На підставі застосування нового методу апостеріорного іманентного аналізу проведено дослідження епістемологічних схем, що застосовуються для формування поняття розвитку у критичних науках про культуру. Відзначено, що даний метод передбачає первинність дослідного підходу як основи для розвитку теоретичних побудов щодо об'єкта вивчення. Шляхом комплексного розгляду іманентної для критичних наук про культуру проблематики визначено спільні теми, для яких у кожній концепції здійснено особливу інтерпретацію. Окреслено сукупність епістемологічних проблем, зумовлених історичною констеляцією критичних наук про культуру. Показано, що методологічний підхід дуалізму визнає подвійне значення поняття розвитку: як руху наукової рефлексії та як теоретичної схеми для конструювання поступу реальності та упорядкування фактів дійсності у причинно-наслідковий ряд.

  Скачати повний текст

Здійснено інтерпретацію феномену нігілізму у філософських вченнях М. Штірнера та Ф. Ніцше. Визначено та проаналізовано екзистенційну й історичну суть даного феномену, що компенсує позитивну присутність буття негативними характеристиками людського існування. Охарактеризовано деструктивні та конструктивні компоненти філософії М. Штірнера та Ф. Ніцше та зроблено висновок про нігілізм як феномен, що вимагає екзистенційного самозаглиблення індивіда через заперечення репресивної здатності культури. Виявлено спільні та відмінні особливості філософських поглядів мислителів у обох компонентах. З'ясовано, що нігілізм М. Штірнера є аспектом філософування на рівні індивідуального бунту проти панувальної системи ціностей і повернення світу у свою "власність", а Ф. Ніцше розвиває на основі нігілізму нову онтологію волі до влади як вічного повернення та діонісійської надлюдини, що виходить за межі егоїзму та наділяє її творінням інших. Розкрито суть нового соціального порядку у філософії М. Штірнера та Ф. Ніцше, де основним принципом є принцип домінування Єдиного та надлюдини над Іншим.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проект трансформації засадничих положень історико-філософської науки В. Дільтея, зміст якого полягає у критичному перегляді гегелівської теорії історико-філософського процесу (як "анархії систем", можливість логічної схематизації). Обгрунтовано певні теоретичні положення, альтернативні неокантіанським і гегельянським історико-філософським концепціям. Розглянуто розбіжності між кумулятивними моделями історико-філософського процесу, тлумаченням мети та завдань історико-філософського дослідження, місця історії філософії в системі наук В. Дільтея та Г.В.Ф. Гегеля. Висвітлено історико-філософський зміст філософського-герменевтичного вчення В. Дільтея. Проаналізовано умови формування історико-філософських ідей, теоретичні та методологічні проблеми історико-філософської науки в інтерпретації німецького філософа, його внесок до світової історико-філософської науки. Розглянуто розвинуті В. Дільтеєм ідеї як важливий крок на шляху становлення європейської історико-філософської науки XX ст., встановлено їх теоретичну цінність для подальшого розвитку вітчизняної історії філософії.

  Скачати повний текст

Показано, що близькість Ф. Ніцше до некласичної філософії особливо яскраво простежується на прикладі його соціально-філософських поглядів, які втілилися у фактичному визнанні філософом принципу додатковості раціонального-ірраціонального. Цей принцип у свою чергу дозволяє більш продуктивно розглядати проблеми, що реально постають перед суспільством і не можуть бути вирішені за допомогою однобокого раціонального або ірраціонального підходу.

  Скачати повний текст

Розглянуто естетичну парадигму напередодні ніцшеанства, визначено безпосередні витоки філософії Ф. Ніцше. Системно та цілісно проаналізовано естетичні погляди Ніцше, зважаючи на їх генезис в творчості німецького мислителя. Розглянуто категорії аполлонічного та діонісійського як основу естетики та метафізики Ф. Ніцше. Виявлено причини критики Ф. Ніцше сучасної йому естетики романтизму як форми експлікації нігілізму. Розкрито причини виникнення концепції надлюдини. Узагальнено естетичні погляди Ф. Ніцше в контексті аналізу мистецтва як форми волі до влади. Розкрито змістовні аспекти рецепції поглядів Ф. Ніцше естетикою модернізму на прикладі філософії О. Шпенглера та Х. Ортеги-і-Гассета. Простежено еволюцію естетики Ф. Ніцше в межах постмодерністської парадигми на прикладі творчості Ж. Дельоза, М. Фуко та Ж. Дерріда.

  Скачати повний текст

Зазначено, що духовна криза суспільства була причиною пошуку німецьким філософом моралі для вільної людини на шляху руйнування традиційних цінностей, орієнтація на які знищує особистість на її віру у власні сили. На думку Ніцше, головною умовою вдосконалення людини є воля до влади, за допомогою якої слабкий зможе стати сильним. У філософії німецького мислителя не менш гостро поставлено питання щодо любові до ближнього, милосердя та співчуття. Ці поняття були притаманні психіці тогочасної людини, будь-який сумнів щодо їх доцільності спричиняв обурення у представників церкви й у простого обивателя. Згідно з Ніцше, найвище завдання людини полягає в тому, щоб бути цілісною індивідуальністю, шляхетною, мужньою та висококультурною особистістю. Людина є вільною та сильною, якщо усвідомлює себе особистістю. Лише за умови виконання всіх цих умов людина може бути вільною та моральною. Всю соціально-політичну історію Ніцше характеризував як боротьбу двох воль до влади - волі сильних видів, аристократичних панів і волі слабких - маси, рабів, юрби, череди. Аристократична воля до влади - інстинкт підйому: воля до життя. У зв'язку з цим Ніцше вказував на факт, зокрема, особистість, подолавши себе, стане прекрасним, могутнім надлюдським видом, здатним зробити життя цінним і сповненим сенсу.

  Скачати повний текст

Проведено зіставлення некласичних і постнекласичних уявлень про відмінності розуміння Ф.Ніцше основ суб'єкта та включає полемічний контекст тлумачення децентрованості "я" у сучасній зарубіжній філософії. Доведено, що розуміння проблеми суб'єкта та розвитку "Я" у Ніцше базується на креативній кореляції метафізичних смислоутворень: дуальність аполлонічного і діонісичного начал, воля до влади і вічне повернення того ж самого. Реконструкцію космологічної концепції Ніцше здійснено на основі формулювань принципів онтологічної топології та онтологічної темпоральності.

  Скачати повний текст