Досліджено онтологічний статус, основні онтологічні характеристики віртуальної реальності, встановлено особливості віртуальної реальності, представленої технічними засобами. Визначено смислові навантаження, якими наділено поняття "віртуальний" в історії філософії та науковому дискурсі. Виявлено еврестичний потенціал постнекласичної філософії для з'ясування онтологічного статусу віртуальної реальності. Зазначено, що постмодерністська методологія дозволяє визначити віртуальну реальність як інтерактивну, символічну реальність, що містить у собі нестачу реальності та внаслідок цього є умовою пошуку істини, виступає постійним нагадуванням про існування розрізнення між буттям та його формами. Встановлено, що для даного типу реальності характерні нон-фінальна процесуальність та високий креативний потенціал. Обгрунтовано твердження, що на відміну від віртуальної реальності як такої, яка завжди нагадує про існування забуття реальності (буття) у формах її представлення, віртуальна реальність, створена інформаційними та телекомунікаційними технологіями, навпаки, призводить до забуття реальності, стверджуючи можливість абсолютного та вичерпного представлення буття технічними засобами. Зазначено, що внаслідок перманентної процесуальності віртуальної реальності об'єкт, простір, час, причинність у ній інвертуються, знаходяться у процесі постійної зміни.

  Скачати повний текст

Значну увагу приділено праксеологічним оцінкам, у контексті яких у межах логіки може бути розглянута будь-яка цілеспрямована дія людини. Досліджено два основні напрямки до аналізу поняття "дія" у сучасному логічному знанні: модель деревовидного універсуму та теоретико-ігрову модель. Проаналізовано суттєві для логіки складові елементи дії (розробка й оцінка альтернатив, прийняття рішень, оцінки "ефективно" та "економічно"). Сформульовано логічну схему праксеологічних оцінок. Проаналізовано поняття "дія" на підставі сучасних логічних підходів, а саме - логіко-когнітивного та логіко-феноменологічного. Альтернативи та зв'язок між ними репрезентується як можливі світи за допомогою семантики графів. Виявлено можливості та перспективи подальших наукових досліджень логіки праксеологічних оцінок.

  Скачати повний текст

Запропоновано тезу, що теоретичне мислення не спроможне до обгрунтування норм через відмовлення від метафізики, тому обгрунтування раціональних норм у практичній філософії приймає форму пошуку відповідних її цілям метафізичних підстав. Як найбільш адекватний засіб реконструкції відносини практичної філософії до метафізики запропоновано розглядати аналітичну герменевтику. За допомогою аналізу норм та їх класифікації сформульовано поняття раціональної норми, способом легітимації раціональної норми є її обгрунтування загальнозначимістю й очевидністю. Розглянуто проблему об'єктивності норм. Показано, що норми є об'єктивними, якщо вони втілюють причину вчинку та складають зміст практичного розуму (належність), тобто є понадчуттєвою підставою волі. Зауважено, що виявлення онтологічного обрію практичного розуму складає найважливіший результат герменевтики раціональних норм як думок суб'єктів комунікації.

  Скачати повний текст

Зроблено спробу виявити найбільш прийнятні, зважаючи на логічне взаємоузгодження, гуманістично спрямовані підходи до встановлення причинного зв'язку як однієї з ознак об'єктивної сторони злочину. У аспекті "цільової причинності" уточнено об'єктивний характер причинного зв'язку. Проаналізовано лінгвістичні дані про походження категорії "причина" та доведено, що категорія причинності випливає з самої суті матерії - її активності. Ознаки причинного зв'язку розміщено у двох рівнях - онтологічному та гносеологічному. Запропоновано ствердження, що причинний зв'язок не може бути статистичним. Наведено дані, що онтологічна ознака причинного зв'язку "породження" формалізації не піддається. Для констатації породження запропоновано метод лінгвістичної інтуїції та проаналізовано проблеми "інформаційної причинності": вплив інформації на поведінку або стан людини. Виявлено ситуації, за яких інформаційний сигнал є не носієм причини, а зумовлюючим фактором. Розглянуто детермінуючу роль другорядних співучасників для настання результату, одержаного виконавцем злочину.

  Скачати повний текст