Досліджено, що філософія нації в історії соціальної філософії може формуватися як альтернатива класично універсалістським проектам. Визначено, що філософія нації виступає безпосередній прояв людства, його "тіла", тому розглядається як явище нелінійного глобалізму. Висвітлено, що сучасний рівень цивілізації знаходиться лише на самому початку науки про людство на основі фундаментальної "етичної інфраструктури" в процесі становлення глобального етосу. Зазначено, що філософія нації є не лише раціональним конструктом недавнього модернізму, а й наративом історико-філософського напряму. Встановлено, що саме через взаємодію націй людство почало усвідомлювати свою планетарність та продовжує дані процеси у формі глобалізації. З'ясовано, що глобалізаційні проекти лише тоді можуть зреалізуватися, коли нація буде відігравати ще й свою творчо-філософську місію.

  Скачати повний текст

Досліджено соціально-філософські проблеми становлення, функціонування та механізму регулювання розвитку духовного потенціалу Збройних Сил (ЗС) України, а також специфіку процесу логіко-змістової інтеграції його елементів на основі ідеології розвитку сучасного українського суспільства. Обгрунтовано механізм взаємодії елементів системи формування духовного потенціалу ЗС та об'єктивну необхідність посилення регулятивно-творчої ролі ідеології розвитку сучасного українського суспільства. Розкрито її суть, визначено структуру та обгрунтовано новий взірець та соціальну роль як інтегруючої та консолідуючої системи духовних цінностей й чинника логіко-змістової інтеграції національних інтересів України. Розвинуто концептуальні підходи та сформульовано рекомендації щодо вдосконалення регулювання системи формування духовного потенціалу як складного комплексного процесу взаємодії організації та самоорганізації.

  Скачати повний текст

Робота присвячена розгляду соціальних ідей та їх протиставленню з християнським світоглядом, що знайшло своє відображення у творах Ф.М.Достоєвського. В дисертації встановлено можливі причини виникнення соціалістичного світосприйняття та основні етапи еволюції соціальної ідеї. Окремо розглядаються питання ролі та можливостей людського розуму як інструменту пізнання істини, проводиться аналогія між головними персонажами творів Ф.М.Достоєвського та образами з книги Іоана Богослова "Апокаліпсис".

  Скачати повний текст

Розглянуто дефініцію поняття "соціальний міф" у порівнянні з поняттями "стереотип", "архетип", "забобон", "ідеологія", структуру та функції соціальних міфів на рівні суспільної та індивідуальної свідомості, їх взаємодію з суспільством, що трансформується, а також основні міфологічні аспекти глобалізації, демократії та постмодерну. Акцентовано увагу на необхідності врахування позитивних та негативних наслідків впливу соціальних міфів на суспільство. Запропоновано новий підхід до класифікації соціальних міфів на основі сфер їх походження. Визначено основні характеристики соціальних міфів у порівнянні з класичними. Розкрито каталізуючу роль соціальних трансформацій для активізації міфів. Викладено методологічні проблеми механізму створення соціальних міфів та шляхів деміфологізації суспільної свідомості. На підставі соціально-філософського аналізу основних тенденцій розвитку суспільства, що трансформується, підкреслено необхідність існування в ньому розвинутої соціальної міфології для внутрішньої консолідації та стабільності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено системний соціально-філософський аналіз історіософських ідей, відображених у книжній культурі Київської Русі, в межах категоріальної структури мислення цієї доби. Визначено етапи та особливості процесу становлення філософсько-історичного мислення в давньоруському суспільстві. На прикладі розвитку основних історіософських категорій показано його специфічні особливості, прослідковано головні тенденції формування та напрямки трансформації історіософських поглядів населення даної епохи. Типологізовано історіософські ідеї, представлені категоріями "простір", "час", "сенс життя" та визначальні риси нового архетипу мислення за відмінностями їх змісту. Охарактеризовано вплив особливостей східнохристиянського православного світосприймання на зміст і структуру філософсько-історичної парадигми давньоруського суспільства.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз світоглядних орієнтацій особистості за умов трансформації пострадянського суспільства, визначено методологічні засади їх пізнання, а також розглянуто механізми формування та вплив процесів соціальної трансформації на характер світоглядних установок пострадянської людини. Визначено фактори та напрямки оптимізації світоглядних орієнтацій особи за умов сучасних реалій. Обгрунтовано ідею існування глибинного сутнісного зв'язку між особливостями світоглядних орієнтацій пострадянської людини та постмодерністським світобаченням. Зазначено, що однією з істотних характеристик світоглядних орієнтацій пострадянської людини є їх жорстка соціальна детермінованість, запрограмованість на досягнення соціальної мети, відсутність персональної автономії, підпорядкування високих духовних цінностей цінностям соціальним, неспроможність розмежувати соціальне і моральне. З'ясовано, що серед найбільш ефективних факторів та напрямків структурування і впорядкування світогляду пострадянської людини є формування та ствердження ідеології ненасильства як єдиного можливого засобу вирішення гострих соціальних проблем, толерантного ставлення до "інших", усвідомлення своєї відповідальності та її перерозподіл із соціальних інститутів на себе, пріоритетний розвиток освітньої галузі.

