Дисертацію присвячено дослідженню визначення місця і ролі методу ідентифікації у соціальному пізнанні; вивчення структури пізнавальних процедур у процесі його застосування у філософських та соціально-емпіричних дослідженнях; аналізу категорії ідентифікації як методу наукового пізнання; обгрунтуванню методу ідентифікації у соціальних дослідженнях і розгляду його структури; дослідження феномена ідентифікації у системі стратифікаційних процесів сучасної України.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний теоретико-методологічний аналіз феномену ідентичності соціального суб'єкта у контексті соціокультурних трансформацій, в основу якого покладено уточнені концептуальні уявлення про сутність феномену ідентичності соціального суб'єкта та форми його прояву за умов сучасних соціокультурних трансформацій. Обгрунтовано сутність і розкрито особливості соціальних систем трансформативного типу. Досліджено динаміку маргінальної свідомості соціальних суб'єктів транзитивних суспільств, для яких оптимальним рішенням у справі соціокультурного транзиту вважається модернізація на основі власної національної ідентичності або модернізація без вестернізації. Доведено, що мультикультуралізм, як культурний плюралізм, з політики загравання з національними меншинами закономірно виростає до права соціальних суб'єктів на вибір власної ідентичності, що закріплюється правовою нормою свободи совісті, отже, відповідальністю за наслідки самовизначення.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження феномена конкуренції. Розглянуто методологічний аспект її дослідження як принципу соціального розвитку, соціального інституту, механізму саморегуляції соціуму, певного виду активності соціальних суб'єктів щодо досягнення кращих результатів у порівнянні з іншими завдяки доступу до володіння, розпорядження та використання обмежених суспільних благ. Визначено та проаналізовано категоріальний ряд, який визначає зміст конкуренції. Виявлено логіку саморозвитку даного феномена в історії становлення суспільства та знайдено об'єктивний критерій виділення етапів його генезису. Проаналізовано основні види конкуренції: співробітництво, змагання, партнерство, суперництво, конфлікт, конфронтація та війна. Зазначено, що соціальними функціями конкуренції є посередницька, регулювальна, контрольна, генерувальна, стимулювальна та захисна. Виявлено та досліджено фактори оптимізації розвитку конкуренції в Україні.

  Скачати повний текст

Здійснено генезу феномена лідера та поглиблено розуміння природи й сутності цього явища. Комплексно проаналізовано діалектику об'єктивних умов і суб'єктивного фактора в різних системах координат суспільного розвитку докласового, традиційного й індустріального суспільств, а також суспільств перехідного періоду: Еллінізму, Ренесансу, Постмодерну. Досліджено атрибути й модуси лідера, виявлено еволюцію ціннісних орієнтирів у його діяльності. Позначено "больові точки" перехідного періоду сучасного українського суспільства. Значну увагу приділено аналізу аксіологічної раціональності "ситуативного" типу сучасного лідера за умов пстіндустріальної нетеократичної ери, що складається; формуванню на етапах транзитивності українського суспільства нової гуманістичної парадигми лідерства, адекватної виклику епохи.

  Скачати повний текст

Вдосконалено теоретико-методологічні підходи до різноаспектного системного дослідження соціально-філософської й історіософської думки Давнього Китаю. Визначено основні принципи існування особистості в соціумі щодо поглядів давньокитайських філософів. Сформульовано принципові підходи до соціального та державного управління та підготовки управлінських кадрів відповідно до поглядів провідних філософських шкіл Давнього Китаю. Проаналізовано базові принципи китайської воєнної та політичної стратегії й обгрунтовано засади стратегічного мислення на перспективу в ракурсі їх критичного використання за умов сучасності. Розкрито погляди давньокитайских мислителів щодо усвідомлення сутності історичних процесів у контексті сучасного розуміння соціально-історичної динаміки.

