формуються в контексті ствердження України як незалежної, суверенної держави, враховує ментальність українського народу, його традиції, культуру, забезпечує дієвість і творчу активність молоді. Визначено, що проблема ціннісних орієнтацій молоді є традиційною у філософії і одночасно, новою й актуальною, особливо для трансформаційних суспільств, які характеризуються змінною динамікою розвитку, руйнацією усталених, пошуком та утвердженням новітніх світоглядно-ціннісних пріоритетів. Доведено, що поняття "цінності" , зберігаючи традиційно визначений філософсько-світоглядний зміст, в трансформаційному суспільстві одночасно доповнюється новими характеристиками, обумовленими своєрідним духом епохи, логікою перемін, які дозволяють говорити про "нову парадигму цінностей", що утверджується у цьому суспільстві. Проаналізовано основні змінні характеристики нової парадигми цінностей української молоді (ринкові та демократичні орієнтації, утвердження незалежної держави, зміцнення її авторитету на міжнародній арені, відродження національної культури, утвердження пріоритету особистості, вільного вибору, творчості). Вперше у філософській літературі здійснено спробу побудувати структуру системи цінностей української молоді, що сформувалась за роки незалежного розвитку. В центрі цієї системи стоять моральні цінності, які регулятивно впливають на усі інші - економічні, політичні, побутові. Визначено основні фактори соціальної динаміки цінностей сучасної молоді у відповідності з трансформаційними (внутрішніми і зовнішніми) процесами, що відбуваються в Україні і в світі. Обгрунтовано, що визначальними напрямами соціальної динаміки цінностей молоді є перехід від тоталітарних до демократичних пріоритетів; від економічного централізму до ринкових відносин; від моноідеологізму до реального плюралізму думок, поглядів, мислення і дії; від "бездержав'я" до патріотичного усвідомлення національних інтересів державності. Доведено суперечливість і непослідовність соціальної динаміки базових напрямів нової парадигми цінностей. Суперечливості цього процесу розгортаються як за лінією самовизначення різноманітних груп молоді (студенти, робітнича молодь, молода творча еліта тощо), так і одночасно, за кількістю представників цих груп, які дотримуються принципів нової парадигми цінностей. Наведено рекомендації щодо вдосконалення системи соціальної роботи з молоддю, спрямованої на формування нової парадигми їх ціннісних орієнтацій; показано роль освіти і виховання як ціннісних пріоритетів молоді, і, одночасно, як головних механізмів утвердження нової системи ціннісних орієнтацій молоді.

  Скачати повний текст

Проаналізовано трансформацію моралі, світогляду та суспільної свідомості як чинників і передумови процесу широкомасштабного застосування насильства. Охарактеризовано сутність розуміння насильства у гуманістичних концепціях зарубіжної філософії та методологію дослідження сучасного тероризму.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне міждисциплінарне дослідження проблеми цінності життя сучасної цивілізації і виявлені її фундаментальні складові: цінність здоров'я людини, гармонізація її взаємовідносин з природою в контексті моральної відповідальності як необхідних умов виживання соціуму. Запропоновано аналіз філософської основи цінності життя в єдності трьох підходів: аксіологічного, екзістенціального й антропологічного, проведеного відповідно до зміни історичних наукових парадигм. Проаналізовано екзістенціальні виміри аксіосфери життя сучасного суспільства в найбільш значущих для даного дослідження аспектах: права людини на життя, доповнене правом на свободу, гідність та недоторканність особи, право на смерть як вільний вибір людини, оптимізація взаємодії суспільства та природи, що обіймає матеріальне та духовне життя людини, складає цінністно-смислові ресурси її існування, та здоров'я людини як основу її фізичного та духовного розвитку та буття в сучасному світі.

  Скачати повний текст

Удосконалено соціально-філософську рефлексію цінностей військовослужбовців Збройних Сил України. Проаналізовано суть, здійснено класифікацію та визначено основні функції їх ціннісних орієнтацій. Розглянуто систему детермінант досліджених орієнтацій військовослужбовців за умов трансформаційних процесів. Виявлено систему протиріч та проаналізовано тенденції системи даних орієнтацій військовослужбовців за умов зміни парадигми світосприйняття. Доведено об'єктивну необхідність та досліджено механізм формування ціннісних орієнтацій військовослужбовців за умов соціальної трансформації суспільства, реформування та розвитку Збройних Сил України. Обгрунтовано напрямки діяльності щодо оптимізації процесу цього формування.