  Скачати повний текст

Розкрито механізм породження внутрішньофірмової ідеології, її генезис у структурі соціального організму виробничого типу. Проаналізовано природу, сутність і зміст, а також основні функції внутрішньофірмової ідеології, як сукупності духовних процесів, зумовлених життєдіяльністю формальної організації. Вивчено умови та чинники функціонування внутрішньофірмової ідеології, механізм її впливу на економічну поведінку працівника фірми. Розроблено технологію проектування та класифіковано можливі зміни даної ідеології за умов ринкової моделі розвитку суспільства.

  Скачати повний текст

На основі критичного аналізу існуючих і маловідомих філософських поглядів досліджується категорія українського гуманізму в її філософсько-логічному розвитку. Центральне місце в спробі теоретико-методологічного обгрунтування понять "Український національний Ренесанс", "Український національний гуманізм" займає наукове направлення - "філоменологія" (філософія любові до життя), в якій відбилися характерні риси українського національного менталітету, в межах якого визначено сутність українського гуманізму та його зв'язки з духовним надбанням людства. Пропонується новий методологічний підхід у вигляді комплексно-синтетичного методу. У зв'язку з цим по-новому розглядається світоглядний феномен України-Русі XVI-XVII ст. Дослідження онтологічних уявлень українців, характеру їх звертань до філософсько-метафізичної проблематики дало змогу стверджувати, що головною онтологічною парадигмою українського гуманізму є ідея єдиного гармонійного духовно-матеріального Всесвіту.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження світоглядної культури сучасної студентської молоді. Визначено особливості та чинники її формування у майбутніх педагогічних працівників. З'ясовано світоглядно-формуюче навантаження учбових дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах й обгрунтовано значення та роль української літератури у формуванні світоглядної культури майбутніх вчителів. Запропоновано визначення світоглядної культури як нового якісного утворення, що поєднує зміст понять світогляду та культури та відображає світ в його "людському вимірі" й обумовлює "діяльне освоєння" навколишнього середовища. Розглянуто особливості реалізації світоглядної культури на всіх рівнях організації та самовияву соціального.

  Скачати повний текст

Визначено методологічні засади соціально-філософського аналізу мусульманського світогляду в аспекті повсякденного буття особистості. Проаналізовано наукові дослідження феномену арабо-мусульманського світогляду особистості у суспільствознавчій думці. З'ясовано основні поняття, що характеризують мусульманський світогляд особистості в арабському суспільстві та процес його генези. Вивчено зміст, цінності, особливості світогляду мусульманина як передумови реалізації ним особистісного проекту життя, висвітлено межі його світоглядної свободи. З'ясовано чинники формування світогляду особистості мусульманина у сучасному арабському світі. Виявлено тенденції розвитку його світоглядної парадигми у контексті соціально-культурних змін у сучасному арабському світі.

  Скачати повний текст

Досліджено постулати гуманістичного прагматизму, соціальні та філософські концепції якого розглянуто в контексті їх актуальності в процесі демократичних перетворень, консолідації суспільства та побудови гармонійного суспільного консенсусу в сучасній Україні. Розглянуто, що основою сучасного плюралістичного світогляду є пошук компромісу та знаряддя перешкод для вирішення конфлікту. Проаналізовано основні способи взаємодії в тріаді "людина - влада - суспільство", в контексті якої проходить процес динамічного взаємопроникнення її елементів. Досліджено специфіку, цілі та потенціал розвитку соціально значущої особистості в сучасному глобальному суспільстві. Зазначено, що зміни в культурі комунікації модифікують формат і зміст соціокультурного обміну та сприяють розповсюдженності плюралістичного світогляду, що має значний позитивний вплив на процес гармонізації суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено поліфункціональність ідеології як складову частину соціокультурного процесу. Сформульовано положення про нову парадигму створюваної ідеології, яка вбачається у тенденціях переорієнтації ідеологічного знання з проблем соціально-групових на проблеми соціуму, в переході від аналітичних знань до знань синтетичного рівня. Простежено еволюцію ідеологічного осягнення соціальної дійсності, виявлено логіку еволюції. Обгрунтовано конструктивність ідей релігії, націоналізму, моралі, а також їх синтезу в утвердженні нової парадигми ідеології, урахування якої плідно впливатиме на визначення вектора державної політики у галузі соціальних і політичних перетворень.