  Скачати повний текст

Розроблено соціально-філософську концепцію національного характеру, виходячи із розуміння національного характеру як метафізичної ідеї, що створює умови розуміння певних культурно-історичних явищ, пов'язаних, насамперед, із духовно-психологічною єдністю нації як унікального, самостійного, цілісного суб'єкта історії. Доводиться, що таке розуміння національного характеру дозволяє здійснити своєрідну "персоналізацію" етнонаціональної спільноти у вигляді "людини культури" - ідеального людського типу, який створюється і відтворюється національною культурою, є бажаним для неї і виступає основою національної самоідентифікації окремих представників нації. Розглянуті історично визначені особливості українського національного характеру, окреслені головні аспекти його розвитку у зв'язку з проблемами побудови демократичного громадянського суспільства в Україні.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософське дослідження соціалізації індивіда за умов інформаційного суспільства та виявлено особливості зазначеного процесу. На підставі аналізу основних концептуальних підходів до проблеми соціалізації даний феномен визначено як складний, багатоаспектний процес засвоєння індивідом соціально-культурного досвіду шляхом його багаторівневого включення до суспільних відносин з метою формування індивідуальності як суб'єкта подальшого розвитку соціальної системи. Обгрунтовано, що культурно-історичний тип суспільства визначає специфіку процесу соціалізації. В інформаційному суспільстві особливості соціалізації зумовлені кризою традиційних інститутів соціалізації, а включення індивіда до системи суспільних відносин доповнюється використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що спричинює тенденції переходу до креативної моделі соціалізації та до збільшення можливостей маніпуляції свідомістю людей. Визначено специфіку та суперечності соціалізації індивіда у сучасному українському суспільстві. Запропоновано можливі шляхи оптимізації даного процесу.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз процесу соціокультурного ідентифікування суспільства. Вивчено питання формування у докласичних і класичних філософських вчених категоріальних засад поняття ідентичності, зсмістовну еволюцію концепції ідентичності від некласичної до посткласичної філософії. Запропоновано логіко-філософську модель постсучасної ідентичності, базуючись на якій, побудовано дискурс соціокультурної ідентифікації суспільства. На фоні розкриття системно-динамічних негараздів організації технократичної єдності показано переваги культурологічної та паритетної моделей соціокультурного розвитку. Висвітлено циклічну динаміку процесів соціокультурного ідентифікування, наявну під час змін фаз трансформування, зростання протиріч і відчужень, кризування та реінтегрування системного цілого.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми ототожнення та розототожнення як механізми функціонування індивідуального соціального суб'єкта. Розкрито сутність феномена суб'єкта як явища соціальної реальності та як філософського концепту. Проаналізовано філософську рефлексію феномена суб'єкта. Розглянуто специфіку його формування як теоретичного конструкту, визначено причини й охарактеризовано основні етапи становлення суб'єктцентрованого західноєвропейського світогляду, показано роль ототожнення та розототожнення у даному процесі. Визначено підстави, що обумовлюють необхідність перегляду статусу індивідуального соціального суб'єкта за сучасних умов, розглянуто можливі шляхи його подальшого еволюційного розвитку. Обгрунтовано доцільність зміни епістемологічних стратегій суб'єкта на користь об'єктивації суб'єктивного. Виявлено виникнення за сучасних умов нової форми влади як сили ("надвлади"), якій протидіє "вислизаючий суб'єкт", проаналізовано актуальні проблеми їх протистояння.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано необхідність вивчення проблеми співвідношення тілесності та соціальності в людині та суспільстві, базуючись на елементах багатомірності. Досліджено особливості даного співвідношення, починаючи від періоду соціоантропогенезу та в усі наступні епохи. Показано, що криза сучасного суспільства аналогічна тій, що існувала на етапі соціоантропогенезу. Виділено основні соціальні функції тілесності. Показано, що скінченність людської тілесності призводить до вироблення в суспільстві способів освоєння смерті, з кожним з яких пов'язана соціальна функція смерті. На підставі результатів дослідження показано, що проблема співвідношення тілесності та соціальності спричинює не лише значний інтерес, як мало розроблена сфера, але і відповідає соціальним запитам сучасного суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено концепцію соціальної організації цивілізованого суспільства в її історичній еволюції. Показано шляхи формування цієї концепції у її еволюційній зміні: виникнення, утвердження, тенденції сучасного розвитку. Використано нетрадиційну методику, яка поєднує організаційний підхід до вивчення суспільства з системним, цивілізаційним, парадигмальним, діяльним, інтервальним. Обгрунтовано спробу знайти алгоритм історичної еволюції цивілізованого суспільства у співвідношенні усіх її ланок: коеволюції та революції, дивергенції та конвергенції, монізму та плюралізму. Вперше проаналізовано шляхи формування концепції соціальної організації цивілізованого суспільства. Використано ідею про організаційну будову матерії. Новою є спроба подолати існуючі однобокості у вивченні суспільства шляхом запровадження поняття "системоутворююче ядро". Суспільство предсатвлено в дослідженні системною ієрархією з розкриттям її внутрішнього змісту у вигляді рівнів організації, які поступово ускладнюються. Виявлено прагнення елімінувати політичні та ідеологічні мотиви, зблизити та привести в певну систему погляди, з точки зору різних існуючих шкіл філософії, визначити шляхи їх конвергенції. Поглиблено зміст понять: розподіл праці, власність, соціальна культура, свобода та культура, які розглянуто концептуально. Запроваджено для характеристики соціальних процесів такі поняття, як спекулятивна вартість, рушійна сила товару, політичний соціум, суспільна самосвідомість. До новизни відноситься внесення в дослідження такого критерію, як відтворення суспільного життя, який підводить основу до розуміння історичної еволюції суспільства. Результати дослідження можуть бути використані у формуванні концепції соціальної організації та теорії суспільства, з'ясуванні перспективи розвитку сучасного суспільства перехідного типу: громадянського, постіндустріального, інформаційного, гуманного, відкритого. В Україні застосування результатів дисертаційної роботиможе складатись з декількох напрямків: 1) формування відкритого суспільства на основі ринкових соціальних усталень; 2) соціальна інтеграція українського суспільства до європейської та світової співдружності; 3) вибір оптимальних варіантів реформування, котрі позбавляють від монополізму та помилок світової цивілізації, враховують світовий досвід розподілу праці та інтеграції; 4) зближення різних регіонів України у єдиний соціальний простір на основі спеціалізації та кооперації виробництва і обігу, соціокультурного співвиробництва; 5) формування власного філософського фундаменту, спроможного актуально обгрунтувати не тільки практичні засоби щодо укріплення економічної самостійності та політичної незалежності, але і прорив в майбутнє.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз явища соціального піклування в структурі життєдіяльності суспільства в трьох площинах: на рівні структури життєдіяльності суспільства, у просторі культури та функціонально-організаційному вимірі. Висвітлено специфіку соціального піклування, досліджено суперечливі властивості умов і чинників, детермінованих соціокультурним простором життя людей, які визначають конкретно-історичні форми та способи релізації соціального піклування. Зазначено, що об'єктом уваги соціального піклування є проблеми, пов'язані з порушенням принципу соціальної справедливості та дегуманізацією суспільної взаємодії, які детермінують його головну задачу соціального - гармонізацію суспільних відносин шляхом розробки та реалізації організаційно-економічних, науково-технічних, морально-правових засобів їх регулювання. Приділено увагу аналізу ролі людини, яку розглянуто як діючий суб'єкт (актор) в соціальній життєдіяльності. Зроблено висновок про те, що як явище соціальної взаємодії соціальне піклування - складне багатошарове утворення, якому притаманні характеристики, що, з одного боку, визначають його стійкість - відновлення соціальної справедливості, а з іншого - сприяють виникненню в ньому внутрішніх суперечностей.

