Висвітлено етапи та традиції осмислення образу майбутнього у соціально-філософській думці. Проведено аналіз ключових понять і з'ясовано підходи до їх розгляду у соціальній філософії. Досліджено трансформацію образу майбутнього у міфологічному, релігійному, філософському світоглядах. Визначено структуру та функції образу майбутнього в ідеології, розроблено їх класифікацію. Визначено механізми еволюції ідеологій від класичних через некласичні до постнекласичних. Запропоновано детермінанти оптимізації образу майбутнього України у формуванні ідеології її розвитку.

  Скачати повний текст

Визначено основні передумови формування есхатологічних концептів, чинники актуалізації есхатологічної свідомості. Проведено компаративний аналіз основних положень філософських вчень представників постіндустріального утопізму, а також постмодернізму. Виявлено їх генетичний зв'язок із стародавніми формами есхатології, а також есхатологічними концепціями, представленими у класичній парадигмі, зокрема філософією Г.В.Ф. Гегеля, І. Канта. Ф. Ніцше. М. Гайдеггера.

  Скачати повний текст

Проаналізовано соціальну утопію в аксіологічній площині: визначення ролі категорії "благо" в утопічній свідомості та з'ясування специфіки її інтерпретації на різних етапах еволюції соціальних утопій - класичному, некласичному, постнекласичному. Розглянуто соціальну утопію як "концепцію блага", в якій одночасно поєднуються всеохоплююча доктрина, основним завданням якої є пошук і створення утопістом власної теорії блага, що охоплює усі відомі цінності та чесноти в межах даної системи. Запропоновано цілісну реконструкцію "блага" як соціально-філософської категорії, визначено його роль, світоглядне та методологічне значення в утопічному мисленні.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми концептуальної антиципації та готовності до екстремальних ситуацій. Доведено, що екстремальні ситуації є єдністю об'єктивного і суб'єктивного, природного і соціального, а небезпека перебуває у зворотній залежності від міри готовності до них. У структурі готовності до екстремальних ситуацій виділено поряд з готовністю психологічною, організаційно-управлінською і матеріально-технічною - готовність концептуальну. На підставі історичного досвіду доведено її базисну і визначальну роль стосовно інших видів готовності й у забезпеченні готовності до екстремальних ситуацій в цілому.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему можливостей побудови теоретичних моделей майбутнього. Висвітлено генезу філософських теорій стосовно майбутнього та можливості прогнозування. У порівняльному аспекті проаналізовано можливості щодо раціонально обгрунтованого покладання майбутнього у межах некласичної лінійної та некласичної культурно-цивілізаційної моделей суспільного розвитку. Розглянуто можливості обгрунтування вірогідних сценаріїв майбутнього. З'ясовано теоретичні засади покладання майбутнього у межах двох концептуальних моделей. Висвітлено базові принципи концептуалізації майбутнього в сучасних філософсько-історичних концепціях. Виявлено оптимальність методу побудови сценаріїв майбутнього як такого, що передбачає врахування особливостей варіативності навних і можливих змін, які не обмежуються жорсткими схемами, та виявляють здатність щодо адекватного реальності існування.

  Скачати повний текст

Проведено світоглядний аналіз витоків формування сучасної есхатологічної свідомості як фатора, що впливає на визначення історичної перспективи людської цивілізації. Основну увагу приділено дослідженню проблеми співвідношення об'єктивних передумов кінця історії та суб'єктивних есхатологічних уявлень на сучасному етапі цивілізаційного розвитку людства. На підставі визначення світоглядних витоків есхатологічної свідомості простежено її еволюційний рух від періоду виникнення несвідомих архетипічних підвалин до фіксації есхатологічних ідей та установок у сучасній суспільній свідомості, а також визначено основні етапи її еволюції: міфологічний, релігійний, історіософський. Відзначено, що сучасні наукові прогнози тяжіють до підтвердження (спростування) своїми засобами конструкцій, сформованих на міфологічному, релігійному та філософському етапах еволюції есхатології. Доведено, що наука не є вільною від суб'єктивних побудов, хоча взагалі налаштована на опис об'єктивного стану речей. Виявлено, що есхатологічна свідомість мотивує до пошуку способів подальшого існування, формує особисте відношення до песимізму та катастрофічних наслідків розвитку техногенної цивілізації.

