Аргументовано положення, що історіософська складова як елемент світоглядної підготовки передбачає процес освоєння та осягнення майбутніми вчителями тенденцій розвитку історичної дійсності, формування соціальної самоідентичності, залучення їх до системи цінностей, норм і відносин суспільства, формування певних соціальних якостей як компонент професійного потенціалу педагогів. Досліджено суть світоглядної підготовки майбутнього педагога на різних етапах розвитку українського суспільства (періоду Визвольних змагань 1917 - 1920 рр., торжества марксизму-ленінізму 1920 - 1990 рр. та періоду системної трансформації суспільства - з 1991 р.), установлено її детермінованість соціально-політичним контекстом та панівною державною ідеологією. На підставі аналізу емпіричного матеріалу виявлено факт панування у вищій педагогічній школі гностичного підходу до підготовки фахівця та обгрунтовано важливість переходу до рефлексивно-креативного компетентнісного знання, яке має забезпечувати становлення вчителя як суб'єкта цілісної педагогічної діяльності. Визначено зміст історіософської підготовки майбутнього педагога за умови сучасних докорінних соціокультурних трансформацій, науково обгрунтовано її гностичну, аксіологічну та праксіологічну складові, єдність яких сприяє узгодженню суперечностей формування наукобіжного та наукоцентричного різновидів філософського історичного світогляду.

  Скачати повний текст