Розглянуто лінгвістичні дисципліни (фонетику, словотвір, морфологію, синтаксис) у вигляді системи із даними концептом, структурою та субстратом. Визначено, що це наочно демонструє можливість застосування системного підходу до мови. Вперше проведено порівняння категоріального базису природної мови та мови тернарного опису (МТО), який необхідний для якісного аналізу іраматичних одиниць. Проведено аналіз граматичних одиниць російської мови засобами МТО, висвітлено перспективи застосування формул МТО у прикладній лінгвістиці. Проведено порівняльний аналіз структурних схем простого речення та його вираження у межах МТО. Вперше проведено порівняльний аналіз ідентичних текстів російською, англійською та латинською мовами й їх формульних виражень засобами МТО та логіки предикатів. Доведено, що МТО має більше виражальних можливостей. Розроблено можливість використання МТО як допоміжного механізму компаративної лінгвістики. Показано можливість використання МТО як допоміжного механізму машинного перекладу.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність, історичні різновиди, світоглядні та методологічні засади інтегративних тенденцій, когнітивно-ціннісний потенціал інтеграції та міждисциплінарного синтезу наукового знання. Показано, що незважаючи на жорсткі критерії науковості, розроблені класичною методологією, від самого початку робляться кроки до взаємозближення "двох культур" - природничо- та гуманітарно-наукової. Проаналізовано специфіку некласичних і постнекласичних форм інтеграції в науковій сфері. Доведено, що послаблення критеріїв науковості надає можливість гуманітарним наукам утвердити свій теоретичний статус. Обгрунтовано тезу про можливість інтеграції наукового та позанаукового знання з урахуванням обмежень, які захищають істинно наукове знання від не-науки.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний, філософсько-естетичний аналіз російського формалізму, реконструкцію процесу його виникнення, розвитку, занепаду. Вивчено історичну динаміку ідей російської формальної школи й їх вплив на світову естетичну теорію. Проведено аналіз засадничих ідей російського формалізму: співвідношення форми та змісту в художньому творі, прийому, осторонення, релятивізму, конструктивного принципу, фотогенії, повтору та ін. Досліджено динаміку ідей російського формалізму в теоретичних надбаннях Празького структуралізму. Розглянуто формалістські ідеї у кінематографі, зокрема "фотогенію", "зміщення", "семіозис", "монтаж". Досліджено тенденції вивчення методу учнями формалістів, так званими "младоформалістами". Здійснено намір реабілітувати теорію формального методу. Доведено, що російський формалізм був і залишається одним із найважливіших джерел естетичної інновативності в ситуації кардинальних соціальних і культурних змін.

  Скачати повний текст

Розкрито особливості науково-технічних революцій в нанонауці та нанотехнології, молекулярній біології, інформаційних технологіях, когнітивних науках, які породжують індустрію сучасних високих наукомістких технологій. Проаналізовано ключові особливості сучасних надтехнологій, сформульовано положення про те, що форми практичної реалізації системи NBIC в коеволюції з різними сферами життєдіяльності соціуму виступають системотвірним чинником кардинальної технологічної трансформації в еволюції планетарної цивілізації. Доведено, що високі наукомісткі технології, поява та широке тиражування яких ініціюється розвитком фундаментальної науки, перетворюються на головний детермінуючий чинник становлення та розвитку планетарної цивілізації. Визначено, що наукомісткість є новою якістю буття планетарної цивілізації. Розкрито евристичний потенціал високих технологій та їх вплив на тенденції еволюції планетарної цивілізації.

  Скачати повний текст

Проведено принципово новий аналіз традиційних категорій гносеології - сутності та явища, змісту і форми, необхідності і випадковості, можливості та дійсності та ін., що грунтується на принципах цілісності, системності та припускає створення новітніх пізнавальних моделей, які можуть виступати засобом дослідження самоорганізації та саморозвитку. Розроблено загальну схему розгортання системного підходу, визначено її роль в обурунтуванні категорій гносеології.Досліджено проблему цілісності та специфіку співвідношення "ціле - частина" у сучасному світорозумінні. В контексті дослідження категорії гносеології набувають принципово нового значення та обурунтовують не тільки об'єктивні внутрішні та зовнішні зв'язки об'єкта, що пізнається, але й замасковані, невизначені зв'язки, які виникають без початкової необхідності і розгортаються в процесі розвитку об'єкта.