  Скачати повний текст

Визначено тенденції суспільних змін в Україні. Соціальна прогностика розробляє соціальні аспекти наукових проблем гносеології та логіки прогностичного дослідження, наукові принципи типології соціальних прогнозів, класифікацію методів соціального прогнозування. Встановлено, що кон'юнктурні прогнози є важливим інструментом регулювання стану об'єкта та виявлення закономірностей причинно-наслідкових зв'язків з метою прийняття адекватних політичних рішень. З'ясовано, що соціальний прогноз розглядається як механізм для аналізу політичних ризиків, запобігання конфліктам, обгрунтування державних рішень та їх наслідків, прийняття науково обгрунтованих тактичних рішень в системі соціального управління.

  Скачати повний текст

Актуалізовано проблему есхатології у контексті нових дискурсивних соціокультурних умов та визначено її культуротворчий потенціал. Здійснено теоретичне узагальнення філософських досліджень та запрпоновано оригінальні підходи щодо вирішення проблеми побудови нових життєвих смислів особистості. Доведено, що разом із змінами умов соціокультурного життя, формуванням нових загальнолюдських перспектив втрачається залежність сенсу освіти від попередніх детермінант світоглядної орієнтації та виникає потреба у її перспективному моделюванні на основі принципу створення необхідних умов для саморозвитку, самоактуалізації, самореалізації особистості. Показано суттєвий вплив результатів проведеного дослідження на зміну традиційних уявлень філософсько-освітянської думки про можливості освітньо-культурної сфери у трансформації есхатологічного пізнавального підходу, обгрунтовано їх значення як одного з варіантів перегляду її соціально-філософських положень і когнітивно-аксіологічних можливостей.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено соціально-філософському аналізу феномену соціальної утопії та її функціонуванню у перехідні періоди розвитку суспільства. Визначено різні підходи до проблеми соціальної утопії, що існують у сучасній філософії. Досліджено пізнавальну сутність утопії як форми практично-духовного освоєння дійсності, зв'язок утопізму з соціальною міфологією. Утопію також подано як формоутворення суспільного ідеалу. Розкрито конструктивні моменти, що присутні в утопії як ідеали майбутнього досконалого суспільства та утопічні викривлення суспільного ідеалу, що призводять до негативних явищ у суспільному житті. Розглянуто деякі особливості перехідних суспільних процесів та чинники, що сприяють актуалізації соціальної утопії саме у подібні трансформаційні періоди розвитку суспільства.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано, що головною помилкою під час розробки та реалізації утопічних конструктів було неврахування ефекту емерджентності. Прогнозовано, що внаслідок нездатності сучасних міжнародних інституцій на чолі з ООН координувати діяльність світової спільноти для відвернення глобальних загроз може утворитися загальнопланетарне наддержавне соціальне утворення. Проведено соціально-філософський аналіз, за яких умов це утворення може перетворитися на світову тоталітарну державу.

  Скачати повний текст

Завдяки аналізу утопії та футурології як феноменів з'ясовано, що вони є джерелом змістів і контекстів соціальних ідеалістів. Утопія та футурологія впливають на формування соціальних ідеалів різними шляхами: футурологія базується на методах пролонгації та проспекції, а утопія спирається на умоглядність, як основний принцип своїх побудов. Встановлено, що утопія та футорологія як феномени мають різні просторово-часові характеристики, утопія виступає образом альтернативи сучасному стану соціуму, а футурологія моделлю майбутнього. Зазначено, що утопія та футурологія деформуються в українських і глобалізаційних реаліях, підлаштовуючись під актуальні запити сучасності.

  Скачати повний текст

Розкрито процес формування утопічної думки та джерела, які сприяють його активізації. Досліджено "перехідний час" як основне джерело розквіту утопічної думки в суспільстві. Сформульовано визначення перехідного часу, обгрунтовано його перевагу над іншими поширеними в наш час трактуваннями, такими як: перехідний період, перехідний етап, перехідне суспільство. Встановлено, що на відміну від будь-яких фантазій та мрій, утопія є, насамперед, відображенням суб'єктивної реальності людей, соціального буття за певних історичних умов.

  Скачати повний текст

Проведено системний соціально-філософський аналіз утопії як форми соціального передбачення дійсності. Здійснено загальний теоретичний аналіз проблеми соціального передбачення: уточнено змістовне значення поняття "соціальне передбачення" в соціально-філософській та соціологічній літературі. Охарактеризовано різні форми осягнення майбутнього, визначено об'єктивні та суб'єктивні передумови процесу передбачення. Виокремлено утопічну форму соціального передбачення та проведено її детальний аналіз: виділено історико-філософські концепти проблеми утопії, проаналізовано наявні в сучасній науковій літературі дефініції утопії, уточнено сучасне поняття утопії як форми соціального передбачення й її основні ознаки. Досліджено природу утопії як форми осягнення майбутнього, розглянуто сучасні тенденції утопічного передбачення.

  Скачати повний текст