Досліджено гуманістичну ідею в філософії Стародавності, зокрема в філософії давніх Індії, Китаю та Греції, як форму організації гуманістичних зародків і тенденцій, які відображають відношення людини до світу, ствердження сутності та повноти її існування, прагнення самовдосконалення, самореалізації та гармонії, проблеми самообмеження та свободи. На підставі системного аналізу текстів філософських учень як відображення гуманістичних тенденцій тогочасної філософії, а також як основи формування подальших теоретичних пошуків гуманістичного спрямування, виявлено конкретно-історичний зміст гуманістичної ідеї в філософії Стародавності загалом, та специфіку тлумачення гуманістичної ідеї в автономних давньоіндійському, давньокитайському та давньогрецьмому інваріантах, яка одержує понятійне відображення в термінах "нірвана", "жень" і "атараксія". На підставі компаративного аналізу виявлено спільні та відмінні риси гуманістичного потенціалу східної та західної філософських традицій.

  Скачати повний текст

Висвітлено роль буддизму в формуванні духовних цінностей та якостей людини з точки зору концепцій сучасної філософії. На основі базисних положень діалектичної методології та порівняльного аналізу соціокультурного універсума розглянуто основні моральні позиції буддизму. Визначено, що вивчення буддизму як філософського релігійного вчення є актуальним для подолання духовної кризи сучасного суспільства та впливу на механізм формування позитивних норм моральної свідомості. Акцентовано увагу на духовних цінностях буддизму, духовній свободі як основному понятті в соціальному філософському пізнанні та філософії буддизму. Обгрунтовано перевагу буддизму в способах подолання класових, етнічних та інших протиріч. Розкрито специфіку виховного впливу морально-етичних принципів буддизму на розвиток особистості. Визначено потенціал духовних цінностей буддизму з метою вирішення соціальних проблем майбутнього. Висвітлено потенціал духовних цінностей філософії буддизму для вирішення соціальних проблем суспільства майбутнього. Відображено специфіку виховного впливу морально-етичних принципів буддизму на розвиток соціально-культурних якостей людини.

  Скачати повний текст

Проведено логіко-філософське дослідження розвитку теоретичних і практичних положень еристики в історії філософської думки. Розкрито сутність суперечки, розглянуто стратегії та тактики її ведення, наведено прийоми досягнення перемоги. Проаналізовано основні етапи розвитку компаративістського методу. Здійснено теоретичну реконструкцію основних положень та особливостей еристичних концепцій представників Східної та Західної філософських традицій. Основну увагу у межах Західної філософської традиції приділено вивченню еристичних теорій таких дослідників, як Аристотель, Р.Декарт. А.Шопенгауер і Ф.Прокопович. У межах Східної філософії розглянуто давньоіндійську та давньотибетську філософські традиції. На підставі застосування компаративістського методу виявлено спільні та відмінні риси, притаманні розробці еристичної проблематики у межах Східної та Західної філософських традицій.

  Скачати повний текст

Досліджено головні поняття, які використовуються для позначення специфічного процесу трансформації свідомості, найбільш важливих його моментів. З'ясовано ряд відмінних рис у розумінні особистості, способах використання результатів самоздійснения у подальшій життєдіяльності. Розкрито причини популярності вчення дзен-буддизму та перспективи міжкультурної взаємодії Заходу та Сходу. Продемонстровано ефективність використання окремо взятих методик аналітичної психології та буддизму, а також синтетичних форм психопрактик, які адаптовано трансперсональними психологами.

  Скачати повний текст