Досліджено проблему "існування та сутності Бога у релігійній філософії Е. Жільсона". Проаналізовано творчі етапи та структуру релігійно-філософської системи французького томіста. Визначено структуру категорії "буття" у томізмі Е. Жільсона, яку можна описати за допомогою трьох аспектів: трансцендентності, аналогічності та контингенції. Зазначено, що природне "буття" у Е. Жільсона виникає завдяки "іншому" існуванню, яке є Богом. Контингенція природного буття у французького томіста, знайдення в ньому актів "сутність" і "існування" вказує на перший "чистий акт існування", який є причиною усього природного буття, тобто Бога. У реальному бутті будь-якої речі контингенція існує дійсно, але сутність Бога, згідно з релігійною філософією Е. Жільсона, вказує не лише "концептуальне" розрізнення в ньому онтологічних актів: існування та сутності. Відтак Бог у томізмі Е. Жільсона - це чисте буття, його сутність і є його існуванням. Доведено можливість створення екзистенціальної у томістському значенні філософської концепції Бога, яка має право на життя у сучасному світі, де панує позитивістське уявлення про природне та надприродне буття.

  Скачати повний текст

Проаналізовано концепцію людини та людської історії у філософії П.Тейяра де Шардена у контексті філософсько-антропологічних розвідок другої половини XX ст. - початку XXI ст. Доведено, що тейярівський дискурс, який здебільшого кваліфіковано як теологічну спробу інкорпорації наукових досягнень епохи у християнське вчення, є виявом метафізики кризового періоду європейської історії. Досліджено зв'язок його вчення про людину з феноменологією, персоналізмом, екзистенціалізмом, герменевтикою та сучасним глобальним еволюціонізмом. З'ясовано, що тейярівський християнський персоналізм грунтується на еволюційних засадах. Показано, що оптимістичні перспективи історичного поступу людини пов'язані з основними принципами і цінностями християнської етики, яка на ноосферному етапі розвитку людської цивілізації набуває космічного виміру.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему гармонії віри та розуму в житті людини у контексті філософсько-антропологічних поглядів Е.Жильсона. Критичний аналіз досвіду онтологічного обгрунтування віри та розуму показав, що пошук особистістю відповіді на питання своєї природи починається в межах трансцендентного. Проблема співвідношення розуму та віри ставиться в томізмі не в абстрактних термінах, а на рівні конкретної людини як симбіоз двох різних і, водночас, взаємопов'язаних та діючих інстанцій пізнання. Філософське осмислення віри залишається раціональним і ніколи не перетворюється на саму віру. Наголошено, що філософські пошуки істинно сутнього (ontos on), співзвучні спрямуванням християнської віри. Всебічний аналіз філософсько-релігійної антропології Е.Жильсона та її витоків дає підстави простежити у французькій філософії певну лінію: Паскаль - Бергсон - Жильсон і зробити висновок щодо впливу філософії тривання А.Бергсона на привнесення динамічного аспекту до інтерпретації томізму.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми соціальної філософії у творчості Ж.Марітена. Проаналізовано особливості ідей французького католицького мислителя, висвітлено його погляди щодо розуміння суспільного прогресу як поширення релігійності, а самого суспільства - як надособистості, розділеної на християн і нехристиян. Здійснено аналітичне дослідження персоналістської концепції інтегрального гуманізму томіста. Акцентовано увагу на світському характері запропонованої теорії нового християнства, виникнення якої зумовлено потребами сучасності.

  Скачати повний текст