  Скачати повний текст

Досліджуються методолого-теоретичні питання аксіогенезу особистості. Згідно із загальною телеологічною установкою гуманітарних наук обгрунтовується авторська концепція предметного ядра аксіопсихології особистості. Відповідно до висунутого принципу інтегральної суб'єктності здійснюється реінтерпретація значного масиву фактів і закономірностей, відкритих у різних наукових школах, що репрезентують структуру, функціонування і розвиток ціннісно-смислової сфери особистості. Результати експериментально-діагностичного дослідження ціннісного самовизначення особистості уточнюють феноменологічну картину аксіогенезу молодших школярів. Обгрунтована система застосування експресивної психотехніки для дітей 5-11 років.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано ціннісну природу усвідомленого саморозвитку особистості за різних типів суспільства. Висвітлено методологічні засади дослідження проблеми ціннісної природи усвідомленого саморозвитку особистості, його сутнісні риси, розкрито зміст та описано основні форми. Досліджено основні компоненти внутрішнього світу людини, структуру ціннісного блоку, які суттєво впливають на саморозвиток особистості. Обгрунтовано значущість світогляду та сенсу життя у ціннісних механізмах усвідомленого саморозвитку особистості, проаналізовано його стратегії, технології та моделі за різних типів суспільства. Відзначено, що у ХХ ст., зокрема в Україні, стратегії саморозвитку особистості реалізовувалися в напрямках "людина - суспільство", "людина - техніка", "людина - природа", "людина - релігія", "людина - нація", "людина - людина".

  Скачати повний текст

Досліджено генезу, сутність, тенденції розвитку націософської інтенційності (НІ) як цілісного концептуального відображення буття нації. Логіку становлення НІ простежено в європейському й українському філософському дискурсах. Значну увагу приділено особливостям вияву НІ у теоретичній спадщині представників української діаспори. З'ясовано, що НІ характеризується спрямованістю свідомості як активного конституюючого фактора на предмет національного. Встановлено, що НІ дозволяє з'ясувати природу національного через його ідейно-філософський вимір, зафіксувати головні світоглядно-онтологічні детермінанти у визначенні сутності націй. Виявлено, що початковий етап формування НІ пов'язаний з переходом нації - історичної реальності у націю - теоретичний концепт і збігається з хронологічними межами Нової доби - періоду становлення у філософському дискурсі поняття нації як окремої філософської категорії. Уперше у вітчизняній соціально-філософській думці використано ідею НІ як інструмент інтерпретації теоретичної спадщини представників української діаспори, що дозволило простежити розгортання епістемологічної процедури осягнення витоків, становлення і подальших перспектив історичного буття української нації.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження ідеології як соціокультурного феномену, визначено її місце та роль у процесі соціальних змін. Виокремлено основні концептуальні підходи щодо аналізу причин виникнення та особливостей становлення ідеології, які систематизовано як антропоцентричні та соціоцентричні вектори. Встановлено, що антропоцентризм вбачає витоки ідеології у природі людини та еволюції її світогляду, а соціоцентризм - у сутнісних змінах у соціальній структурі та духовності суспільства. Виявлено джерела життєздатності ідеології, які грунтуються на відтворенні її як форми та атрибуту суспільної свідомості. Уточнено сутність структури ідеології як єдності раціонально-ірраціональних компонентів та взаємообумовленості фундаментального та оперативного рівнів. Проаналізовано особливості пізнавальної, прогностичної, мобілізаційної, ідентифікаційної та маніпулятивної функцій ідеології та визначено їх конструктивність як здатність соціалізувати та структурувати суспільну діяльність. Розкрито зміст і співвідношення державної та державницької ідеологій, значимість яких постає як відображення та конкретизація спрямованості соціальних змін в українському суспільстві. З'ясовано особливості творення світоглядно-ідеологічної спрямованості української нації, що детермінуються формуванням політичної системи та громадянсько правової культури.

  Скачати повний текст

Досліджено культурно-естетичну домінанту як вагому ознаку та відповідну складову національного Світогляду, що є системою уявлень, ідеалів, поглядів і настанов, які визначають ставлення українського народу до основних духовно-естетичних цінностей, виражених, зокрема, в категоріях прекрасного, піднесеного, трагічного та комічного. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження. Проаналізовано умови та визначено можливі шляхи формування культурно-естетичної домінанти національного Світогляду. Увагу приділено архетипам української культури та ментальності, що визначають особливості домінанти. Відзначено, що гармонійне поєднання й органічне виявлення архетипів у національно-культурному бутті забезпечувало відтворення й еволюцію культурно-естетичної домінанти національного світогляду, що сприяло консолідації українського суспільства та подальшому поступу нації за складних історичних умов.

  Скачати повний текст