Запропоновано "лінійно-послідовну космологічну матрицю" для опису розвитку космологічних знань. Доведено, що інфляційна парадигма займає самостійну чарунку в матриці, яка є узагальнюючою стосовно інших чарунок внаслідок її діалектичного характеру. Відзначено, що в сучасній космології існують проблеми, які неможливо розв'язати емпірично, акцентовано увагу на їх розв'язанні, зокрема, на застосуванні аксіоматичного методу, де аксіомами є базисні характеристики космологічної чарунки. Створення та розвиток космологічної матриці обумовлено досвідом практичної взаємодії людини з навколишньою дійсністю.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальні філософсько-світоглядні проблеми новітньої постфрідманівської космофізики, породжені сучасними уявленнями про фізичний вакуум, що претендує на статус універсального репрезентанта глобальної єдності "всього зі всім". Обгрунтовано припущення, що даний вакуум має потенційно-невичерпний інформаційно-енергетичний зміст. Показано, що сучасна теорія фізичного вакууму є могутнім каталізатором пошуків доступу до океану екологічно чистої вакуумної енергії. Показано, що запропонована методологія аналізу проблем генезису та еволюції постфрідманівської парадигми космофізики орієнтує дослідників не на консервацію концептуальних основ науки, що продемонстрували свою ефективність на етапі лінеаризації наукового пізнання, не на пошук непорушних основ науки, а на розхитування метафізичної віри в можливість існування її остаточних основ. З'ясовано, що дана концептуально-методологічна стратегія дозволяє перетворити домінуючу нині картину світу в "постфрідманівську оптику світобачення", обумовлює багатоальтернативні сценарії розвитку еволюційних процесів та сприяє удосконаленню культури нелінійного мислення.

  Скачати повний текст

Проведено філософське вивчення світоглядних парадигм космофізики, історичну динаміку яких розглянуто у контнексті мегапарадигми світодосянення, яку запропоновано розуміти як форму інтеграції та структурування наскрізних тем космофізичних концептів. На підставі їх аналізу доведено, що визначальну роль як теоретичні засади здійснюють дві мегапарадигми теоретико-фізичного знання - космоцентризм і еволюціонізм. З урахуванням трансформації історичного змісту космоцентризму є можливим виявлення його певних фундаментальних ознак, а саме: оформленість, диференційованість, структурність, спрямованість, досконалість, прогнозованість, сталість, самодостатність. Втрата світоглядної домінанти космоцентризму дозволяє виявити евристичний потенціал еволюціоністської метапарадигми, що є формою наукової самосвідомості постіндустріального соціуму та базується на його дсягненнях - молекулярній біології, нанонауці, компьютерсайнесі. На підставі теоретичного аналізу базових концептів космофізики (від ньютонівського до інфляційного етапу космології) узагальнено світоглядні параметри сценаріїв еволюціонуючого космосу. Викладено принципи космологічної еволюції Всесвіту, розглянутої як відкрита система, що самоорганізується. Ці принципи можуть бути застосовані під час опису величезної розмаїтості процесів. Постфрідманівська репрезентація картини світу, що формується на засадах плюралізму у сприйнятті об'єктивної реальності виявляє значення культури нелінійного мислення, яка аргументує культурно-історичну зумовленість парадигм космофізики та їх трансформацій.

  Скачати повний текст