  Скачати повний текст

Проаналізовано генезу методологічної свідомості нелінійної науки, що спричинилася до радикального переосмислення фундаментальних концептів науки доби Модерну. Аргументовано, що парадигма нелінійного мислення є методологічною базою міждисциплінарних досліджень. Розкрито світоглядне значення парадигми нелінійності, на базі якої проведено визначення світоглядних орієнтирів сучасного розвитку методології природознавства. Висвітлено роль комп'ютерних засобів дослідження світу нелінійних систем, зокрема, вплив Grid-технологій на сучасний розвиток е-науки (електронної науки). Показано значення культури нелінійного мислення для розвитку соціогуманітарних наук, зокрема, через висвітлення креативного значення концепції самоорганізованої критичності.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичну реконструкцію та презентацію таких концептів, як нелінійність, нестійкість, нерівноважність, нестабільність, відкритість, складність. Досліджено евристичний потенціал синергетичних концептів у мережевому, соціально-економічному, освітньому контекстах. Визначено складнісний нелінійний характер мереж як об'єктів сучасного наукового пізнання, доведено обмеженість системного та переваги синергетичного підходів до пізнання мереж. Визначено у соціально-економічному середовищі можливі атрактори - інноваційно-підприємницький і кримінально-тіньовий, проаналізовано середовищетвірну роль держави. Конституйовано освіту як середовище особистісного самовибудовування, проаналізовано трансформації в основі як перехід до нелінійного складнісного мислення, здійснення практики свободи.

  Скачати повний текст

Запропоновано визначення змісту наукової творчості як засади інноваційної діяльності та її наслідків. Обгрунтовано актуальність установлення взаємовідношення між науково-пізнавальною діяльністю та її інноваційними наслідками у соціальному контексті існування науки в добу глобалізації. Даний контекст розкрито шляхом представлення наукової творчості як засади інноваційної діяльності. Обгрунтовано положення про взаємодоповнюваність творчого та логічного за зміни засад наукової раціональності. Розмежовано поняття творчої та креативної діяльності як моделі опису науково зумовлених інновацій доби глобалізації. Виявлено, що концепції творчості, які розкривають зміст інноваційної діяльності у сучасній науці, формують методологічні зрушення, систематизовані у моделі "інтелект - алгоритм - продукт", яка враховує два джерела новацій, а саме: творчо-креативні ситуації, інноваційно-інвестиційну діяльність.

  Скачати повний текст

Проаналізовано тенденції до єдності природничого та соціогуманітарного знання на сучасному етапі розвитку наукового пізнання. Висвітлено різноманітні підходи щодо питання співвідношення цих знань. Виявлено проблеми єдності природничих і соціогуманітарних наук. Показано можливості їх вирішення у контексті постнекласичної науки. Значну увагу приділено міждисциплінарності та взаємодії різних дисциплін у комплексних дослідженнях, що зумовлює можливість досягнення єдності природничого та соціогуманітарного знання. Зазначено, що в сучасній філософії науки методологічна єдність взаємопов'язується не з єдиним методологічним взірцем, а з взаємодоповнюваністю методів. На підставі аналізу моделей наукового знання, що претендують на універсальність, виявлено спільні риси у структурі даних знань. Відзначено, що тенденція до єдності природничих і соціогуманітарних наук поглиблюється у постнекласичній науці.

  Скачати повний текст

Розглянуто методологічні можливості синергетичної парадигми в поглибленні предметного поля соціального пізнання. Ідеї та принципи синергетики, нового міждисциплінарного наукового напрямку, представлено в їх історичному та загальнотеоретичному аспектах. Запропоновано новий панорамний підхід щодо вивчення соціосинергетичних інтерпретацій, існуюючих у вітчизняних, російських і західних дослідженнях. Здійснено реконструкцію самоорганізаційної динаміки в соціальному середовищі, на базі якої уточнено зміст ігрових явищ, міфологічних соціальних спільностей на підставі опису проявів соціосамоорганізаційної тектоніки та дії самоорганізаційних механізмів соціальної зміни. Розглянуто основні теоретичні ідеї І.Пригожина та визначено їх ефективність для сучасного гуманітарного пізнання. З'ясовано роль синергетики як загальнонаукової програми. Проаналізовано соціосинергетичні параметри комунікативного середовища сучасної науки. Відзначено, що необхідність формування нової методології дослідження суспільства в синергетичному контексті обумовлює недостатня ефективність традиційних підходів (зокрема, формаційного) щодо визначення адекватних причин переходу на якісно інший рівень соціуму за умов нестабільного існування. Доведено, що використання соціосинергетичної методології у дослідженні соціуму дозволяє визначити нові соціальні стратегії та орієнтири суспільного розвитку.

  Скачати повний текст