  Скачати повний текст

Поглиблено наукові уявлення про світоглядні типи свідомості, якими є: міфологія, релігія та філософія, які розглянуто як безпосередні прояви самопізнавальної природи людини в її суб'єктивно-суб'єктній єдності, що надає їм статус духовно-практичної правової волі до життєздійснення. З'ясовано, що індивідуальна свідомість людини виражає її життєві потреби, які в суспільному бутті є способами конституювання правосвідомсті. Доведено, що духовно-мотиваційний суспільно-практичний простір правосвідомості визначається змістовими складовими міфології, яка без будь-яких обмежень проголошує життєві потреби й інтереси людини. Обгрунтовано думку про облагородження правомірності життєвих потреб та інтересів людини духовним потенціалом релігійного світогляду, який соціалізує їх засобом аналітико-критичних обмежень властивого кожній людини і природно-біологічного егоцентризму. Встановлено, що гуманістичне спрямування правової волі людини на розкриття та задоволення сутнісних потреб свого буття відбувається у сфері соціально-філософських визначень свідомості, що базуються на об'єктивному духовно-пізнавальному історичному та розумовому досвіді людства. Доведено, що світоглядно визначене право - це конституювання волі кожного індивіда-громадянина відповідно до сили його бажань, що не порушує суверенітет у просторі того соціуму, який визначається ним як необхідна, законна й обов'язкова умова життєдіяльності. Виявлено, що соціальна філософія як водночас філософія історії є адекватною формою правосвідомої організації суспільно-практичного життя людей, оскільки епіцентром усіх її пізнавальних пошуків є взаємодія волі та мислення, обгрунтування свободи волі та свободи мислення, що в системі права має знайти свої законодавчо-нормативне забезпечення.

  Скачати повний текст

Проведено системний аналіз змісту, структури, основних механізмів становлення, засобів формування та діалектики індивідуального, суспільного, глобального рівнів усвідомлення людської скінченності. Визначено особливості даного процесу для кожного з означених рівнів свідомості, виявлено спільні риси та закономірності його перебігу. З урахуванням одержаних результатів еволюцію поглядів, уявлень, оцінок смерті та безсмертя розглянуто як цілеспрямований процес пошуку універсальної ціннісної ієрархії, яка має цілком задовольняти загальнолюдські очікування та становити ядро для формування поліваріантних ціннісних структур, адекватних історико-культурним обставинам та інтересам конкретного суспільства й особистості. Зроблено висновок, що невід'ємною складовою процесу осмислення смертності людини на всіх рівнях свідомості є кризові явища, які визначено як "перехідні періоди", час перекодування смислів, цінностей, ідеалів, а також формування духовних параметрів буття. Обгрунтовано шляхи та форми позитивного викорисання досвіду переживання кризових станів з метою досягнення якісно нового рівня самоідентичності, самовизначеності та самовідповідальності особистості та людства.

  Скачати повний текст

Досліджено формування нігілізму в західноєвропейській традиції від античності до XX ст. Розвинуто проект філософсько-антропологічного та соціокультурного розуміння нігілізму як вчення, що компенсує однобічність розгляду життя як позитивної присутності людини у світі поза її альтернативами, які характеризуються єдністю "буття" та "ніщо". Визначено місце, роль і способи становлення нігілізму в історичному розвитку людства, крізь призму культурно-антропологічної проблеми у філософії, яка започатковує розгляд контроверзи оптимізму та нігілізму. Доведено, що нігілізм є інтеграційним виразом даного аспекту людського світовідношення.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємозв'язки оптимізму та песимізму як закономірності формування соціальної перспективи. Розкрито етапи понятійного розвитку даних дефініцій, рівень соціально-філософських категорій, біологічні передумови та соціальні умови виникнення розвитку взаємозв'язку оптимізму та песимізму у піднесенні міри життя як центру оцінно-вольового зрізу світогляду. Розглянуто типологію дослідженого взаємозв'язку залежно від системи цінностей і волі суб'єкта. Установлено, що взаємозв'язок оптимізму та песимізму є принципом формування соціальної перспективи. Визначено суть, системність змістових і композиційних характеристик соціальної перспективи, діалектичний зв'язок історичного та перспективного, механізми оптимізації та деформації соціальної перспективи, інтеграцію соціального капіталу розвитку життя й опору її руйнації як основні фактори, а підвищення якості життя - як критерії оптимістичної перспективи розвитку України.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему свідомості в апріорних структурах "життєвого світу", умови специфічно-унікального буття людини в реаліях духовно-культурних вимірів її існування. Розкрито суть свідомості у співвідношенні з поняттям "ментальність", де відбуваються активації суб'єктивного в об'єктивноиму, ірраціонального в раціональному, утворюючи феномен національної свідомості. Зазначено, що інтеракції духовного у національній свідомості визначають неповторний образ особистості й означення сенсу її власного соціального буття. Національну свідомість проаналізовано у вивленні екзистенційних вимірів буття шляхом аналізу національної ідеї, в якій формуються засади світоглядної орієнтації самовизначення особистості. Доведено, що національно свідома людина втілює національну ідею в перспеективу життя свого народу у співмірності з загальнолюдськими цінностями.

  Скачати повний текст

Досліджено культурно-естетичну домінанту як вагому ознаку та відповідну складову національного Світогляду, що є системою уявлень, ідеалів, поглядів і настанов, які визначають ставлення українського народу до основних духовно-естетичних цінностей, виражених, зокрема, в категоріях прекрасного, піднесеного, трагічного та комічного. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження. Проаналізовано умови та визначено можливі шляхи формування культурно-естетичної домінанти національного Світогляду. Увагу приділено архетипам української культури та ментальності, що визначають особливості домінанти. Відзначено, що гармонійне поєднання й органічне виявлення архетипів у національно-культурному бутті забезпечувало відтворення й еволюцію культурно-естетичної домінанти національного світогляду, що сприяло консолідації українського суспільства та подальшому поступу нації за складних історичних умов.

  Скачати повний текст