На підставі вивчення пам'яток княжої доби та періоду культурно-національного відродження досліджено проблеми сенсу життя людини у доробку мислителей української духовної культури епохи середньовіччя. Проаналізовано розуміння, особливості та трактування поняття сенсу життя як земного буття людини, а також як активної діяльності українськими мислителями доби першого культурно-національного відродження. Розглянуто підходи до осмислення проблеми призначення людини та змісту її діяльності філософами Київської Русі.

  Скачати повний текст

Доведено, що проблема життя та смерті посідала чільне місце в українській думці XI - XV ст. Проаналізовано специфіку проблеми в межах релігієзнавчих студій. Досліджено періоди формування, становлення та розвитку проблеми духовності тогочасного східнослов'янського населення. Обгрунтовано положення, що в українській духовній традиції раннього періоду панувала богословська інтерпретація досліджуваної проблеми. Теоретичний аналіз проблеми життя та смерті в українській думці даного періоду засвідчив своєрідність її становлення та розвитку в тісному взаємозв'язку з соціально-політичними та історичними детермінантами. Зазначено, що розуміння та висвітлення даної проблеми зазнало впливу соціально-історичних реалій тих часів.

  Скачати повний текст