  Скачати повний текст

На підставі виявлення діалогічної субстанціональності соціального проектування, філософської рефлексії провідних рівнів механізму даної діяльності, закономірного характеру її становлення та розвитку розкрито основні детермінанти оптимізації проектного осмислення шляхів і форм будівництва української держави. Увагу приділено пошуку шляхів налагодження паритетної соціально-проектної моделі відновлення взаємозв'язку суспільних потреб і державних інтересів за конкретно-історичних умов сучасної України.

  Скачати повний текст

Наведено результати соціально-філософського дослідження соціального опору в самоорганізації суспільства. Розкрито етапи становлення соціального опору як соціально-філософського поняття. Уточнено визначення соціального опору в його онтологічних, гносеологічних, аксіологічних і праксеологічних аспектах. Проаналізовано вплив взаємозв'язку інновацій і соціального опору на міру життя та на процеси стабілізації та дестабілізації суспільства. Здійснено класифікацію станів взаємозв'язку інновацій і соціального опору. Визначено можливості оптимізації взаємозв'язку інновацій і соціального опору на шляху сталого розвитку України та світу.

  Скачати повний текст

Представлено концепцію дискурсивних просторів самоідентифікації соціального суб'єкту як досліджування мікрорівнів соціального виміру буття, де вивчаються основні характеристики самоідентифікації соціального суб'єкту: дискурсивність, перформативність, ретроактивний ефект, "базальна" соціальність, просторовість, самоозначування в світлі аналізу сучасного феномена полісуб'єктивності та множинності самоідентифікації. Розглянуто процес самоідентифікації соціального суб'єкту з позицій дослідження онтологічних характеристик дискурсивних просторів: проведено аналіз самоідентифікації в контексті онтології "Іншого", вивчення феномена самозасвідчування суб'єкту. Досліджено епістемологію дискурсивного простору з використанням положень соціальної топології та соціального конструктивізму, його онтологічні підвалини та специфіку, розкрито його основні онтологічні характеристики, встановлено атрибути дії механізму ідентифікаційних матриць суб'єктивності в полях дискурсивних просторів.

  Скачати повний текст

Розроблено антропоморфну мультиплікативну онтологічну модель соціальної реальності. Висвітлено антропо-онтологічна концепцію полісуб'єктності як наріжної конститутивної ознаки соціальності, антропо-онтологічний підхід у дослідженні розгортання суб'єктності в політико-правовій сфері. Здійснено осмислення антропо-онтологічної вкоріненості та визначеності відчуження і його сучасних / постсучасних форм прояву.

  Скачати повний текст

Досліджено осмислення динаміки відносин Я та Іншого, які відображаються у взаємодії внутрішньої та зовнішньої соціальності. Сформовано понятійний апарат, спрямований на вивчення динаміки відносин Я-Інший, який опирається на поняття несвідомої фантазії та внутрішнього об'єкту. Визначено, що у межах внутрішньої соціальності диференціюється Я та самість як фантазійні комплекси, пов'язані з інтегруючим ядром і з внутрішніми об'єктними відносинами. Процес ідентифікації визначає формування та зміну репертуару ідентичностей.

  Скачати повний текст